Економічна ефективність — це співвідношення економічної вигоди (економічного ефекту), отриманої в результаті впровадження будь-яких лікувально-профілактичних заходів та витрат на ці заходи.
Виокремлюють прямий та непрямий економічний ефект.
Прямий економічний ефект обумовлений поліпшенням методики або організації певного заходу, що сприяє його здешевленню. Наприклад, впровадження нових форм організації праці медичних працівників та надання медичної допомоги (відділення сестринського догляду, стаціонар одного дня, стаціонар на дому, денний стаціонар) сприяє економії ліжкового фонду. Застосування більш дешевих та ефективних методів діагностики та лікування дає змогу знизити вартість лікування хворого та вартість одного ліжко-дня.
Непрямий економічний ефект є наслідком медичного та соціального ефекту, тобто це результат поліпшення профілактики та лікування, що, зрештою, посприяв зменшенню витрат за рахунок економії коштів на боротьбу із захворюваннями і до зниження економічних збитків через втрату працездатності та смертність.
Розрізняють фактичний та очікуваний економічний ефект.
При плануванні певного заходу обчислюють очікуваний ефект. При ретроспективному оцінюванні результатів визначають фактичний ефект.
Читайте: "Медична доказова інформація: відбираємо джерела"
Через захворюваність, втрату працездатності, передчасну смертність тощо суспільство зазнає економічних втрат (збитків). Тому економічну ефективність слід визначати як зменшення цих втрат (попереджений економічний збиток).
Читайте: "Інструкція з охорони праці молодшої медичної сестри"
Розмір збитку (З) через захворюваність працівників із тимчасовою втратою працездатності визначають за такою формулою:
З = НВ + П + Л
де НВ — недовироблена нова вартість (втрати ВВП внаслідок тимчасової втрати працездатності);
П — виплати допомоги з приводу тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування населення;
Л — витрати на діагностику та лікування.
Основні показники для визначення економічних витрат (втрат) за рахунок тимчасової непрацездатності такі:
I. Показники, що характеризують втрати ВВП через втрату працездатності (тимчасову, постійну) або смерть | 1. Середній час невиходу працівника на роботу у днях або роках. 2. Середній розмір ВВП, що створює один працівник країни (підприємства) за один робочий день або за рік |
II. Показники, що характеризують виплати допомоги через тимчасову втрату працездатності та пенсій по інвалідності за рахунок коштів Фонду соціального страхування | 1. Середня кількість днів (років) непрацездатності через хворобу. 2. Середній розмір допомоги, виплаченої за один день із тимчасовою втратою працездатності. 3. Середній розмір річної пенсії по інвалідності I, II і III групи |
III. Витрати держави на профілактику, діагностику, амбулаторне та стаціонарне лікування та реабілітацію | 1. Витрати на профілактику та діагностику: середній розмір витрат на профілактичний захист у розрахунку на одну людину; середня вартість одного діагностичного дослідження; кількість досліджень, необхідних для встановлення діагнозу одній людині. 2. Витрати на амбулаторне лікування: середня кількість відвідувань хворим поліклініки, середня кількість відвідувань хворого на дому та середня кількість процедур; середня вартість одного відвідування поліклініки, середня вартість одного відвідування на дому та середня вартість однієї процедури; середня вартість медикаментозного забезпечення одного випадку захворювання. 3. Витрати на стаціонарне лікування: середня тривалість перебування хворого у стаціонарі (X); середня вартість одного ліжкодня перебування у стаціонарі (К). 4. Витрати на санаторнокурортне лікування: середня тривалість перебування хворого у санаторії; середня вартість одного дня перебування у санаторії |
Читайте: "Безпека в операційній: запобігаємо пожежам і вибухам"
При здійсненні аналізу ефективності медичної технології рекомендуємо використовувати усереднені (нормативні, статистичні) вартісні та інші показники з офіційних джерел та літературних даних. Для підвищення точності розрахунку слід брати уточнені показники останніх років.
Особливість охорони здоров’я полягає в тому, що часто медичні заходи лікувального та профілактичного характеру можуть бути економічно не вигідними, однак медичний і соціальний ефект передбачає їх проведення (наприклад при організації медичного обслуговування людей похилого віку з хронічними та дегенеративними захворюваннями, хворих із розумовою відсталістю тощо).
Для розуміння особливостей прояву економічної ефективності в охороні здоров’я використовують аналіз ефективності послідовних витрат праці медичних працівників. Найбільш ефективними є первинні витрати праці на етапі, що забезпечує перелом у перебігу хвороби. Подальші витрати сприяють прискоренню одужання, але вони вже не є настільки ефективними, як спочатку.
Методичні підходи до визначення економічної ефективності охорони здоров’я грунтуються насамперед на визначенні вартості окремих видів медичної допомоги та санітарно-епідеміологічного обслуговування, а також величини збитку, що завдають певні захворювання.
Читайте: "Профілактика професійних захворювань медичних працівників на вірусні гепатити"
Знання економічної ефективності лікування та запобігання захворюванням дає змогу отримувати інформацію про витрачувані кошти для більш точного визначення нормативів фінансування. Однак не існує єдиного еталонного показника: нормативи (еталони) або стандарти діяльності медичних установ визначають з урахуванням матеріально-технічної бази, кадрових ресурсів та їхньої кваліфікації для кожного конкретного закладу або регіону.
