Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється спеціалістами територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держсанепідслужба) відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004XII (далі — Закон № 4004), «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645III (далі — Закон № 1645) та інших нормативних актів.
Зразки планів на 2020-й: скачайте
Порядок перевірок (планових і позапланових) суб’єктів господарювання, якими, зокрема, є лікувальнопрофілактичні заклади, визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877V (далі — Закон № 877).
Планування перевірок здійснюється також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами» від 30.11.2011 № 1405.
Читайте: "Підвищення кваліфікації лікарів: види та форми навчання, документи для зарахування"
Лікувально-профілактичні заклади, які надають стаціонарну медичну допомогу населенню, належать до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, а отже, підлягають плановій перевірці не частіше, ніж раз на рік.
Лікувально-профілактичні заклади, які надають амбулаторну медичну допомогу населенню, належать до суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику та підлягають плановій перевірці не частіше, ніж раз на три роки.
У разі, коли за дві останні планові перевірки у медичному закладі не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідної групи ризику, збільшений у 1,5 рази. Однак ця норма не поширюється на суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Читайте: "Тривалість робочого дня медсестри"
Підсумки року: дайджест змін у медичному законодавстві
Підстави для проведення позапланових перевірок
Здійснення позапланових заходів проводять відповідно до вимог статті 6 Закону № 877. Нею визначено 6 підстав для здійснення позапланових заходів.
Насамперед це подання суб’єктом господарювання письмової заяви до територіального органу Держсанепідслужби про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за бажанням суб’єкта господарювання.
Іншою підставою є виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання.
Причиною позапланового візиту перевіряльників може стати й перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Перевіряти виконання розпорядчих документів, виданих за результатами позапланових перевірок, законодавець не дозволяє. Тому контролюючий орган змушений довіряти інформації, отриманій від суб’єкта господарювання про стан виконання припису, розпорядження тощо. Відповідальність у цьому випадку повністю покладається на заклад і його керівника, який своїм підписом засвідчує достовірність інформації, перевірити яку можна лише під час проведення наступної планової перевірки. На практиці часто виникає нерозуміння цієї ситуації з боку громадськості чи журналістів, особливо, якщо перевірка об’єкта пов’язана із розслідуванням спалаху інфекційного захворювання, вивченням причин виникнення професійної хвороби тощо.
Читайте: "Лицензия на медицинскую практику: документы, процедура получения, аннулирование"
Четвертою підставою є обгрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. Слід зазначити, що, починаючи з 2014 року, законодавець передбачив відповідальність, внісши відповідні зміни до закону, фізичних осіб, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. При цьому, якщо звернення буде визнано недостатньо обгрунтованим, дозвіл на проведення позапланової перевірки можуть не надати.
Неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які завадили поданню таких документів, є п’ятою підставою.
І, зрештою, позапланова перевірка можлива у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Проведення позапланових заходів може бути передбачене також іншими нормативними актами, наприклад, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789XII, Законами № 4004 та № 1645 (наприклад, коли проводять розслідування захворювань, спричинених інфекційними хворобами, масовими неінфекційними захворюваннями, отруєннями, радіаційним ураженням людей тощо; коли відкрито кримінальне провадження, в межах якого слідчий призначає перевірку, тощо).
Під час проведення позапланового заходу з’ясовують лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
Читайте: "Посадова інструкція лікаря акушера-гінеколога"
Строки проведення перевірок в медичному закладі
Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436IV суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи — підприємці та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Очевидно, щоб визначити це, контролюючому органу необхідно попередньо отримати інформацію від суб’єкта господарювання. Звичайно, для органів Держсанепідслужби достатньо інформації про кількість працівників у конкретному закладі. Продовження строку як планової, так і позапланової перевірки, не допускається.
Необхідно наголосити, що у випадку проведення планових перевірок об’єктів відповідно до Закону № 877 суб’єкту господарювання за 10 днів до початку перевірки надсилають повідомлення про проведення планової перевірки.
В інших випадках повідомлення про проведення перевірки, обстеження, інспектування тощо суб’єкта господарювання не здійснюють.
Читайте: "Права пациентов: законодательство и локальные нормы"
Думки щодо необхідності повідомлення суб’єкта господарювання про перевірку різняться. Із огляду на практику, істотного значення для проведення перевірки це не має. Значні недоліки чи порушення санітарних норм і вимог майже не можливо усунути за 10 днів. А спробу завуалювати їх досвідчений фахівець побачить одразу.
Керівникам закладів охорони здоров’я необхідно також знати, що перед проведенням перевірки (планової чи позапланової) посадова особа контролюючого органу зобов’язана пред’явити керівнику закладу службове посвідчення та надати копію посвідчення (направлення) на перевірку із зазначенням усіх необхідних даних (найменування органу контролю; найменування суб’єкта господарювання, який перевіряють, його розташування; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюють перевірку; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їхніх посад, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення перевірки; вид, підстава, предмет перевірки; дата проведення попередньої перевірки тощо). Окрім того, посадова особа контролюючого органу вносить запис до відповідного журналу, якщо такий у лікувальному закладі ведеться.
Читайте: "Епікриз: оформлення, види"
Як підготуватися до перевірки Держсанепідемслужбою в ЛПЗ
Звертаємо вашу увагу на те, що перед початком перевірки керівника мають ознайомити з переліком питань, які будуть перевірятися.
Починаючи із 8 липня 2013 року для проведення перевірки лікувально-профілактичних закладів використовують форми актів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження уніфікованих форм актів, які складаються за результатами перевірок суб’єктів господарювання у частині дотримання вимог санітарного законодавства» від 10.04.2013 № 287 (далі — Наказ № 287). Оскільки наказ є у вільному доступі в інтернеті, кожен керівник може попередньо ознайомитися з переліком питань та підготуватися до діалогу з перевіряльниками.
Відповідно до Наказу № 287 під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) перевірка питань, що не включені до уніфікованої форми акта, забороняється. Затверджена форма акта перевірки медичного закладу містить не тільки перелік питань, що перевіряються, а й посилання на нормативні документи, дотримання вимог яких перевіряється.
Разом із тим, необхідно зазначити, що у випадку підготовки до проведення державної санітарноепідеміологічної експертизи під час обстеження об’єкта використовують форму № 315/о «Акт санітарноепідеміологічного обстеження об’єкта», затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.07.2000 № 160. Це пояснюється тим, що обстеження об’єктів для видачі документів дозвільного характеру не належить до контрольно-наглядової функції, а здійснюється у межах надання адміністративних послуг.
Як приклад можна навести необхідність висвітлення потрібного обсягу інформації для отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність закладу вимогам санітарних норм і правил під час підготовки до акредитації лікувально-профілактичного закладу. Ці вимоги передбачені розділом 7 Стандартів акредитації закладів охорони здоров’я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення акредитації закладів охорони здоров’я» від 14.03.2011 № 142.
