Протокол ведення фізіологічних пологів (скачати)

В Україні динаміка неускладнених пологів з кожним роком стає все більш незадовільною. Так, питома вага нормальних пологів знизилась на 25,9% упродовж 2010—2019 років. Також протягом цього періоду на 52,7% зріс показник захворюваності новонароджених, що прямо залежить від ведення пологів.

Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило у 2021—2022 роках

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Фізіологічні пологи» розроблений на основі Клінічної настанови «Фізіологічні пологи», що має на меті забезпечити оптимальні умови для пологів із застосуванням профілактичних технологій щодо їх ускладнення, щоб зменшити материнські та перинатальні ускладнення.

Також під час його розроблення ураховували рекомендації клінічної установи, в основі якої прототипи:

1. NICE CG 190. Intrapartum care for healthy women and babies. 2014.
2. WHO. Pregnancy, childbirth, postpartum and newborn care: a guide for essential practice — 3rd ed. 2015.

✅✅✅ Семінари та вебінари для медиків

Фізіологічні пологи: загальні поняття

Фізіологічними (нормальними) пологами називають одноплідні пологи, що мають спонтанний початок та прогресування пологової діяльності у терміні вагітності 37-41 (+6) тижні у потиличному передлежанні плода, якщо їхній перебіг відбувався без ускладнень протягом усього періоду пологів, при задовільному стані матері та новонародженого після пологів.

УВАГА! Лікар може керуватися цим протоколом також у випадку, якщо породілля має патологію вагітності або соматичну патологію, утім вагітність має нормальний перебіг.

Уніфікований протокол «Фізіологічні пологи» визначає принципи ведення фізіологічних пологів:

• план ведення пологів, оговорений з жінкою / її сім’єю
• постійний моніторинг стану породіллі, плода та прогресування пологів
• застосування партограми у ситуації прийняття рішень щодо перебігу пологів, необхідності втручань
• використання немедикаментозних засобів для знеболення

• організація партнерських пологів

• спонукання жінки вільно пересуватися під час пологів та забезпечувати можливість вільного вибору положення для народження дитини
• забезпечення умов для надання невідкладної допомоги матері та новонародженому
• проведення заходів для
  • запобігання інфекційних та гнійно-запальних ускладнень
  • профілактики післяпологової кровотечі, зумовленої атонією матки, шляхом активного ведення третього періоду пологів
• дотримання «теплового ланцюжка»

З огляду на сучасний стан організації акушерської допомоги в Україні можливою є організація фізіологічних пологів в умовах акушерського стаціонару із забезпеченням права роділлі залучати близьких, щоб підтримували її під час пологів.

Інфекційний контроль: як працювати за новими вимогами

⭐ Cтворюємо комісії з інфекційного контролю в ЛПЗ ⭐ Організовуємо епіднагляд ⭐ Повідомляємо про пацієнтів з інфекційним захворюванням ⭐ Стримуємо внутрішньолікарняні інфекції

⭐ ОТРИМАТИ СЕРТИФІКАТ ⭐

Первинна, вторинна та третинна допомога під час фізіологічних пологів

Первинна медична допомога включає два етапи:

• первинна профілактика
  • контроль за належним виконанням рекомендацій
  • своєчасна госпіталізація на пологи до медзакладу, який обрала жінка
• подальше спостереження
  • огляд при виписці зі стаціонару
  • консультація щодо методів контрацепції, планування наступної вагітності

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога передбачають етапи:

• госпіталізація до обраного жінкою акушерського стаціонару
  • оформлення меддокументації
  • огляд лікаря-акушера-гінеколога
  • транспортування до палати чи пологової зали
• діагностика
  • визначення періоду та фази пологів (див. Таблицю 1)
  • оцінка стану роділлі та плода, прогресування пологів
• ведення пологів
  • спостереження за перебігом та ведення пологів залежно від періоду та фази
  • запис партограми під час першого розділу пологів
  • оцінка стану новонародженого та медичний догляд за ним
• виписка з акушерського стаціонару — на другу добу після фізіологічних пологів
  • надання рекомендацій щодо грудного вигодовування, необхідності диспансерного нагляду

Інформацію про виписку жінки з акушерського стаціонару передають лікарю загальної практики — сімейному лікарю, з яким вона має укладену декларацію.

Таблиця 1

Періоди та фази пологів

✅✅✅ Як видавати МВТН при патологічних пологах

Як відбувається госпіталізація в акушерський стаціонар

Уніфікований клінічний протокол «Фізіологічні пологи» визначає: після того, як жінку доставили в акушерський стаціонар, черговий лікар акушер-гінеколог у приймально-оглядовому відділенні виконує такі дії:

• ознайомлюється з обмінною картою жінки, зокрема звертає увагу на анамнез, дані обстежень та гравідограми
• запитує про скарги
• здійснює загальний огляд роділлі, вимірює температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, частоту дихання; обстежує внутрішні органи
• вимірює висоту стояння дна матки, окружність живота, розміри тазу
• конкретизує термін вагітності й очікувану масу дитини
• проводить
  • аускультацію серцебиття плода
  • зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження, під час якого визначає положення, вид та позицію плода, характер пологової діяльності, розкриття шийки матки, період пологів тощо
• визначає план ведення пологів, узгоджує його з жінкою

Вища школа головної медсестри ►►► Як дотримати санепідрежиму під час роботи з інструментами

Використання медичних виробів у ЗОЗ ➢ Робота з медичними виробами ➢ Вимоги санепідрежиму ★ Обробка інструментів ➢ Дезінфекція ➢ Достерилізаційне очищення ➢ Стерилізація ★ Утилізація медичних виробів ➢ Вимоги законодавства ➢ Безпека працівників

АКТИВУВАТИ ДОСТУП ⏩

Протокол ведення фізіологічних пологів: медична допомога

Під час І періоду пологів акушер-гінеколог спостерігає за прогресом пологів, станом матері та плода, а результати цього спостереження вносить до партограми.

Щоб реєструвати серцебиття плода, використовують один із двох способів:

• періодична аускультація за допомогою акушерського стетоскопу, ручного допплерівського аналізатора
• електронний фетальний моніторінг (кардіотокографія) — за показаннями

Проводьте аускультацію кожні 30 хвилин протягом латентної фази та кожні 15 хвилин протягом активної фази першого періоду пологів.

У нормі ЧСС плода становить 110—170 ударів за хвилину.

Для оцінки загального стану породіллі важливо здійснювати вимірювання:

• температури тіла — раз на 4 години
• параметрів пульсу — раз на 2 години
• артеріального тиску — раз на 2 години
• кількості сечі визначають — раз на 4 години

Прогресування пологів визначають з огляду на швидкість розкриття шийки матки, частоту та тривалість перейм, а також наявність просування голівки плода у порожнину таза.

УВАГА! При нормальному перебігу пологів не рекомендується рутинне проведення ранньої амніотомії (до 5 см розкриття шийки матки).

Знеболення під час фізіологічних пологів

Щоб зменшити больові відчуття, ральте використовувати немедикаментозні методи знеболення:

• зміна положення тіла, зокрема масажування пасртнером спини, погладжування низу живота тощо; дотримання спеціальної техніки дихання
• локальні натискання на крижову ділянку, подвійне стискання стегон, колінне натискання)
• гідротерапія під наглядом медичного персоналу

Якщо жінка бажає, можна використати медикаментозне (системне) знеболення: неопіоїдна, опіоїдна, інгаляційна та регіонарна аналгезія.

Протокол містить детальний опис підготовки до регіонарної анальгезії та спостереження за жінками з регіонарним знеболенням.

✅✅✅ Кесарів розтин: оновлений протокол

Під час ІІ періоду пологів лікар-акушер-гінеколог:

• оцінює стан плода шляхом аускультації кожні 5 хв у ранню фазу та після кожної потуги в активну фазу
• оцінює стан породіллі
• стежить за прогресуванням пологів — просуванням голівки по родовому каналу, частотою та тривалістю маткових скорочень
• забезпечує можливіст жінки вибрати зручне положення для народження дитини

УВАГА! Під час фізіологічних пологів епізіотомію не застосовують.

Допустима тривалість ІІ періоду пологів:

• до 2 год — якщо жінка народжує вперше
• до 1 год — при повторних пологах

ІІІ етап фізіологічних пологів може бути активним чи очікувальним. Активне ведення цього періоду передбачає:

• введення утеротоніків
• народження посліду шляхом контрольованої тракції за пуповину з одночасною контртракцією на матку
• масаж матки через передню черевну стінку після народження посліду

У межах очікувального ведення періоду акушерка перетискає та перетинає пуповину після закінчення пульсації. Відтак медики спостерігають за загальним станом породіллі, ознаками відділення плаценти та кількістю кров’яних виділень. Коли помічають ознаки відділення плаценти (ознаки Шредера, Альфельда, Клейна, Кюстнера-Чукалова), жінці пропонують «натужитись», що спричинить народження посліду.

УВАГА! Якщо через 30 хв після народження плода не спостерігають ознак відділення плаценти, проводять ручне відділення плаценти та виділення посліду.

Оцінка стану дитини

За станом новонародженого під час перебування у пологовій залі спостерігає акушерка. За потреби викликає лікаря-неонатолога.

Зокрема акушерка:

• допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері, коли в дитини спостерігається пошуковий і смоктальний рефлекс
• через 30 хв. після народження дитини вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (форма 097/о)
• проводить новонародженому профілактику офтальмії розчином декаметоксину (1 мл розчину містить декаметоксину в перерахунку на 100% речовину 0,2 мг) — після контакту матері і дитини «очі в очі»
• стежить, щоб контакт «шкіра-до-шкіри» відбувався не менше ніж упродовж двох годин у пологовій залі, якщо стан матері та дитини задовільний

Після завершення контакту «шкіра-до-шкіри» вона перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, обробляє та клемує пуповину, зважує і вимірює обвід голови та грудної клітини.

Перш ніж дитину та матір переводять у палату, лікар-неонатолог здійснює первинний лікарський огляд новонародженого, а акушерка одягає дитину.

Фізіологічні пологи: післяпологовий догляд та виписка

Післяпологовий період триває від закінчення пологів до 42 діб. Виокремлюють ранній та пізній післяпологовий період.

Ранній післяпологовий період триває до 2 годин з моменту вигнання посліду. Роділля перебуває у пологовому відділенні для швидкого виявлення можливих ускладнень, зокрема кровотечі (див. Таблицю 2).

Пізній післяпологовий період триває від 2 годин після пологів до 42 діб. У цей час відбувається зворотний розвиток систем організму матері.

Таблиця 2

Загрозливі симптоми під час післяпологового періоду

Виписку здійснюють через повні 2 доби після пологів, коли мати навчена догляду за дитиною та за умови відсутності скарг, кровотечі й ознак інфікування; стабільних показників гемодинаміки.