Економічна ефективність в охороні здоров’я не може бути визначальною при виборі засобів профілактики, лікування, організаційних форм надання медичної допомоги. Економічна ефективність медичної допомоги не має суперечити медичній етиці та загальнолюдським цінностям, навіть якщо економічний ефект буде негативним (наприклад лікування онкологічних хворих на пізніх стадіях захворювання дороге та малоефективне, та це не є підставою відмовляти їм у медичній допомозі).
Узагальнена формула визначення коефіцієнта економічної ефективності (Ке) виглядає так:
Наприклад, 2015 року у закладі охорони здоров’я було проведено профілактичні заходи щодо грипу — вакцинація протигрипозною вакциною, а попереднього, 2014 року, профілактичні заходи не проводили. З 500 працівників закладу 2014 року на грип захворіли 170 працівників, а 2015 року після проведеної вакцинації на грип — 70 працівників.
Читайте: "Центральное стерилизационное отделение: оснащение и требования к обустройству"
Середня тривалість одного випадку непрацездатності з приводу грипу — 7 днів.
Середня заробітна плата у закладі — 3000 грн.
Середня заробітна плата на день — 150 грн.
Середня вартість денного виробітку одного працівника — 300 грн.
Вартість однієї вакцини (вартість профілактичного заходу) — 150 грн.
Кількість днів тимчасової непрацездатності до профілактики — 1190 днів.
Кількість днів тимчасової непрацездатності після профілактики — 490 днів.
Для визначення економічної ефективності необхідно спочатку обрахувати економічний ефект через зниження витрат на виплату по непрацездатності, прибуток за рахунок зниження захворюваності та затрати на профілактику.
Економічний ефект через зниження витрат на виплату по непрацездатності визначають за такою формулою:
Е1=S1 ´ (D1 – D2),
де Е1 — економічний ефект через зниження витрат на виплату по непрацездатності;
S1 — середня сума виплат за втрату працездатності на день (середня заробітна плата на день);
D1 — кількість днів тимчасової непрацездатності до профілактики;
D2 — кількість днів тимчасової непрацездатності після профілактики;
Читайте: "Профілактика післяопераційних інфекцій в хірургічній стоматології — інструкція"
Отже, підставивши показники у формулу, отримаємо такий результат:
Е1=150 ´ (1190 – 490)=105 000
Тобто економічний ефект через зниження витрат на виплату по непрацездатності становить 105 000 грн — саме таку суму вдалось заощадити, провівши вакцинацію працівників закладу.
Прибуток за рахунок зниження захворюваності обраховують за такою формулою:
Е2=S2 ´ (D1 – D2)
де Е2 — прибуток за рахунок зниження захворюваності;
S2 — середня вартість денного виробітку одного працівника.
D1 — кількість днів тимчасової непрацездатності до профілактики;
D2 — кількість днів тимчасової непрацездатності після профілактики.
Отже, підставивши наші показники у формулу, отримаємо такий результат:
Е2 = 300 ´ (1190 – 490)=210 000.
Тобто прибуток за рахунок зниження захворюваності працівників закладу після вакцинації становить 210 000 грн.
Читайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"
Витрати на профілактику обраховують за такою формулою:
В = С ´ N
де В — витрати на профілактику;
С — вартість профілактичного заходу;
N — кількість працівників закладу.
Отже, підставивши показники у формулу, отримаємо результат у 75 000 грн:
В=150 ´ 500=75 000.
Економічну ефективність обраховують за такою формулою:
Е=Е1+Е2 – З
Підставивши показники у формулу, отримаємо такий результат:
Е=105 000 грн+ 210 000 грн — 75 000 грн=240 000 грн
Завдяки проведенню профілактичних заходів проти грипу економічна ефективність закладу охорони здоров’я становить 240 000 грн.
Також можна розрахувати коефіцієнт співвідношення вигоди до вартості (Кb/c) за такою формулою:
Отже, підставивши наші показники у формулу, отримаємо такий результат:
Може бути декілька варіантів результатів:
Кb/c > 1 — вигода перевищує витрати, а тому метод лікування (профілактики) є вигідним;
Кb/c = 1 — вигода еквівалентна витратам;
Кb/c
При порівнянні двох або декількох методів лікування (профілактики) оптимальним вважають той, для якого значення Kb/c буде вищим, тобто той, який дає більшу вигоду.
Читайте: "Невикористані залишки наркотичних лікарських засобів: нові правила знищення"
У нашому випадку коефіцієнт співвідношення вигоди до вартості Кb/c дорівнює 3,2, тобто обрана програма профілактики є дуже ефективною.
Отже, методологічно правильно проведене оцінювання ефективності охорони здоров’я дасть змогу уникнути грубих дефектів і тактичних помилок, підвищити результативність та якість медичної допомоги, забезпечити високий рівень медичних технологій, а також медико-соціальний захист населення, задоволеність його потреб у медичних послугах.
Актуальне в журналі «Управління закладом охорони здоров'я»:
Ліцензування діяльності з обігу наркотичних (психотропних) лікарських засобів
1. Оформлювати ліцензію у паперовому вигляді тепер не потрібно. Достатньо інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців
2. Ліцензію можуть анулювати, якщо ліцензіат відмовляється проходити перевірку органом ліцензування
