Екстрена постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників

UA RU
Що передбачає екстрена постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції? Хто має контролювати її проведення? Читайте відповіді на ці та інші важливі запитання у статті
Зміст статті:
Порядок дій за екстреної постконтактної профілактики ВІЛ: наказ Перша медична допомога в рамках проведення постконтактної профілактики у медпрацівника Обстеження працівника, для якого проводять постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції Спостереження в рамках постконтактної профілактики Документація щодо постконтактної профілактики

Профілактика ВІЛ-інфікування у медзакладі ►►► ТЕСТ

Порядок дій за екстреної постконтактної профілактики ВІЛ: наказ

Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов'язків затверджений наказом МОЗ від 05.11.2013 № 955.

Згідно з Порядком постконтактну профілактику проводять після випадкового контакту медичного працівника, який виконував свої професійні обов’язки, з зараженою кров’ю чи іншими потенційно інфікованими біологічними речовинами. Екстреною вважається ситуація, коли ці речовини потрапили на відкриту шкіру працівника, на слизову оболонку, очі, через забруднені інструменти, пряме потрапляння з рани, ушкодження на шкірі. Отож, щоб не допустити подальшого розвитку інфекції, проводять заходи, які і називаються постконтактною профілактикою ВІЛ-інфекції.

Етапи проведення постконтактної профілактики:

  • перша медична допомога
  • консультування і оцінювання ступеня ризику інфікування
  • проведення тестування на ВІЛ-інфекцію
  • медикаментозна постконтактна профілактика
  • спостереження потенційно інфікованого працівника

Одразу після випадку контактування працівника з кров’ю чи біологічними рідинами відповідальна особа — лікар, якого призначив керівник медичного закладу, негайно клопочеться про вживання заходів з постконтактної профілактики. Він же контролює кожен наступний крок: від надання першої медичної допомоги, до консультування та проведення обстежень.

NB! Тестування проводиться тільки за умови підписування цим працівником добровільної інформованої згоди. Результати тестування є лікарською таємницею і не можуть бути розголошеними.

Профілактика ВІЛ у медичного персоналу: пам'ятка

Екстрена постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників

Скачати

Перша медична допомога в рамках проведення постконтактної профілактики у медпрацівника

Одразу після випадку контактування негайно надають першу допомогу, яка залежить від шляху потенційного зараження.

Ситуація

Дії

Працівник поранився голкою чи іншим медичним інструментом, на якому була кров тощо

промити уражене місце водою з милом, потримати цю ділянку шкіри під потоком проточної води протягом кількох хвилин. Якщо доступу до проточної води немає, на пошкоджене місце потрібно нанести дезінфікуючий засіб. Якщо заражена кров потрапила на шкіру без уражень, то її змивають проточною водою з милом.


NB! Терти чи намагатися витиснути кров з ранки не можна. Так само заборонено використовувати спирт, перекис водню чи інші засоби

Речовина потрапила в організм через укус

пошкоджене місце промивають та вирізаютьнекротизовані тканини. Додатково пошкоджену шкіру обробляють 20% водним розчином хлоргексидину біглюконату, та 3% перекисом водню.Після завершення обробки працівник повинен пройти антибактеріальну терапію

Зараження через очі

негайно промити очі, використовуючи фізіологічний розчин чи просту воду. Якщо у працівника є контактні лінзи, то під час промивання очей їх не знімають

Інфекція потрапила через рот

рот негайно прополіскують водою чи фізрозчином

Обстеження працівника, для якого проводять постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції

Особі, яка контактувала з джерелом потенційного інфікування ВІЛ, проводять тестування згідно з Порядком, затвердженим наказом МОЗ від 19.08.2005 № 415, і Порядком, затвердженим наказом МОЗ від 21.12.2010 № 1141.

Тестування на ВІЛ має відбутися якомога швидше після випадку контактування — протягом перших 5 днів. Якщо результат тестування, проведений протягом цього часу, виявився позитивним, то це означає, що зараження цього працівника відбулося ще до цього випадку контактування. Такого працівника направляють до центру профілактики і боротьби зі СНІДом або на подальше консультування в кабінет «Довіра».

Працівнику, результати тестування якого були негативними і він мав випадок контактування в останні 72 години, передбачена медикаментозна постконтактна профілактика. Перед її призначенням його має оглянути лікар-інфекціоніст та визначити загальний стан. Окрім того, лікар може призначати додаткові обстеження та дослідження. І лише на основі усіх цих показників здоров’я він вирішує, чи призначати медикаментозну постконтактну профілактику.

Повторні тестування на ВІЛ-інфекцію повинні бути проведені в 6 і 12 тижнів, а надалі через півроку після контакту (навіть якщо не проводили медикаментозну постконтактну профілактику).

Працівнику призначають основні лабораторні дослідження — серологічні тести на наявність інфекцій, зумовлених вірусами гепатитів С і В (анти-ВГС і HBsAg) на початку ПКП, а також проводять лабораторне дослідження на сифіліс через 4 тижні після контакту.

NB! Якщо потенційно інфікована особа, з біологічними речовинами якої відбувся контакт, відмовляється від тестування, то ризик зараження працівника оцінюють на основі отриманих про цю особу відомостей під час консультування чи з медичної документації. В будь-якому разі, якщо проведення обстеження, тестування особи затягується, то працівнику, який контактував з біологічними речовинами, потрібно без відтерміновування призначати медикаментозну постконтактну профілактику, не чекаючи на результати обстеження.

Властивості вірусу імунодефіциту людини

Спостереження в рамках постконтактної профілактики

Лікарське спостереження проводять для того, щоб простежити, чи дотримається працівник призначеного графіку прийому препаратів, чи є прояви побічної дії призначених препаратів. В наступні дві—три доби лікар має оглянути пацієнта, щоб оцінити стан його здоров’я і самопочуття. Обстеження працівника, який мав випадок контакту, повинно відбуватися мінімум після другого і четвертого тижня проведення медикаментозної постконтактної профілактики. За потреби такі обстеження мають проводитися щотижня протягом одного місяця.

Документація щодо постконтактної профілактики

Інформацію про випадок контакту записують у форму № 108-2/о «Реєстраційна карта випадку контакту, пов'язаного з виконанням професійних обов'язків, особи з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами та проведення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції (конфіденційна інформація) № _». В цю карту записують таку інформацію: тривалість контактування, наявність у працівника під час роботи відповідних засобів захисту, конкретизація випадку контактування — укус, поріз зараженим інструментом тощо, тип речовини, яка потрапила на працівника (кров, наприклад), інформація про людину, від якої є ризик передачі інфекції. Окрім того, у цій карті має бути зазначено чи була вчасно надана перша медична допомога.

Пацієнт, біологічна речовина якого контактувала з працівником, повинен бути обстежений на наявність ВІЛ-інфекції. У разі тестування на ВІЛ пацієнта повинен підписати добровільну інформовану згоду.

Інформація про всі проведені процедури тестування, консультування та отримані результати повинна вноситися у відповідну медичну документацію.



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді