До заходу долучилися в. о. начальника Управління медичної допомоги МОЗ Неля БУТИЛЬСЬКА, головний позаштатний спеціаліст МОЗ за спеціальністю «Хірургія серця і магістральних судин» Костянтин РУДЕНКО, ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Катерина АМОСОВА та керівник Центру контролю над тютюном Андрій СКІПАЛЬСЬКИЙ.
Учасникам та глядачам представили три соціальні відеоролики про шкоду куріння із серії «Жертви тютюнової індустрії. Свідчення». Головні герої — це постраждалі від активного або пасивного куріння, які поділилися своїми історіями та наслідками внаслідок вживання тютюну.
Проект підтримано Всесвітнім фондом здоров’я легенів у рамках реалізації Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну (РКБТ), статті 12, у якій йдеться про необхідність інформувати населення про шкідливість паління та тютюнового диму.
«Формування культури здорового способу життя є запорукою соціального розвитку та державної безпеки України. І подібні інформаційно-просвітницькі заходи відіграють неабияку роль у цьому процесі. Антитютюнова соціальна реклама наразі є дуже доречною, оскільки, за останніми даними Держстату, 20,9% населення України є залежними від куріння. Цю цифру потрібно зменшувати, як ціновими, так і інформаційними методами», — повідомив статистику заступник Міністра охорони здоров’я України Ігор ПЕРЕГІНЕЦЬ.
«Тютюнова епідемія є однією з найбільших загроз для здоров’я людства. За оцінками ВООЗ, у світі щорічно від хвороб, які викликані вживанням тютюнових виробів, помирає 5 мільйонів людей, а ще 600 тисяч вмирають від наслідків пасивного куріння. Ми хочемо сьогодні продемонструвати людей, які реально постраждали від вживання тютюну. І це робиться для того, щоб показати, що це не просто статистика, а трагедія реальних людей», — зазначила Неля БУТИЛЬСЬКА.
Костянтин РУДЕНКО зауважив, що «Всі ми звикли покладати відповідальність за цифри смертності і захворюваності по Україні на лікарів. Але ця ситуація стосується не тільки площини проблем лікарської майстерності та фінансування, але велика складова цієї проблематики лежить на наших пацієнтах».
«За останні шість місяців ми разом з провідними фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова об’їхали більше 16 регіонів і подивились в якому стані знаходиться надання кардіологічної та кардіохірургічної допомоги в регіонах. Після цього проаналізували тенденцію зміни захворюваності та смертності від серцево-судинних хвороб за останні шість років по Україні. Подивились, що держава витрачала останніми роками близько 500 мільйонів гривень на централізовані закупівлі виробів медичного призначення та лікарських препаратів для профілактики серцево-судинних захворювань», — сказав головний позаштатний спеціаліст МОЗ за спеціальністю «Хірургія серця і магістральних судин».
Він наголосив, що в першу чергу пацієнти мають змінити свій спосіб життя, інакше всі державні програми будуть безрезультатними.
