Якщо МКX-10-АМ і АКМІ — це для вас просто набір нечитабельних абревіатур; якщо ви можете їх розшифровувати, але не знаєте, як застосовувати, — ознайомтеся з австралійськими стандартами кодування. Це фактично інструкція з користування цими класифікаціями
Платні послуги в КНП: лайфхаки
Кодування медичної інформації — основа стандартизації у сфері охорони здоров’я. Без неї неможливо якісно надавати медичну допомогу на локальному і системному рівнях.
Усі штати й території Австралії повинні надавати дані про захворюваність стаціонарних пацієнтів. Для цього австралійські лікарі використовують Австралійські стандарти кодування (АСК) для Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, десятий перегляд, австралійська модифікація (МКХ-10-AM), а також Австралійський класифікатор медичних інтервенцій (АКМІ). Вони діють в усіх державних і приватних лікарнях Австралії.
Австралійські стандарти запровадила й Україна. Розглянемо їх детальніше.
✅ ✅ ✅ Законодавство про паліативну допомогу в Україні: закони, постанови, накази
Що таке МКХ-10-AM та АКМІ
МКX-10-АМ і АКМІ — статистичні класифікації хвороб та інтервенцій. Вони включають кодифікацію діагнозів та інших проблем зі здоров’ям, а також інтервенцій, із клінічних визначень у буквено-цифровий/числовий код. Це дає змогу систематично реєструвати, аналізувати, інтерпретувати та зіставляти дані про захворюваність і медичні інтервенції.
NB! Національні класифікатори НК 025:2019 та НК 026:2019 — україномовні адаптації МКХ-10-АМ та АКМІ. Вони їм не суперечать.
Спочатку систему МКХ використовували для класифікації причин смертності, відображених у свідоцтвах про смерть. Пізніше її дія поширилася й на діагнози захворювань.
МКХ призначена для класифікації насамперед хвороб та травм, що мають чітко сформульований діагноз. Однак не кожну проблему або причину звернення за медичними послугами можна класифікувати таким чином. Тому за МКХ можна класифікувати:
- ознаки
- симптоми
- відхилення
- скарги
- соціальні обставини
Лікар може виявити ці обставини під час дослідження і вписати на місці діагнозу в медичній документації.
Звідки брати інформацію
Основне джерело для кодування даних про захворюваність пацієнтів — медична карта. Інформація в ній має бути упорядкована та повна, інакше складно або й зовсім не можливо буде дібрати правильні коди.
Щоб закодувати клінічну інформацію, недостатньо проглянути лише титульний аркуш медичної карти чи виписний епікриз. Вибирайте коди після аналізу всієї медичної карти.
NB! Якщо медичної карти недостатньо для повного й точного кодування, кодувальник має звернутися до клініциста по додаткову інформацію. Також ліпше проконсультуватися з клініцистом, якщо записаний у медичній карті діагноз не підкріплений документально.
Іноді посилання на відповідний розділ МКХ-10-AM та АКМІ достатньо, щоб пояснити, якими мають бути описи діагнозу та процедури. Якщо такий підхід не працює, повідомте керівництво лікарні про неналежний стан документації медичної карти і як це вплине на дані пацієнтів.
NB! За фіксацію правильного діагнозу та процедур відповідає клініцист, а не кодувальник.
Скласти повну та точну документацію, визначити правильний код та прозвітувати щодо діагнозів і процедур найліпше вдасться, якщо клініцист і кодувальник співпрацюватимуть.
✎ Маєте запитання щодо процесу клінічного кодування? Поставте запитання експерту на сайті НСЗУ.
Е-направлення: відповіді на запитання
Як згруповані захворювання в МКХ-10-AM
Основа класифікації хвороб у МКХ-10-AM — тризначний код. Це обов’язковий рівень кодування для міжнародної звітності, яку подають до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). А щоб ідентифікувати важливі конкретні хвороби, цей базовий код було розширено до чотири- й п’ятизначного формату.
