Право на додаткову оплачувану відпустку сумісника, який працює на 0,25 ставки

Відповідно до статті 7 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-­ВР (далі — Закон № 504) щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (Додаток 1 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679; далі — Список № 1290-­1). Списком № 1290-­1 працівники закладів та установ охорони здоров’я не передбачені.

Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-­емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, згідно зі статтею 8 Закону № 504 надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-­емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (Додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679; далі — Список № 1290-­2).

Право медичних працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається за розділом ХVІІ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290-­2.

Згідно з позицією 29 зазначеного розділу Списку № 1290-­2 молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та обслуговуючий персонал (буфетник, офіціант, робітник з обслуговування лазні, нянька, помічник вихователя, прибиральник виробничих приміщень), які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-­профілактичних закладах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 25 календарних днів.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особ­ливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника у цих умовах.

Згідно з Порядком застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-­емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 р. № 16 та зареєстрованим у Мін’юсті 30 січня 1998 р. за № 58/2498 (із змінами і доповненнями), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Отже, якщо працівник працює на 0,25 ставки на умовах непов­ного робочого дня, то права на таку відпустку він не має.

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді