Відповідь
Оплату праці працівників бюджетних установ і організацій здійснюють на підставі законів та інших нормативно-правових актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів (ст. 98 Кодексу законів про працю). Такою підставою є частина 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, яка передбачає, що умови розміру оплати праці працівників бюджетних установ та організацій визначає КМУ.
Тобто для державних і комунальних закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), які фінансуються з бюджету, діють норми постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298). Водночас ураховують мінімальний розмір зарплати, який визначає постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 13.01.2023 № 28 (далі — Постанова № 28).
Постанова № 28 гарантує мінімальні розміри зарплат і не врегульовує, які надбавки та доплати до них входять. Гарантований мінімум керівник має право забезпечити за рахунок основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (абз. 6 пп. 1 п. 1 Постанови № 28). Отже, нарахований мінімальний рівень зарплат у 20 000 і 13 500 грн може включати всі підвищення, доплати, надбавки, премії тощо.
Водночас Постанова № 28 встановлює лише мінімально гарантований рівень зарплат, а не фіксований. Керівник ЗОЗ має право його збільшувати залежно від фінансових можливостей закладу, адже документ містить вимогу про диференціацію заробітних плат. Керівники державних і комунальних ЗОЗ забезпечують її в межах фонду оплати праці через доплати й надбавки. При цьому вони мають враховувати складність, відповідальність та умови виконуваної роботи, кваліфікацію працівника і результати його роботи.
Керівники закладів охорони здоров’я, які фінансуються з бюджету, під час диференціації заробітних плат своїм працівникам мають керуватися нормою абзацу 7 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28. Щоб диференціювати зарплати, керівник може збільшити граничний розмір передбачених у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 Постанови № 1298 надбавок медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації за:
- високі досягнення у праці;
- виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
- складність, напруженість у роботі.
Водночас верхню межу збільшеного розміру надбавок Постанова № 28 не визначає.
Підстави для встановлення надбавок за складність і напруженість у роботі, або надбавок за інтенсивність праці. Розмежування надбавок і доплат. Нормативо-правові акти і локальні документи, які регулюють призначення, розмір і виплату надбавок
Особи, які займають посади в ЗОЗ, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців, входять до кола працівників, на яких поширюється дія абзацу 7 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28 щодо збільшення граничного розміру надбавок. Свідченням є узагальнювальна фраза «медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації» в абзаці 2 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28. До цих працівників належать, зокрема, й фахівці.
Мінпраці та МОЗ розробили наказ «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519 на виконання Постанови № 1298. Урахуйте, що постанови КМУ мають вищу юридичну силу, ніж накази міністерств. Тож керуйтеся нормами Постанови № 1298.
