Бактерицидне ультрафіолетове опромінення — метод контролю за станом повітря закритих приміщень, мета якого — знищення або інактивація мікроорганізмів типу мікобактерій туберкульозу за допомогою ультрафіолетового опромінення (п. 1.1 розділу І Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз, затвердженого наказом МОЗ від 18.08.2010 № 684).
Ультрафіолетове опромінення є санітарно-протиепідемічним заходом, його використовують у приміщеннях із високим та середнім ризиком контамінації мікобактеріями туберкульозу, підвищеним ризиком поширення збудників інших інфекцій та з великим скупченням людей.
Лампа бактерицидного ультрафіолетового опромінення — це штучне джерело випромінювання, у спектрі якого є переважно випромінювання в діапазоні довжини хвиль 205-315 нм із піком випромінювання на довжині хвилі 253,7 нм.
Контамінація (забруднення) — небажане (випадкове) внесення домішок хімічного чи мікробіологічного походження або чужорідних речовин у медичних виробах під час технологічного процесу, відбору проб, їх пакування або перепакування, зберігання і транспортування (п. 9 розділу І Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я», затверджених наказом МОЗ від 11.08.2014 № 552; далі — Наказ № 552).
Базовим нормативним документом, яким визначено технічні умови використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря у закладі охорони здоров’я, є Методичні вказівки «Профилактическое ультрафиолетовое облучение людей с применением искусственных источников ультрафиолетового излучения» (МУ 5046-89), затверджені заступником Міністра охорони здоров’я СРСР 03.08.1989 за № 5046-89. Фахівцями ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України» розроблено проект Методичних рекомендацій використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря у приміщеннях закладів охорони здоров’я.
Загальні вимоги щодо організації стерилізації приміщень у закладах охорони здоров’я визначені Наказом № 552. За ефективної роботи вентиляційної системи у стерильній зоні, у якій забезпечені вимоги класу ISO 8 згідно з ДСТУ ISO 14644-1:2009 «Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря», ультрафіолетові опромінювачі не використовують, а дезінфекцію повітря за допомогою ультрафіолетових опромінювачів закритого типу проводять лише у стерильній зоні після кожного вологого прибирання (ч. 5, 6 п. 7 розд. V Наказу № 552).
Під час роботи у стерильних приміщеннях, окрім санітарно-гігієнічного одягу (халат або плаття бавовняні, ковпак або хустина), використовують тапочки або бахіли (п. 1 таблиці Норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття, санітарно-гігієнічного одягу, санітарного взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам установ, підприємств і організацій системи охорони здоров’я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 29.01.1988 № 65; НПАОП 85.11-3.02-84).
Загальні вимоги безпечної експлуатації медичної техніки викладені у «Правилах з техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги» (НПАОП 85.11-1.10-84), Правилах обладнання, техніки безпеки, виробничої санітарії, протиепідемічного режиму і особистої гігієни при роботі в лабораторіях (відділеннях, відділах) санітарно-епідеміологічних установ системи Міністерства охорони здоров’я СРСР (НПАОП 85.14-1.09-81); Правилах обладнання, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ системи Міністерства охорони здоров’я СРСР (НПАОП 85.11-1.05-70); Правилах обладнання, експлуатації та техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів; НПАОП 85.11-1.06-70).
Параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях мають бути допустимими за умовами праці відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248. Клас шкідливості та небезпечності умов праці при дії ультрафіолетового випромінювання визначають відповідно до Санітарних норм ультрафіолетового випромінення у виробничих приміщеннях, затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 23.02.1988 за № 4557-88 (СН 4557-88) та додатка 12 до Гігієнічної класифікації.
Загальні вимоги до поводження з медичними відходами (наприклад ртутними лампами) у закладах охорони здоров’я (збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знезараження, захоронення, знищення) визначені Державними санітарно-протиепідемічні правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом МОЗ від 08.06.2015 № 325.
Лампи УФО є ртутними, можуть бути низького та високого тиску, озоновими та безозоновими. З-поміж ртутних ламп низького тиску в Україні найчастіше використовують безозонові лампи типу ДБ або ДРБ, TUV; ртутних ламп високого тиску — безозонові лампи типу ДРП та ДРТ; бактерицидні розрядні лампи низького тиску типу РЛНТ та високого тиску типу РЛВТ. У позначеннях ламп цифрами вказано потужність у ватах (наприклад, ДБ-25, ДБ-30, ДБ-60).
Опромінення лампами УФО може спричиняти болісні опіки органів зору, шкіри обличчя та рук. У лампах УФО може бути відкритий, закритий або комбінований опромінювач.
У відкритих опромінювачах є поворотний екран (відбивач), від якого прямий бактерицидний потік спрямовують у потрібну зону простору, тому опромінювання можна здійснювати лише за відсутності людей у приміщенні або при їх нетривалому перебуванні у ньому.
У закритих опромінювачах (рециркуляторах) лампи розміщені у закритому корпусі опромінювача, а бактерицидний потік не має виходу назовні, тому опромінювання можна здійснювати у приміщеннях, де перебувають люди (громадського харчування, торгівлі та інших приміщеннях, де потрібно підтримувати чистоту повітря).
Принцип роботи рециркулятора такий: повітря із навколишнього середовища всмоктується через вхідний вентиляційний отвір, знезаражується при проходженні через опромінювальну камеру, де встановлені лампи УФО, та виходить через вихідний отвір, а рух повітря через камеру забезпечує вентилятор.
Бактерицидна установка з лампою УФО типу ДРБ-6 може забезпечити продуктивність знезараження повітря не менше 48 м3/год.
Під час дії ультрафіолетового випромінювання від ламп УФО на кисень повітря утворюються токсичні продукти (озон і окисли азоту). При перебуванні у середовищі із перевищенням гранично допустимої концентрації озону в повітрі (запах озону нагадує запах хлору) у людини з’являються подразнення дихальних шляхів, кашель, блювання, головний біль, запаморочення, сильна втома, можливе стрімке ослаблення серцевої діяльності. Великі концентрації озону можуть стати причиною чоловічого безпліддя.
Для знезараження повітря і поверхонь кабінети у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, обладнують бактерицидними опромінювачами або іншими пристроями для знезараження повітря, дозволеними до застосування в установленому порядку (п. 6.6 розділу VI Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу», затверджених наказом МОЗ від 02.04.2013 № 259).
