З метою правового захисту працівників закладів охорони здоров’я у зв’язку із зміною фінансування первинної медико-санітарної допомоги повідомляємо наступне.
Відповідно до Бюджетного кодексу України з 1 січня 2011 року видатки на функціонування дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів (далі — сільські заклади охорони здоров’я) віднесено до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення.
У зв’язку з цим Міністерством фінансів України підготовлено Методичні рекомендації щодо реалізації положень нової редакції Бюджетного кодексу в частині фінансування первинної медико-санітарної допомоги, згідно з якими відповідні місцеві органи влади до 1 січня 2011 року мали прийняти рішення про передачу сільських закладів охорони здоров’я у спільну власність територіальних громад району (міста обласного (республіканського в АР Крим), міського у містах Києві та Севастополі значення).
У разі прийняття рішень про припинення сільського закладу охорони здоров’я як юридичної особи шляхом приєднання його до іншого медичного закладу або зміни підпорядкування сільського закладу охорони здоров’я трудові відносини з працівниками відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України продовжуються.
Отже, накази (розпорядження) про продовження трудових відносин у цьому випадку не видаються, у графі 3 трудової книжки працівника вноситься окремим рядком відповідний запис.
Наприклад, «Комунальний заклад охорони здоров’я «____________________________»
(найменування закладу)
__________________________________________________________ сільської ради
(найменування)
з 12 грудня 2010 року реорганізовано шляхом приєднання до комунального закладу охорони здоров’я
«____________________________________________» центральна районна лікарня»
(найменування)
________________________________________________________ районної ради».
(найменування)
У графі 4 зазначається номер і дата прийнятого рішення про приєднання сільського закладу охорони здоров’я до медичного закладу — іншої юридичної особи.
У разі приєднання сільського закладу охорони здоров’я до іншого медичного закладу працівники продовжують працювати на попередній посаді (професії), до трудової книжки додаткові записи не вносяться.
Якщо внаслідок приєднання сільського закладу охорони здоров’я до медичного закладу має місце скорочення чисельності або штату працівників, то розірвання трудового договору з працівниками допускається з дотриманням вимог трудового законодавства відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (далі — Кодекс).
При звільненні працівників згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу роботодавець повинен дотримуватися такого порядку дій:
1) Відповідно до статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинній профспілковій організації інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Первинна профспілкова організація має право вносити пропозиції роботодавцю про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду.
Щодо працівника — члена профспілки, якого планується звільнити з роботи, роботодавець зобов’язаний отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу, крім випадків, коли така згода не вимагається.
Подання роботодавця про звільнення працівника розглядається в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу.
2) Видати відповідний наказ про зміни в організації надання медичної допомоги, в якому розкривається зміст цих змін та кому доручається здійснити заходи, пов’язані з реорганізацією медичного закладу.
3) Скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис.
4) Видати наказ, яким уповноважити відділ кадрів або інший відділ закладу (працівника), на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі — відділ кадрів), провести необхідні заходи у зв’язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під підпис.
Зокрема за правилом, установленим частиною першою статті 492 Кодексу, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Відділ кадрів закладу повинен підготувати письмове повідомлення про можливе звільнення працівників та за два місяці до запланованого вивільнення під підпис ознайомити кожного працівника, а також за наявності вакансій запропонувати переведення на іншу роботу.
Водночас звертаємо увагу, що працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення:
скасувати раніше надану згоду на продовження роботи;
скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.
Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження. Якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, роботодавець повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У трудовій книжці робиться запис про звільнення працівника за пунктом 1 статті 40 Кодексу.
При вивільненні працівників закладу має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 Кодексу.
Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється відповідно до умов трудового договору, укладеного з працівником, оскільки дію його не припинено, тобто трудовий договір продовжується.
При цьому слід зазначити, що усі виплати, які належать працівникові, у тому числі заборгованість із заробітної плати, оплата лікарняного листка тощо, здійснюються медичним закладом, до якого приєднано сільський заклад охорони здоров’я.
Згідно зі статтею 116 Кодексу днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути проведено розрахунок із виплатою всіх належних йому сум, уключаючи оплату праці за фактично відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні відпустки тощо, а також вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 Кодексу).
При приєднанні до медичних закладів сільських закладів охорони здоров’я, які не є юридичними особами, трудові відносини з працівниками також не припиняються, до їх трудових книжок уносяться аналогічні записи, і лише в разі скорочення чисельності або штату працівників застосовується зазначений порядок звільнення.
Голова Профспілки В. КОВАЛЬ
