Спроможна мережа ЗОЗ: строки формування і порядок функціонування

Автор
головний редактор експертно-правової системи «Експертус Медзаклад»
Станом на 24.07.2023 МОЗ погодило переліки закладів охорони здоров’я, які сформували спроможну мережу у 18 госпітальних округах. Ознайомтеся з планом організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я

28 лютого 2023 року КМУ затвердив постанову «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» (далі — Постанова № 174). Документ скасовує попередній порядок створення госпітальних округів, що діяв із 2019 року, і визначає новий Порядок функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж (далі — Порядок № 174). 

Формування спроможної мережі ЗОЗ

Відтак Постанова № 174 дає старт інфраструктурному етапу медичної реформи, метою якого є забезпечити територіальну доступність до якісної медичної та реабілітаційної допомоги.

Тож розгляньмо строки і порядок формування спроможної мережі докладніше.

УВАГА! Постанова КМУ «Деякі питання створення госпітальних округів» від 27.11.2019 № 1074 втратила чинність 4 березня 2023 року. Водночас продовжує діяти Перелік опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року, затверджений розпорядженням КМУ від 15.01.2020 № 23-р, зі змінами згідно з розпорядженням КМУ від 07.09.2022 № 789-р.

✅✅✅ Колективний договір у КНП: навіщо і як укладати

Словник інфраструктурного етапу медреформи

Насамперед зауважимо, що спроможною мережею закладів охорони здоров’я вважається мережа надавачів медичних послуг, що забезпечує медичне обслуговування в межах відповідного госпітального округу, зокрема під час надзвичайних ситуацій, надзвичайного чи воєнного стану. Спроможна мережа дає змогу організувати належну якість такого обслуговування, своєчасність і доступність для населення, а також ефективне використання матеріальних, трудових та інших ресурсів (п. 2 Порядку № 174).

Як бачимо з визначення, спроможна мережа ЗОЗ формується на основі госпітальних округів. Це — території, у межах яких забезпечене надання якісної, комплексної, безперервної та орієнтованої на пацієнтів медичної та реабілітаційної допомоги (абз. 2 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи).

Госпітальні округи, своєю чергою, діляться на госпітальні кластери. У межах госпітальних округів функціонують загальні, кластерні та надкластерні багатопрофільні лікарняні заклади охорони здоров’я, а також надавачі інших медичних послуг.

Загальні, кластерні та надкластерні ЗОЗ відрізняються за обсягом і складністю медичної та реабілітаційної допомоги, яку забезпечують, а також кількістю населення, яке обслуговують. Їх визначення законодаці додали в Основи влітку 2022 року. Натомість Постанова № 174 конкретизує оптимальну мережу і спеціалізацію цих ЗОЗ.

Види багатопрофільних лікарняних закладів у складі спроможної мережі визначають відповідно до мінімального (базового) переліку напрямів медичного обслуговування згідно з додатком до Порядку № 178:

  • Загальний заклад охорони здоров’я —  багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного КМУ, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я (абз. 5 ст. 3 Основ)
  • Кластерний заклад охорони здоров’я —  багатопрофільний лікарняний заклад, спроможний забезпечити на території госпітального кластера потребу населення в медичному обслуговуванні у найбільш поширених захворюваннях і станах за напрямами медичного обслуговування в стаціонарних умовах відповідно до переліку, визначеного КМУ (абз. 8 ст. 3 Основ)
  • Надкластерний заклад охорони здоров’я —  багатопрофільний лікарняний заклад, в якого наявні ресурси та технології, орієнтовані на забезпечення медичного обслуговування у найбільш складних та/або рідкісних випадках захворювань населення всього госпітального округу за напрямами медичного обслуговування в стаціонарних умовах відповідно до переліку, визначеного КМУ (абз. 14 ст. 3 Основ)

Строки формування спроможної мережі

 Обласні, Київські міські державні (військові) адміністрації повинні були розробити та подати для погодження МОЗ спроможну мережу закладів охорони здоров’я і плани розвитку госпітальних округів до 1 травня 2023 року. МОЗ має їх розглянути і погодити протягом двох місяців (п. 4, 6 Постанови № 174). 

Зазначені строки не стосуються регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації чи зоні активних бойових дій. КМУ пропонує Раді міністрів АР Крим, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській обласним і Севастопольській міській держадміністрації подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі ЗОЗ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану (п. 5 Постанови № 174).

Після погодження з МОЗ обласні та Київська адміністрації мають затвердити кожен свою спроможну мережу і план розвитку госпітального округу. Передбачено, що плани розвитку регіони переглядатимуть і заново погоджуватимуть з МОЗ не рідше ніж один раз на три роки  (п. 17 Порядку № 174).

Із червня 2023 року створена при МОЗ робоча група розглядає пропозиції регіонів. До робочої групи увійшли представники МОЗ, НСЗУ, Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, народні депутати та міжнародні партнери (Наказ МОЗ «Про утворення робочої групи з питань погодження пропозицій щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я та проектів планів розвитку госпітальних округів» від 03.05.2023 № 828).

