Працівники фізіотерапевтичних відділень надають пацієнтам послуги електролікування, електросну, лазеротерапії, ультразвукової та мікрохвильової терапії, теплолікування, водолікування та ряд інших процедур. Не всі вони безпечні для медичних працівників.
Право на пільгову пенсію
Стаття 13 Закону України № 1788-Ⅻ від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» надає право на пенсію за віком (пільгову пенсію) працівникам (не залежно від місця їх останньої роботи), котрі працюють повний робочий день на роботах:
- підземних;
- з особливо шкідливими та особливо важкими, шкідливими та важкими умовами праці (відповідно до Списків № 1 та № 2).
Умови, за яких призначають пільгові пенсії:
- професія (посада) та виробництво внесені до відповідного Списку;
- результати атестації підтвердили наявність шкідливих умов праці працівника протягом усього робочого дня (не менше 80% робочого часу, визначеного для цього виробництва).
Читайте: "Компенсація моральної шкоди пацієнту: умови та судова практика"
У випадку, якщо хоча б одна з цих умов відсутня, право на пільгову пенсію працівник втрачає.
Чинні Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пільгову пенсію, затверджені постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 року, не містять посад медичного персоналу фізіотерапевтичних кабінетів (відділень). Тому ця категорія медичних працівників позбавлена права на такий вид пенсії.
Слід зауважити, що й попередні Списки, затверджені постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року, № 162 від 11.03.1994 року, Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.
Однак законодавство надає право лікарям та молодшим спеціалістам з медичною освітою медичних закладів та установ право на пенсію за вислугу років (інший вид пільгової пенсії). Таке право прописано розд. 2 «Охорона здоров’я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженою постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 року.
Право на додаткові відпустки
В Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженому постановою КМУ № 1290 від 17.11.1997 року (надалі в тексті — Список), визначене право на додаткову відпустку.
Нижче в таблиці наведені додаткові відпустки, право на які передбачене для працівників фізіотерапевтичного відділення.
Тривалість щорічної додаткової відпустки для працівників фізіотерапевтичного відділення
| Кількість календарних днів | Категорії працівників | Нормативний документ |
| До 11 | Лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, безпосередньо зайняті роботою на медичних генераторах ультрависокої частоти потужністю 200 Вт та вище | Поз. 91 підрозд. «Фізіотерапевтичні кабінети (відділення)» розд. XVⅠⅠ Списку |
| До 7 | Інші медичні працівники | Поз. 133 підрозд. «Загальні професії медичних працівників закладів та установ охорони здоров’я, соціального захисту населення та освіти» розд. XVⅠⅠ Списку |
Читайте: "Колективний договір у КНП: навіщо і як укладати"
Якою саме буде тривалість додаткових відпусток визначають в колективному та трудовому договорі, що залежить від часу зайнятості працівника в таких умовах.
Тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці розраховують відповідно до п. 6-7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці № 16 від 30.01.1998 року.
Додаткову відпустку за особливий характер праці розраховують пропорційно фактично відпрацьованому часу. До часу, що дає право на такий вид додаткової відпустки, доплюсовують дні, коли працівник був фактично зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше, ніж 50% від тривалості робочого дня, визначеного для працівників цих виробництв, цехів, професій та посад.
Власник чи уповноважений ним орган обліковує час, протягом якого працівник відпрацював в шкідливих умовах.
Право на скорочену тривалість робочого тижня
Працівники, зайняті на роботі в шкідливих умовах праці відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота яких дає право на скорочену тривалість робочого (затверджений постановою КМУ № 163 від 21.02.2001 року), мають право на скорочену тривалість робочого тижня.
Встановити робочий тиждень тривалістю 36 годин можна для лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, молодших медичних сестер, зайнятих протягом усього робочого дня у приміщеннях грязеторфолікарень і озокеритолікарень, у приміщеннях сірководневих та сірчистих ванн, молодші медичні сестри, котрі підвозять та підігрівають грязь, а також очищають брезенти від лікувальної грязі та озокериту (підрозд. «Фізіотерапевтичні кабінети (відділення)» розд. 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку).
Читайте: "Штатний розпис КНП на 2019 рік: поради щодо складання"
Проте, щоб здобути право на скорочену тривалість робочого тижня, необхідно щоб за результатами атестації робоче місце було віднесено до категорії зі шкідливими умовами праці (абз. 2 п. 9 Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого наказом Мінпраці № 122 від 23.03.2001 року; далі— Порядок № 122). Проводять атестацію у відповідності з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 року (далі— Порядок № 442). Якщо результати атестації підтверджують право на скорочену тривалість робочого тижня, його прописують в колективному договорі.
Мінсоцполітики в листі за № 356/13/116-14 від 12.08.2014 року пояснило основні аспекти, котрі стосуються атестації робочих місць медичних працівників. Оскільки робота медичних працівників в установах охорони здоров’я має особливий характер, при проведенні атестації робочих місць можна застосувати Інструкцію проведення атестації робочих місць в установах охорони здоров’я і соціального забезпечення, затверджену заступником Головного державного експерта з умов праці України та заступником Головного державного експерта з умов праці України та заступником Головного державного санітарного лікаря України. Цією інструкцією зазначено, що атестацію робочих місць в медичних закладах необхідно проводити комісійно, без санітарно-гігієнічних досліджень. Така норма стосується також ситуації, коли необхідно визначити право працівника на скорочену тривалість робочого тижня.
Читайте: "Програма «Безкоштовна діагностика» — що очікує пацієнтів з липня 2019 року"
У випадках, коли в Переліку вказано «постійно зайнятий» чи «що постійно працює», працівник медичного закладу отримає право на скорочену тривалість лише у ті дні тижня, коли він реально зайнятий у таких умовах протягом усього скороченого робочого часу, який визначений для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.
Якщо подібних записів не робили, працівник медичного закладу отримає право на скорочену тривалість лише у ті дні тижня, коли він зайнятий у шкідливих умовах праці не менше 50% тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад, як це зазначено в п. 7 Порядку № 122.
Читайте: "Первинна медична допомога у 2019 році: МОЗ розвінчує міфи"
Право на підвищений рівень оплати праці
Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими наказом Мінпраці № 308/519 від 05.10.2005 року (п. 2.4.5), передбачені підвищені посадові оклади (тарифні ставки) для працівників, котрі працюють в шкідливих та важких умовах праці. Їх призначають працівникам закладів та структурних підрозділів медичного закладу, перелік яких наведений в додатку 3 до Умов. Працівники фізіотерапевтичних відділень також наведені в цьому переліку. Так, в пункті 2.11 додатка 3 наведений список медичних працівників фізіотерапевтичних відділень, кабінетів, бальнеолікарень, грязелікарень (відділень, кабінетів), посадові оклади яких підвищують на 15%.
