Перша із вказаних обставин безпосередньо стосується предмета цієї статті, оскільки за статтею 20 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96ВР (далі — Конституція України) Державний герб України, разом із Державним прапором України та Державним гімном України, є державними символами України. Великий Державний герб України встановлюється з урахуванням малого Державного герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний герб України). Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Державні символи України нерозривно пов’язані за своїм змістом із її державним суверенітетом, про що прямо вказано у абзаці першому підпункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.01.2003 № 1рп/2003.
Читайте: "Реформа сільської медицини: чого чекати згідно з новим законопроектом"
Законодавство про державну символіку України
Попри пряму вказівку норм Основного закону щодо необхідності врегулювання питань символіки держави на законодавчому рівні, на сьогодні діє лише Закон України «Про Державний Гімн України» від 06.03.2003 № 602IV. Щодо Державного прапора існує Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України» від 28.01.1992 № 2067XII, у якій зафіксовано лише опис його зовнішнього вигляду.
За усі роки незалежності так і не затверджено ні загальний вигляд, ні порядок використання великого Державного герба України.
Щодо малого Державного герба України (тризуб), то чинною є постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19.02.1992 № 2137XII (далі — Постанова про Державний герб України), у пункті 2 якої визначено способи його використання: зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ із обов’язковим дотриманням пропорцій зображення герба. На жаль, більш детальних роз’яснень постанова не містить.
Читайте: "Принципи надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці"
Використання державної символіки державними організаціями
Невичерпність та неузгодженість законодавства про державну символіку України на практиці породжує багато питань, зокрема щодо того:
- які саме органи державної влади і державного управління, державні установи та у якому порядку мають використовувати тризуб як елемент печатки;
- як тлумачити словосполучення «поміщується на печатках», — у Постанові про Державний герб України йдеться про виключний перелік суб’єктів використання тризуба (тобто тризуб мають право використовувати тільки вони) чи про приклади його використання;
- чи є використання гербової печатки обов’язковим для державних організацій (установ, закладів).
Відповідь на перше питання міститься у Конституції України, відповідно до статті 6 якої державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Крім того, у деяких випадках існує пряма вказівка закону про використання гербових печаток для того чи того суб’єкта (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166VI міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України; відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96ВР Конституційний Суд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням).
Читайте: "Внутримышечные инъекции: алгоритм постановки и основные рекомендации для медсестры"
Використання печатки, а також тризуба як елемента оформлення документа (реквізиту) урегульовано ДСТУ 41632003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційнорозпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 (далі — ДСТУ 41632003). Дія вказаного документа поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі — документи) — постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані у результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх об’єднань усіх форм власності (далі — організацій; п. 1.1 ДСТУ 41632003).
Згідно із пунктом 5.26 ДСТУ 41632003 відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
Відповідно до підпункту 5.1 ДСТУ 41632003 зображення Державного герба України розміщують на бланках документів відповідно до Постанови про Державний герб України; герба Автономної Республіки Крим — відповідно до нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим. Зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим на бланках із кутовим розташуванням реквізитів розміщують на верхньому березі бланка над серединою рядків із назвою організації, а на бланках із поздовжнім розташуванням реквізитів — у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота — 17 міліметрів, ширина — 12 міліметрів.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5.2 ДСТУ 41632003 на бланках документів недержавних організацій дозволено розташовувати зображення емблеми на верхньому березі документа, де на бланках документів державних організацій розміщують зображення Державного герба.
Загалом, як бачимо зі змісту ДСТУ 41632003, у ньому вживаються поняття «недержавні організації», для яких зображення Державного герба не використовується.
Отже, на основі аналізу законодавства, яке регулює систему законодавчої, виконавчої та судової влади України, а також статутних документів конкретного закладу можна зробити висновок щодо того, чи має він право використовувати тризуб як елемент печатки для оформлення документів.
