Чи відповідатиме роботодавець за травмування працівника під час бомбардування
Запитання
Чи несе відповідальність роботодавець, якщо під час бомбардувань працівника було поранено на робочому місці? Які нормативні документи врегульовують це питання?
Відповідь
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337), містить розділ «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».
Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики
У разі травмування працівників підприємств під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних/бойових дій проводять спеціальне розслідування нещасного випадку незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Так скеровує пункт 141-15 Порядку № 337.
Законодавство зобов’язує роботодавця забезпечити працівників засобами колективного захисту та контролювати їх використання (ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII; п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України; КЦЗ). До засобів колективного захисту належать, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.
Увага! Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників про порядок дій під час надзвичайних ситуацій і, якщо вони виникнуть, організувати евакуацію (п. 3—4 ч. 1 ст. 20 КЦЗ).
Отже, якщо працівник травмувався під час робочого дня внаслідок воєнних/бойових дій і виявиться, що роботодавець не ознайомив його з порядком дій у разі оголошення сигналу «Увага всім!» («Повітряна тривога!»), то роботодавець може підпасти під санкцію статті 271 Кримінального кодексу України (КК).
За порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці для службової особи підприємства, установи, організації або громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, санкції статті 271 КК передбачають:
- штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
або - виправні роботи на строк до двох років,
або - обмеження волі на той самий строк.
За те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, порушнику загрожуватиме:
- обмеження волі на строк від двох до п’яти років
або - позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Підстава — частина друга статті 271 КК.