Відповідно до кваліфікаційної характеристики, до лікаря-лаборанта висуваються такі кваліфікаційні вимоги:
- повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина»;
- спеціалізація за однією зі спеціальностей медичного профілю, проходження інтернатури за спеціальністю «Лабораторна діагностика» з наступною спеціалізацією з «Клінічної лабораторної діагностики»;
- наявність сертифіката лікаря-спеціаліста (Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117; далі — Випуск 78 ДКХП).
Зважаючи на те, що працівник, професіонал з вищою немедичною освітою, обіймав посаду лікаря-лаборанта за основним місцем роботи до набрання чинності Випуском 78 ДКХП, він має право і далі працювати за цією посадою, з дотриманням вимог чинного законодавства (у т. ч. відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» від 12 серпня 2009 р. № 588).
Що стосується працевлаштування до іншого закладу охорони здоров’я, у т. ч. на умовах сумісництва, прийняття такого працівника на роботу має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, тобто з дотриманням кваліфікаційних вимог, визначених кваліфікаційною характеристикою.
Кваліфікаційна характеристика Лікаря-лаборанта
Завдання та обов’язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію лабораторної служби.
Виконує клінічні аналізи крові, сечі, харкотиння, калу. Здійснює хімічне дослідження шлункового вмісту, жовчі, виділень статевих органів. Застосовує сучасні методи дослідження з провідних розділів лабораторної діагностики. Виявляє первинне знаходження морфологічних ознак пухлинного процесу в харкотинні, виділеннях жіночих статевих органів і молочних залоз. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я; організацію лабораторної справи; права, обов’язки та відповідальність лікаря-лаборанта; функції, гістологічну та патогістологічну структуру органів і тканин, в тому числі на клітинному та субклітинному рівні; фізико-хімічні характеристики різних біологічних рідин і субстратів в нормі та патології; основні фізіологічні та патофізіологічні механізми, клінічну симптоматику при ураженні різних систем організму; правила та способи одержання біологічного матеріалу від хворих і його аналізу; сучасні методи лабораторних досліджень, діагностики захворювань з провідних розділів клінічної медицини; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
(з Випуску 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників)