Читайте: "Положення про інформаційно-аналітичний відділ: збираємо документи для акредитації"
Правові наслідки ненормативного використання печаток
Недотримання вказаних вище рекомендацій може призвести до небажаних наслідків. Так, наприклад, судові органи неодноразово робили висновок такого змісту: «Наявні у матеріалах справи видаткові накладні є достатнім доказом факту передачі позивачем та отримання відповідачем товару. Вказані накладні підписані відповідачем та скріплені його штампом. Отже, факт постачання продукції відповідачеві належним чином доведений наявними у матеріалах справи доказами. Заперечення відповідача зводяться до того, що надані позивачем видаткові накладні не відповідають вимогам встановленим законодавством до первинних документів, оскільки в них не зазначено змісту та обсягу господарської операції та періоду її вчинення. Також документи підписані особами, повноваження яких не підтверджені. Проте такі заперечення відповідача є безпідставними, враховуючи наявність на накладних всіх необхідних реквізитів, підпису та відтиску штампу юридичної особи. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання штампу товариства» (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 по справі № 910/11028/14).
Із цього питання доцільною та необхідною вважаємо норму, викладену у пункті 79 Інструкції з діловодства у Міністерстві охорони здоров’я України, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення діловодства у Міністерстві охорони здоров’я України» від 25.02.2014 № 143: наказом Міністерства охорони здоров’я України визначається порядок використання, місце зберігання гербової печатки і посадова особа, відповідальна за її зберігання, а також перелік осіб, підписи яких скріплюються гербовою печаткою. До речі, за змістом пункту 77 цієї інструкції на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій із матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою Міністерства охорони здоров’я України. Примірний перелік документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, наведений у додатку 11 до цієї інструкції.
Також додамо, що на практиці штемпельно-граверні майстерні для виготовлення гербової печатки просять надати статут організації-замовника із відповідним записом про право користування гербовою печаткою, при цьому попереджаючи, що уся відповідальність за виготовлення і використання круглих печаток (у тому числі і кримінальна) тепер лежить на керівниках закладів і особисто на всіх фізичних особах, які мають необхідність використовувати круглі печатки у своїй діяльності. За усним зверненням автора статті кілька штемпельно-граверних майстерень Києва погодилися виготовити гербову печатку приватній організації, наголошуючи на тому, що законодавчої заборони для виконання такого замовлення не існує.
Читайте: "Підвищення кваліфікації лікарів: види та форми навчання, документи для зарахування"
Повертаючись до питання щодо того, чи є використання гербової печатки обов’язковим для державних організацій (установ, закладів), слід зазначити, що скасування Інструкції № 17 стало черговим етапом спрощення (дерегуляції) ведення бізнесу, запровадженого владою. Не вдаючись до оцінювання доцільності такого спрощення, зазначимо лише, що Інструкція № 17 чітко регулювала порядок видавання органами Міністерства внутрішніх справ України дозволу на виготовлення печаток, містила механізми унеможливлення підроблення печаток, визначала процедуру їхнього обліку та зберігання.
Натомість нині розв’язання питання щодо наявності та порядку використання печатки повністю перекладене на суб’єкта господарювання, який її використовує, а точніше — на його керівника як на особу, що здійснює управління поточною діяльністю. Допомогти у цій ситуації можуть роз’яснювальні та рекомендаційні акти державних органів — лист Міністерства юстиції України від 14.08.2014 № 68200414/8.1, лист Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 04.08.2014 № 6255 тощо.
Заклади охорони здоров’я, будучи суб’єктом господарювання, мають також керуватися нормами Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436IV, що містить загальні регулятивні положення щодо усіх юридичних осіб.
Читайте: "Тривалість робочого дня медсестри"
Так, наприклад, відповідно до статті 581 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436IV (ГКУ) суб’єкт господарювання може мати печатки. Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається. Отже, на сьогодні використання печаток юридичною особою є необов’язковим, що підтверджують і фіскальні органи. Зокрема, на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 135.01) міститься роз’яснення щодо того, чи повинен платник податків повідомляти Державну фіскальну службу України про отримання або знищення печатки. За змістом відповіді, нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти згадану службу про отримання або знищення печатки. Водночас, враховуючи норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755VI (у тому числі п. 48.3 ст. 48), форми документів, які подаються до органу Державної фіскальної служби України (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису платника податків — фізичної особи або посадової особи — юридичної особи печаткою платника податків (за наявності). Єдиний виняток із цього правила — це якщо в установчих документах юридичної особи приватного права зазначено про наявність печатки, вона має використовуватися.
