Аналіз загальної вартості захворювання (Cost of Illness, СОІ) — це тип економічного аналізу, при якому визначають усі витрати (сукупну вартість), що понесені конкретним закладом охорони здоров’я, родиною, особою у зв’язку з проведенням лікувально-діагностичних заходів для вилікування захворювання. Аналіз не передбачає розрахунок і визначення ефективності наданої медичної допомоги.
Аналіз загальної вартості різних захворювань допомагає виявити захворювання, на яке витрачається найбільше фінансових ресурсів, і визначити найзначніший економічний збиток, що завдається суспільству, родині, особі через нього.
Цей метод дає змогу вивчити всі витрати, пов’язані з веденням людей, хворих на конкретне захворювання, як на певному етапі лікування чи діагностики, так і на всіх етапах надання медичної допомоги, а також вивчити витрати, що виникли у результаті настання непрацездатності чи передчасної смерті. Аналіз не передбачає порівняння ефективності медичних втручань та може застосовуватися для вивчення типової практики ведення хворих з конкретним захворюванням. Його використовують з метою планування витрат, визначення тарифів для взаєморозрахунків між суб’єктами системи охорони здоров’я та медичного страхування тощо. Він також дає змогу прийняти управлінське рішення щодо оптимального розподілу фінансових ресурсів в окремому відділі або у закладі охорони здоров’я взагалі.
Читайте: "Як правильно оформлювати та вести журнал обліку лікарських засобів"
Обчислення загальної вартості захворювання
Показник загальної вартості захворювання є необхідним для визначення структури коштів і тенденцій їх використання з метою оптимізації пріоритетів фінансування у системі охорони здоров’я. При цьому сумують усі прямі та непрямі витрати на діагностику та лікування захворювання на рівні держави чи регіону.
Показник загальної вартості захворювання визначають за формулою:
Прямі і непрямі витрати при втраті здоров’я
При обчисленні загальної вартості захворювання враховують як прямі, так і непрямі витрати.
До прямих медичних витрат відносять:
- витрати на діагностичні, лікувальні, реабілітаційні та профілактичні медичні заходи, маніпуляції і процедури, зокрема надані вдома (включно з оплатою робочого часу медичних працівників);
- витрати на лікарські препарати;
- витрати на утримання пацієнта у закладі охорони здоров’я;
- витрати на транспортування хворого санітарним транспортом;
- плату за використання медичного обладнання, площ і засобів (розподіл фіксованих витрат із статей бюджету) тощо.
До прямих немедичних витрат відносять:
- оплату праці адміністративно-управлінського апарату закладу;
- готівкові («кишенькові») витрати пацієнта (наприклад, оплата сервісних послуг у закладі охорони здоров’я);
- витрати на допомогу, яка надається пацієнтові удома (до них відносять також послуги соціальних служб);
- витрати на переміщення пацієнта (особистим транспортом) тощо.
До непрямих витрат відносять:
- витрати на оплату комунальних послуг (електроенергію, опалення, воду, газ тощо);
- альтернативні витрати («вартість втрачених можливостей»):
- витрати за період відсутності пацієнта на його робочому місці через захворювання або вихід на інвалідність, включно з витратами на оплату листків непрацездатності, допомогу по інвалідності та інші соціальні виплати, передбачені чинним законодавством;
- «вартість» часу відсутності на роботі рідних або друзів пацієнта через його захворювання;
- економічні втрати від зниження продуктивності на робочому місці;
- економічні втрати від передчасної смерті;
- нематеріальні витрати, які складно обчислити у грошовому еквіваленті. Наприклад, біль і страждання пацієнтів та їхніх близьких, погіршення взаємин у родині, втрачені можливості професійного та кар’єрного зростання, обмеженість у культурній і громадській діяльності.
Дані, які необхідно знати при розрахунку прямих і альтернативних непрямих витрат (решта непрямих витрат обліковується за усталеним законодавством порядком або не обліковується взагалі), наведено відповідно у Таблицях 1 і 2.
Читайте: "Документація стоматологічного кабінету"
Таблиця 1
Дані для розрахунку прямих витрат
Час збору даних | Інформація, яка збирається |
на етапі амбулаторнополіклінічної допомоги | вартість кожного відвідування та сума грошових витрат на всі відвідування вартість кожного лабораторного дослідження та сума грошових витрат на всі лабораторні дослідження вартість кожного інструментального дослідження та сума грошових витрат на всі інструментальні дослідження загальні витрати — витрати на всі дослідження, проведені |
на стаціонарному етапі надання медичної допомоги | вартість ліжкодня у стаціонарі кількість ліжкоднів, проведених у стаціонарі хворим на певне захворювання окремі витрати на ліки, оперативне втручання з урахуванням тяжкості основного захворювання, наявності супутніх захворювань залежно від віку та статі пацієнта (при необхідності) |
на етапі санаторнокурортного лікування (реабілітації) | вартість одного дня перебування у санаторії певного профілю кількість днів, проведених у санаторії |
Читайте: "Методи стерилізації виробів медичного призначення"
Таблиця 2
Дані для розрахунку альтернативних непрямих витрат
Альтернативна ситуація | Інформація, яка збирається |
Якщо витрати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності | величину допомоги по оплаті непрацездатності, кількість днів тимчасової непрацездатності втрати вартості нествореної продукції: відомості про розмір національного доходу на день кількість днів тимчасової непрацездатності |
Якщо витрати спричинені постійною втратою працездатності | розмір виплати допомоги по інвалідності: дані про суму допомоги по інвалідності кількість років інвалідності втрати вартості нествореної продукції: відомості про розмір національного доходу на рік кількість років інвалідності |
Якщо витрати пов’язані зі смертю через захворювання і, відповідно, нествореною продукцією | кількість непрожитих років до пенсійного віку ВВП величина національного доходу на рік |
Читайте: "Контроль якості стерилізації відповідно до вимог МОЗ"
Визначення економічного збитку через втрату здоров’я
Кожний випадок захворювання, інвалідності чи смерті призводить до витрат як з боку держави, так і самих громадян. Розрізняють три компоненти економічного збитку в результаті втрати здоров’я населенням (табл. 3):
- обумовлений захворюваністю;
- обумовлений інвалідністю;
- обумовлений смертністю.
Таблиця 3
Витрати, що враховуються при оцінці економічного збитку від втрати здоров’я населенням
Втрата здоров’я | Витрати за віковими групами населення | ||
молодше працездатного | працездатне | старше працездатного | |
Захворюваність | витрати на лікування | витрати на лікування соціальне страхування за період тимчасової непрацездатності втрачена вигода у виробництві ВВП через невихід на роботу протягом захворювання | витрати |
Інвалідність | витрати на лікування пенсія за інвалідністю втрачена вигода | витрати на лікування пенсія за інвалідністю втрачена вигода на виробництві ВВП через вибуття працівника | витрати пенсія за інвалідністю |
Смертність | втрачена вигода вартість втрачених (непрожитих) років* | соціальні витрати у зв’язку втрачена вигода у виробництві ВВП через зменшення кількості зайнятих в економіці працівників вартість втрачених (непрожитих) років життя | вартість втрачених (непрожитих) років життя |
*
Оскільки життя людини має вартість, у разі її смерті слід враховувати не тільки очевидні спричинені смертю економічні втрати (упущена вигода у виробництві ВВП, виплати родині у зв’язку з втратою годувальника), а й загублену вартість самого життя, тобто вартість кількості років, які людина не дожила до віку, взятого за середню тривалість життя.
Цю вартість розраховують за формулою:
Читайте: "Дезінфекція: види та методи проведення"
Зауваження до визначення економічної ефективності лікувально-профілактичних заходів
Роль системи охорони здоров’я в економічному розвитку держави можна розкрити при вивченні:
- взаємозв’язків між захворюваністю (у першу чергу, з тимчасовою втратою працездатності) та динамікою національного прибутку;
- економічного ефекту від зниження та ліквідації деяких захворювань;
- економічного ефекту від профілактичних заходів;
- економічного ефекту від збільшення середньої тривалості життя, періоду активної працездатності, зниження інвалідності та запобігання передчасній смерті.
Оцінюючи економічний ефект (вигоди) від зниження захворюваності, рівня інвалідності та смертності, слід мати на увазі, що на ці процеси впливає не тільки діяльність закладів охорони здоров’я, а й рівень матеріального, культурного життя населення, умови праці, створення безпечних умов життя тощо.
Актуальне в журналі «Управління закладом охорони здоров'я»:
Зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства охорони здоров’я України 02 березня 2017 року № 198
