Внутрішній аудит у ЗОЗ: як організувати і розробити документи
У лікувально-профілактичних та інших установах потрібні бюлетені не про захворювання, їх лікування, а про профілактику і формування здорового способу життя. Лише у випадках епідемічних спалахів певного інфекційного захворювання можна розмістити бюлетені про запобігання поширенню інфекції.
Отже, перш ніж взятися до випуску бюлетеня, необхідно обміркувати:
- де і як буде розміщений санітарний бюлетень
- визначити його тему
- вирішити, кому він адресований
Насамперед санітарний бюлетень — це стаття, яку зазвичай пишуть лікарі, середній медичний персонал, використовуючи для оформлення малюнки та фотографії.
Санітарний бюлетень — несистематичне, неперіодичне видання. Може бути оригінальний або типовий, розроблений за зразком.
Вимоги до санітарних бюлетенів
Назва
Щоб бюлетень привертав увагу, назва його має бути надрукована великим розміром шрифту, бути яскравою і влучною. Наприклад, замість нудної назви «Профілактика очного травматизму» можна використати фразу «Бережи око, як алмаз». Словосполучення «Санітарний бюлетень» не пишуть, порядковий номер не ставлять.
Зміст
Санітарний бюлетень має профілактичне спрямування, саме тому пропоновані заходи слід описанти конкретно і коротко. Клінічні питання докладно не викладають, питання лікування варто виключити, оскільки це наштовхує на думку про самолікування. Хворому необхідно знати лише перші ознаки захворювання, щоб він зміг звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Зі змісту має бути зрозуміла користь запропонованої інформації.
Структура тексту
Текст санітарного бюлетеня має бути легким для сприйняття та зрозумілим кожному читачеві. У короткому вступі опишіть проблему, а глибше в тексті розкрийте її зміст та запропонуйте читачеві її вирішення. Текст розбийте на фрагменти та зробіть короткі зрозумілі підзаголовки відповідно до змісту. У висновку зробіть невеликий підзаголовок «запитання—відповідь».
Зазвичай текст санітарного бюлетеня закінчується гаслом, закликом, зумовленим темою. Тест має спонукати людину до дії. Латинські і сленгові терміни використовувати не рекомендується. Мова статей має бути лаконічною, потрібно уникати довгих речень та незрозумілої медичної термінології. Виклад може бути у вигляді розповіді, нарису, інтерв’ю, відкритого листа.
Оформлення
Корисно знати, що текст, укладений у квадрат або коло, викликає більше довіри. Він зазвичай ділиться на 46 стовпчиків шириною 12—14 см. У бюлетені мають бути виділені абзаци, а розділові знаки (знак оклику, три крапки, тире тощо) ліпше використовувати якомога рідше.
У правому кутку бюлетеня вказують прізвище, ім’я, по батькові відповідальних за випуск і дату.
Ілюстрації
Образотворча частина разом із текстовою не мають перевантажувати бюлетень, але і не має залишатися вільного місця, інакше текст буде складно читати. Потрібно дотримуватися міри при заповненні санітарного бюлетеня. Ліпше використовувати одну промовисту ілюстрацію, ніж кілька невиразних.
Експозиція
Санітарний бюлетень потрібно розміщувати на видноті так, щоб його було зручно читати. У жодному разі не можна наклеювати бюлетень прямо на стіну. Час оновлення бюлетенів визначають у кожному конкретному закладі. Якщо бюлетень читає постійний контингент (наприклад, школярі, хворі, які перебувають у стаціонарі тривалий час), оновлювати його потрібно частіше, ніж у закладах, де контингент часто змінюється (наприклад, у поліклініці). Рекомендований строк експозиції — не більше двох тижнів. Вивішувати його повторно рекомендується не раніше ніж через два—три місяці або напередодні зростання сезонної захворюваності.
Санітарні бюлетені: скачати
Санбюлетень «Гепатит В»
Санбюлетень «ВІЛ-інфекція: перша допомога у випадку контакту з джерелом інфікування»
Санбюлетень «Туберкульоз: як не заразитися від пацієнтів»
Санбюлетень Плакат "Як підписати декларацію про вибір лікаря"
Санбюлетень Як застосовувати медичні рукавички: піраміда ВООЗ
Санбюлетень Вакцинація дітей – розвіюємо страхи батьків
