⭐ Зміни в медичному законодавстві за грудень ⭐
Лікарю іноді складно не лише поставити правильний діагноз, а й повідомити пацієнтові, якщо діагноз невтішний. Розмова про погані новини важка як для пацієнта, так і для лікаря, підкреслили в НСЗУ.
«І якщо в інших країнах навички комунікації з пацієнтами — обов’язковий предмет у медичних вишах, в Україні лікарі цього вчаться тільки під час роботи», — йдеться в повідомленні.
Відомий протокол повідомлення поганих новин SPIKES складається з шести кроків:
- Налаштуватися на складну розмову.
- З’ясувати під час бесіди з пацієнтом ступінь його обізнаності стосовно наявної хвороби.
- Запитати пацієнта про готовність отримати достовірну та повну інформацію.
- Провести складну розмову (якщо пацієнт виявив бажання почути правду).
- Слідкувати за емоціями пацієнта та реагувати на них.
- Ознайомити пацієнта з планом лікування.
✅✅✅ Як вести Реєстр медичних висновків в ЕСОЗ
Однак, на думку авторів статті, цей протокол не враховує усіх моральних аспектів, з якими стикається молодий лікар. Тож НСЗУ запропонувала ще 10 порад щодо того, як повідомляти пацієнтам важкі новини:
- Прийміть для себе факт, що повідомляти, навіть погані новини, потрібно. Адже переважна більшість людей хотіла б знати правду, навіть невтішну. Важливо озброїти пацієнта інформацією, яка дозволить йому прийняти зважене рішення щодо подальших кроків.
- Не зволікайте зі складною розмовою. Людині потрібен час, щоб прийняти правду та наважитись на наступні кроки.
- Складна розмова має відбуватися тільки віч-на-віч, а не по телефону. Знайдіть спокійне місце, де у людини буде можливість сісти і усвідомити те, що трапилося. Не створюйте фізичний бар’єр між вами та пацієнтом — краще сідати поруч, аніж за письмовим столом.
- Говорити про діагноз, про варіанти лікування або про відсутність сенсу у подальшому лікуванні потрібно зрозумілою для пацієнта мовою. Не використовуйте складну термінологію.
- Велике значення має пауза. Сказали діагноз та прогноз, зробіть паузу. Адже іноді лікарі ніяковіють і продовжують розмовляти, щоб уникнути тиші. Дайте пацієнтові трохи часу для реакції.
- Не лякайтесь сліз. Пацієнт плаче — це нормальна реакція. Доктор Стівен Пантілат радить:
«Якщо це пацієнт, якого ви знаєте давно, і вам доводиться повідомляти погані новини, і пацієнт починає плакати, ви можете плакати з разом з ним. Але моє правило — я не повинен засмучуватися настільки, що пацієнт має втішати лікаря».
- Дозвольте пацієнту виговоритися. Так ви зрозумієте, про що страх людини. Кожен боїться різного, і навіть не завжди саме діагнозу, а — «де знайти гроші на лікування», «чи встигну побачити онуків», «чи буде боляче» та інше. Розуміння страху пацієнта — можливість дати людині ту інформацію, яка їй може допомогти.
- Відповідайте чесно на всі питання пацієнта.
- Повідомлення невтішних новин — це діалог. У завершенні розмови отримайте зворотній зв’язок від пацієнта: наскільки він зрозумів викладену вами інформацію, який варіант розгортання подій (наприклад, продовження чи припинення лікування) він обрав і наскільки пацієнт готовий співпрацювати у цьому варіанті з медичним персоналом.
- Дайте пацієнтові надію. Надія може бути різною, і не обов’язково на одужання.
Нагадаємо, НСЗУ навчає лікарів етики. Розпочала з поваги до автономії пацієнта.
За матеріалами фейсбук-сторінки НСЗУ