У МКХ-10-AM хвороби поділяються на такі групи:
- епідемічні хвороби
- конституційні або системні захворювання
- місцеві захворювання за місцем ураження
- вади розвитку
- травми
Структура системи орієнтована передусім на епідеміологічний аналіз. Перші дві й останні дві з цих груп — «спеціальні групи». Загалом захворювання перш за все належать до них. Тож якщо сумніваєтеся щодо того, як класифікувати, віддавайте перевагу класам «спеціальних груп».
Залишається ще група «місцеві захворювання за місцем ураження». Вона містить класи МКХ-10-AM для кожної з основних систем організму.
Яка структура Табличного переліку хвороб
Більшість Табличного переліку займає основна класифікація хвороб. Вона складається з 22 класів. Перший знак коду МКХ-10-AM — літера, що пов’язана з певним класом. Винятки:
- літера D, яка використовується у класах —
— II «Новоутворення»
— III «Хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення з залученням імунного механізму»
- літера H, яка вживається як у класах —
— VII «Хвороби ока та його придаткового апарату»
— VIII «Хвороби вуха та соскоподібного відростка»
NB! У чотирьох класах (I, II, XIX та XX) вживається більш ніж одна літера в першому знакові відповідних кодів.
Коди U00-U99 уживайте для тимчасового кодування нових хвороб невизначеної етіології, у надзвичайних випадках та у наукових дослідженнях. Коди U50-U73 використовуйте для класифікації діяльності, а U90 відповідає внутрішньолікарняним інфекціям.
Класи, відповідні літери та типи груп розгляньте у Таблиці.
| Клас | Назва класу | Префікс коду | Тип групи |
| Клас 1 | Деякі інфекційні та паразитарні хвороби | A, B | Спеціальна |
| Клас 2 | Новоутворення | C, D | Спеціальна |
| Клас 3 | Хвороби крові та кровотворних органів, та окремі порушення з залученням імунного механізму | D | За місцем |
| Клас 4 | Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин | E | За місцем |
| Клас 5 | Розлади психіки та поведінки | F | За місцем |
| Клас 6 | Хвороби нервової системи | G | За місцем |
| Клас 7 | Хвороби ока та придаткового апарату | H | За місцем |
| Клас 8 | Хвороби вуха та соскоподібного відростка | H | За місцем |
| Клас 9 | Хвороби системи кровообігу | I | За місцем |
| Клас 10 | Хвороби органів дихання | J | За місцем |
| Клас 11 | Хвороби органів травлення | K | За місцем |
| Клас 12 | Хвороби шкіри та підшкірної клітковини | L | За місцем |
| Клас 13 | Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини | M | За місцем |
| Клас 14 | Хвороби сечостатевої системи | N | За місцем |
| Клас 15 | Вагітність, пологи та післяпологовий період | O | Спеціальна |
| Клас 16 | Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді | P | Спеціальна |
| Клас 17 | Природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії | Q | Спеціальна |
| Клас 18 | Симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені при лабораторних та клінічних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках | R | Н/Д |
| Клас 19 | Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин | S, T | Спеціальна |
| Клас 20 | Зовнішні причини захворюваності та смертності | U, V, W, X, Y | Н/Д |
| Клас 21 | Фактори, що впливають на стан здоров’я населення та звернення до закладів охорони здоров’я | Z | Н/Д |
| Клас 22 | Коди для спеціальних цілей | U | Н/Д |
Класи розбиваються на однорідні блоки з рубрик, що закодовані трьома знаками. Діапазон рубрик наведено в дужках після назви кожного блоку.
У класі I «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби» назви блоків відображають дві вісі класифікації:
- спосіб передачі
- широкі групи інфікуючи організмів
У класі II «Новоутворення» перша вісь — поведінка новоутворення. У ній категоризація відбувається переважно за місцем ураження, хоча кілька тризначних рубрик відведено для важливих морфологічних типів, як-от:
- лейкемія
- лімфома
- меланома
- мезотеліома
- саркома Капоші
У кожному блоці деякі тризначні рубрики призначені для одиночних хвороб, що вирізняються частотою випадків, складністю або чутливістю до інтервенцій в рамках системи охорони здоров’я. Інші ж тризначні рубрики поєднують групи хвороб з певними спільними характеристиками.
Зазвичай передбачені також рубрики для «інших» станів. Туди можете включати багато різних, але менш розповсюджених захворювань, а також «невизначені» стани.
⭐ Локальні накази ⭐ Організація роботи персоналу ⭐ Зміни у роботі закладу ►►► Дистанційна експрес-програма для керівників медзакладів, 15 годин, за проходження — сертифікат до курсу
За якими принципами працює АКМІ
АКМІ охоплює процедури й інтервенції, які виконують державні та приватні лікарні, центри денного перебування та виконані амбулаторно. До АКМІ входять також інтервенції, суміжні з медичними, послуги стоматолога та процедури, які виконують за межами операційної.
Класифікація інтервенцій базується на Каталозі виплат в системі медичного страхування (MBS) Австралійського Союзу (з певними винятками). До кожного номенклатурного номера MBS приєднано додатковий двозначний номер для позначення окремих видів процедур (наприклад, 36564-00). Інші процедури та інтервенції АКМІ, що відсутні в MBS, отримали кодовий номер з серії 90000.
NB! Коди 97000 зарезервовано для стоматологічних послуг.
Класи точно наслідують назви класів МКХ-10 ВООЗ для гармонізації з класифікацією хвороб.
Консервативні процедури, наскільки це можливо, наводять окремо від хірургічних. До класифікатора включенні й інші численні процедури, які можна надавати за межами лікарень. Наприклад, амбулаторне лікування та догляд за пацієнтами за дільничним принципом.
АКМІ має ієрархічну структуру з трьома рівнями:
- перший — вісь анатомічної зони
- другий — вісь типу процедури
- третій — вісь блоку
Інтервенції позначають одним і тим самим кодом незалежно від того, який медпрацівник їх виконує.
Як використовувати АСК
У табличних переліках МКХ-10-AM та АКМІ поруч із деякими кодами стоїть позначка ▼. Вона вказує, що існує Австралійський стандарт кодування (АСК), який допоможе застосувати цей код.
Стандарти в АСК категоризуються за місцем та/або системою згідно зі спеціалізацією, до якої належить діагноз або процедура. Операції та процедури також категоризуються за місцем. Наприклад, тонзиліт розглядають у главі 8 «Вухо, нос, рот і горло» (ЛОР). Процедури, які можна виконувати в багатьох місцях, містяться у розділі «Інтервенції».
NB! Якщо процедура охоплює кілька місць, які можна віднести до більш ніж однієї глави, спочатку зверніться до алфавітного покажчика.
Кожен стандарт отримує чотиризначний номер АСК. Номери генеруються одночасно зі створенням і занесенням нових стандартів до центральної бази даних МКХ-10-AM/АКМІ/АСК. Номер кожного стандарту унікальний. Якщо стандарт видаляють, сам він та його унікальний номер зберігаються в базі даних задля аналізу часового ряду кодування.
Коди, перелічені у 0049 стандарті АСК, не застосовуйте для клінічного кодування у стаціонарі. Однак використовуйте в інших випадках для статистики.
Покажчик стандартів надає кодувальникам відомості про номер стандарту та сторінку документа, де цей стандарт викладено.
Отже, МКX-10-АМ і АКМІ передбачають кодифікацію діагнозів та інших проблем зі здоров’ям, а також інтервенцій, із клінічних визначень у буквено-цифровий/числовий код. Це дає змогу систематично реєструвати, аналізувати, інтерпретувати та зіставляти дані про захворюваність і медичні інтервенції. Деякі коди допоможе застосувати Австралійський стандарт кодування.