Разом із тим, значний масив законодавства не узгоджений із положенням ГКУ щодо необов’язковості використання печатки. Зокрема, законодавство у сфері охорони здоров’я містить низку вимог щодо оформлення бланків медичної документації, одним із реквізитів якої є печатка закладу охорони здоров’я. Із огляду на важливість такої документації, вказана законодавча прогалина є неприпустимою.
Читайте: "Перевірки у медзакладі щодо санепідрежиму: на що звертають увагу?"
Наприклад, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України 02.02.2011 № 49, сторінки Відомостей суб’єкта господарювання про стан матеріальнотехнічної бази, необхідної для провадження медичної практики, Відомостей суб’єкта господарювання про наявність нормативноправових документів, у тому числі нормативних документів із питань стандартизації, необхідних для провадження медичної практики, а також Відомостей суб’єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики, які подаються органу ліцензування у встановлених Ліцензійними умовами випадках, нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом та скріплюються печаткою суб’єкта господарювання (фізичної особи — підприємця — за наявності).
Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2013 № 333 (далі — Порядок № 333), сторінки журналу, в якому обліковуються препарати наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, пронумеровуються, прошнуровуються і засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу охорони здоров’я.
Додамо, що за роз’ясненнями Державної регуляторної служби України всі норми чинних законодавчих актів щодо використання печаток та штампів у документах кадрового діловодства при оформленні податкових накладних тощо підлягають застосуванню. Це означає, що у випадку наявності у законах чи підзаконних нормативних актах вимог до документа щодо скріплення його печаткою (як, наприклад, у Порядку № 333) слід дотримуватися вказаних вимог, інакше документ вважатиметься неналежно оформленим.
Читайте: "Дезінфекція рук медичного працівника під час догляду за пацієнтами"
Відповідальність за неправомірне використання гербової печатки
Із огляду на непослідовність, а, подекуди, — суперечливість законодавства щодо використання печаток, слід також зупинитися на відповідальності за неправомірне використання гербової печатки. На сьогодні відповідальність за порушення порядку використання державних символів чинним законодавством не передбачена, передбачена лише відповідальність за публічну наругу над державними символами.
Зокрема, Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341III (ККУ) містить статтю 338 «Наруга над державними символами», відповідно до частини першої якої публічна наруга над Державним прапором України, Державним гербом України або Державним гімном України карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.
Способами наруги відповідно до висновків судової практики можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо. Наруга над державними символами тягне відповідальність за статтею 338 лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку; ухвала Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2013 по справі № 191/208/13к).
Як бачимо, використання зображення герба на печатці як самостійний факт не містить складу злочину, передбаченого статтею 338 ККУ, адже не має ознак діянь, вказаних вище.
Читайте: "Дезинфекция и стерилизация инструментов в стоматологии — основные требования"
Отже, станом на сьогодні у законодавстві України не визначений як чіткий порядок використання гербових печаток, а також відповідальність за його порушення.
Попри важливу роль державної символіки, законодавець не приділив достатньої уваги питанню використання гербових печаток суб’єктами господарювання. Більше того, наразі внаслідок неузгодженості законодавства багато питань виникає при використанні печатки загалом, внаслідок скасування на рівні закону обов’язку для юридичних осіб використовувати печатку у процесі здійснення статутної діяльності. Проте абсолютна більшість вітчизняних юридичних осіб продовжує використовувати її для посвідчення справжності підпису або цілого документа.
Тому рекомендуємо при визначенні необхідності, кількості та різновидів печаток закладу охорони здоров’я насамперед керуватися відомчими документами — постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров’я України, в яких детально прописано правовий статус конкретного закладу охорони здоров’я — наприклад, Типовим положенням про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1116; наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження примірних положень про заклади охорони здоров’я» від 30.12.2011 № 1008 тощо.
Крім того, у процесі здійснення медичної діяльності варто детально вивчати спеціальні нормативні акти, які регулюють питання оформлення медичної документації та її обов’язкових реквізитів.
