Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах України

UA RU
Проаналізувавши законодавство України, помітимо, що інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах розділено на протидію інфекціям області хірургічного втручання та на боротьбу із туберкульозом

Інфекційний контроль: профілактика післяопераційних інфекцій

Наказом МОЗ України від 04.04.2012 № 236 передбачено вимоги до організації контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій в лікувально-профілактичних закладах. Відповідно до цього наказу, інфекційний контроль — це сукупність організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, мета проведення яких — запобігти виникненню та поширенню внутрішньолікарняних, у тому числі післяопераційних інфекцій.

Інструкція, затверджена наказом МОЗ № 236, є обов’язковою для всіх ЛПЗ, які мають хірургічні відділення, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

За організацію інфекційного контролю у стаціонарі відповідає головний лікар лікувально-профілактичного закладу, а у хірургічному відділенні — завідувач відділення.

Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах УкраїниЧитайте: "План роботи старшої медсестри на рік: зразок"

Інфекційний контроль за туберкульозом в ЛПЗ

Наказом МОЗ від 18.08.2010 № 684 затверджено Стандарт інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз. Документ призначений для керівників ЛПЗ, фтизіатрів, інфекціоністів, медпрацівників санепідемстанцій, сімейних лікарів, центрів СНІДу, медсестер, викладачів та студентів медичних вузів.

Інфекційний контроль за туберкульозом передбачає проведення заходів, що попереджають та знижують ймовірність зараження здорових людей мікобактеріями туберкульозу, передачі суперінфекції хворих на туберкульоз у лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз.

Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах УкраїниЧитайте: "Колективний договір в лікарні: алгоритм розробки"

Складові інфекційного контролю за туберкульозом в ЛПЗ

Адміністративний контроль

Передбачає розробку та впровадження заходів, спрямованих на зниження поширення інфекції туберкульозу, моніторинг та оцінку їх дієвості, перегляд з метою розробки більш ефективних.

До заходів адміністративного контролю входять:

1) Розробка плану інфекційного контролю

  • список відповідальних осіб
  • опис процедури проведення скринінгу на туберкульоз
  • графіки провітрювання, вологого прибирання та ультрафіолетового опромінення приміщень ЛПЗ

2) Розподіл/ізоляція осіб із симптомами туберкульозу

Інженерний/екологічний контроль

Передбачає застосування інженерно-технічних засобів для запобігання поширенню інфекції та включає:

  • природну вентиляцію, при якій вікно приміщення має бути відкрите, двері щільно закриті;
  • нейтралізацію мікобактерій туберкульозу, які знаходяться у повітрі, за допомогою екранованих або відкритих ультрафіолетових опромінювачів.

Індивідуальний захист

Використання засобів індивідуального захисту:

  • хірургічні маски (забезпечують профілактику поширення мікроорганізмів від хворого туберкульозом до інших осіб шляхом утримання великих частинок);
  • респіратори (застосовуються під час роботи з інфікованими пацієнтами; мають мікроскопічні пори, забезпечуючи захист від дрібних частинок; респіратор має щільно прилягати до обличчя).

Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах УкраїниЧитайте: "Положення про передатестаційну комісію: зразок"

  

Стан інфекційного контролю в протитуберкульозних закладах України

Організація інфекційного контролю має бути особливо пріоритетним завданням в ЛПЗ, які працюють з пацієнтами груп високої небезпеки інфікування туберкульозом. У кожному протитуберкульозному закладі має бути розроблений План з інфекційного контролю за ТБ.

За інформацією Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України, на сьогодні в протитуберкульозних закладах є реальні проблеми із забезпеченням інфекційного контролю. Так, приблизно у половині таких ЛПЗ виділення зон різного ступеня ризику має умовний характер. Недостатньо використовується молекулярно-генетична діагностика туберкульозу для розділення потоків хворих.

Протитуберкульозні заклади України в основному оснащені бактерицидними лампами відкритого типу, які можна застосовувати лише за відсутності людей, тому на сьогодні вони поступаються більш ефективним пристроям. Станом на 1 січня 2015 року забезпеченість екранованими УФО-лампами в зонах високого ризику складала 56%.

Робота за програмою медичних гарантій у 2025 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді