Алгоритм надання амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19

Антикризовий онлайн-марафон ➤ ВЗЯТИ УЧАСТЬ

Стандарти медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» затверджені наказом МОЗ від 28.03.2020 № 722.

Лікувати амбулаторно (в домашніх умовах) рекомендовано пацієнтів із легкою формою захворювання, які не належать до груп ризику розвитку ускладнень пацієнтів з COVID-19.

Переводити на амбулаторне лікування також слід пацієнтів, що одужують, якщо вони вже не потребують цілодобового нагляду.

7 основних запобіжних заходів для захисту від COVID-19

Скачати

Первинна медична допомога пацієнту з коронавірусною інфекцією

1. Не надавайте медичну допомогу та догляд в амбулаторно-поліклінічних умовах пацієнтам, які належать до групи ризику щодо розвитку ускладнень:

• тяжкі хронічні захворювання легень і серцево-судинної системи
• ниркова недостатність
• імуносупресивні стани (первинний і вторинний імунодефіцити)
• тяжкі алергічні захворювання або стани
• аутоімунні захворювання

А також пацієнтам із симптомами, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг, як-от:

• ядуха
• утруднене дихання
• збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми
• кровохаркання
• шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея)
• зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість)

2. Прийміть рішення стосовно медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах після клінічної оцінки стану пацієнта та оцінки безпеки домашнього середовища пацієнта, шляхом проведення опитування.

✎ Легкий перебіг захворювання характеризується:

• невисокою гарячкою (до 38°С), що добре контролюються прийомом жарознижуючих препаратів
• нежитем
• сухим кашлем без ознак дихальної недостатності (як-от утруднене дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання)
• відсутністю шлунково-кишкових проявів (нудота, блювання та/або діарея)
• відсутністю змін психічного стану (порушення свідомості, млявість)

Оберіть вид медичної допомоги пацієнтам з COVID-19:

• Медична допомога в осередку інфекції
• Амбулаторно-поліклінічна допомога
• Стаціонарне лікування
• Екстрена медична допомога

3. Ускладнення з боку дихальної системи при COVID-19 зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби, тому хворих необхідно активно спостерігати, повторний огляд (включно з фізикальним) рекомендовано проводити в цей строк.

4. Якщо пацієнт звернувся засобами дистанційного зв’язку, проведіть оцінку стану пацієнта відповідно до класифікації за ступенем тяжкості перебігу захворювання. Якщо пацієнт має легкі симптоми перебігу захворювання — надайте рекомендації щодо самоізоляції, лікування у разі погіршення стану; якщо у пацієнта важкий перебіг захворювання — надайте рекомендацію виклику екстреної медичної допомоги за номером 103.

5. Обґрунтування рішення про лікування амбулаторно внесіть у форму первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №__», затверджену наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110.

6. Медичні працівники (лікар/медична сестра) здійснюють контроль поточного стану пацієнта і контактних осіб. Вибір методу контролю обирають індивідуально (наприклад, щоденні відвідування, опитування по телефону).

7. Дані моніторингу внесіть у Медичну карту амбулаторного хворого.

8. Пацієнтів та осіб, які спільно проживають, поінформуйте щодо:

• необхідності дотримуватися особистої гігієни
• основних заходів з профілактики інфікування
• безпечних підходів до проведення догляду
• обмежень побутових контактів
• методів зв’язку з медичним персоналом (наприклад, зазначити номер телефону за яким слід телефонувати у разі погіршення стану)
• способів транспортування пацієнта до амбулаторно-поліклінічного закладу в разі необхідності (наприклад, визначити час і вхід до закладу)

9. За появи симптомів у контактної особи медичні працівники з’ясовують стан і приймають рішення щодо потреби госпіталізації чи надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Дезінфекція під час епідемії грипу та ГРІ: як проводити

10. Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою/підтвердженим COVID-19, якщо:

• пацієнт у стані середньої тяжкості і тяжкому. Тобто є ознаки пневмонії та/або дихальної недостатності (збільшення частоти дихальних рухів вище фізіологічної норми, кровохаркання, показник SpO₂ за вимірювання пульсоксиметром ≤ 93%) за наявності рентгенологічно підтвердженої пневмонії
• наявні клініко-інструментальних дані гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС)
• наявні клініко-лабораторні дані сепсису та/або септичного шоку (синдрому системної запальної відповіді)
• наявні клініко-лабораторні дані органної/системної недостатності окрім дихальної
• пацієнт, незалежно від тяжкості стану, належить до групи ризику розвитку ускладнень:
  • тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії
  • декомпенсований цукровий діабет
  • імуносупресивні стани
  • тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем
  • ниркова недостатність
  • аутоімунні захворювання
  • тяжкі алергічні хвороби
  • цереброваскулярні захворювання в стадії декомпенсації
  • онкологічні захворювання
• пацієнт, незалежно від тяжкості стану, має підвищену температуру > 38 °С, що погано піддається корекції (тимчасове, не більше ніж на 1—1,5 години зниження на тлі прийому жарознижуючих препаратів з наступним її підвищенням)

Вища школа головної медичної сестри ➤➤➤ навчайтеся онлайн

Програма «Профілактика ВІЛ-інфікування у медичному закладі»: ⭐ захист від професійного зараження ⭐ дії у випадку аварійних ситуацій

Пройти вступний тест