Затвердити спроможну мережу медзакладів МОЗ мало до 1 липня 2023 року.

Станом на 24 липня МОЗ погодило переліки закладів охорони здоров’я, які сформували спроможну мережу у 18 госпітальних округах. Кожна область окрім спроможної мережі також подавала трирічні плани розвитку госпітального округу. МОЗ уже розглянуло проєкти планів і надало відповідні зауваження.

Презентація спроможної мережі відбулася для керівників департаментів охорони здоров’я (ДОЗ) та керівників центрів контролю та профілактики хвороб.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров зазначив, що наразі маємо погоджену спроможну мережу у 19 областях (МОЗ фіналізує пропозиції щодо спроможної мережі у Волинській області). Лише ДОЗ Київської міської військової адміністрації не подав на погодження до МОЗ пропозиції щодо визначення спроможної мережі та проєкти планів розвитку госпітальних округів. Міністерство отримало тільки план мережі екстреної та первинної медичної допомоги. Сергій Дубров нагадав, що реалізація реформи дасть раціонально розподіляти закупівлі та поставки обладнання між лікарнями, відповідно до їхньої ролі в спроможній мережі госпітального округу.

УВАГА! Що обов’язково має містити план розвитку госпітального округу, дивіться в пункті 18 Порядку № 174. Зокрема, там ідеться про поетапні плани зі створення, реорганізації та перепрофілювання комунальних ЗОЗ.

Порядок функціонування спроможної мережі

Госпітальний округ

Госпітальні округи функціонуватимуть у межах АР Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (п. 4 Порядку № 174).

До спроможної мережі закладів охорони здоров’я в межах госпітального округу входять:

  • надкластерні ЗОЗ
  • кластерні ЗОЗ
  • загальні ЗОЗ
  • надавачі первинної медичної допомоги
  • центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги

Надкластерними ЗОЗ у межах госпітального округу є:

  • багатопрофільні лікарні для дорослих
  • багатопрофільний лікарняний заклад для дітей
  • заклади з розрахунку не більше одного на госпітальний округ, які виконують функцію головного центру з організації і надання медичної та реабілітаційної допомоги за напрямами:
         • онкологічний
         • кардіологічний
         • психіатричний
         • фтизіопульмонологічний або інфекційний
         • перинатальний (ч. 1 п. 6 Порядку № 174)

Усього надкластерні ЗОЗ можуть працювати за 28-ма напрямами медичного обслуговування, повний перелік яких надведений у додатку до Порядку № 174:

  • акушерство і гінекологія (ІІІ рівень перинатальної допомоги)
  • анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах)
  • гастроентерологія
  • гематологія
  • неонатологія
  • ендокринологія
  • інтенсивна терапія
  • інфекційні хвороби
  • кардіологія
  • кардіохірургія
  • комбустіологія
  • неврологія
  • нейрохірургія
  • нефрологія
  • отоларингологія
  • офтальмологія
  • ортопедія і травматологія
  • паліативна медична допомога
  • пульмонологія
  • реабілітація
  • ревматологія
  • судинна хірургія
  • терапія
  • торакальна хірургія
  • урологія
  • хірургія, зокрема дитяча  
  • щелепно-лицева хірургія
  • трансфузіологія

Визначений КМУ мінімальний перелік напрямів медичного обслуговування можна розширити рішенням власника багатопрофільного лікарняного закладу відповідно до потреб населення (ч. 2 п. 6 Порядку № 174).

✅✅✅  Зміни у соціальному страхуванні 2023

Окрім багатопрофільних лікарняних ЗОЗ, до спроможної мережі госпітального округу входить організаційно інтегрована сукупність надавачів первинної медичної допомоги (ПМД). Зауважимо, що робота над територіальною доступністю охоплює, зокрема, зміну структури та розширення послуг ПМД у громадах (п. 3, 8 Порядку № 174). Заклади ПМД у складі спроможної мережі госпітальних округів мають забезпечувати надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнта первинної медичної допомоги відповідно до соціально-демографічних характеристик населення, особливостей його розселення.

Маршрути транспортування пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги до надкластерних, кластерних і загальних ЗОЗ за відповідними напрямами медобслуговування затверджують структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних держадміністрацій. При цьому пункти постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги в спроможній мережі мають бути визначені так, щоб забезпечувати нормативи прибуття бригад відповідно до постанови КМУ від 16.12.2020 № 1271. (п. 9 Порядку № 174).

Госпітальний кластер

Госпітальний кластер функціонуватиме в межах району адміністративно-територіальної одиниці. Він матиме один кластерний заклад, що обслуговуватиме щонайменше 120 тис. населення і буде розташований, як правило, в адміністративному центрі району (п. 11—12 Порядку № 174). 

Більше ніж один кластерний ЗОЗ на госпітальний кластер можна визначити:

  • з розрахунку на більшу кількість населення, ніж 120 тис. осіб
  • з урахуванням територіальної доступності населення до медичного обслуговування
  • з урахуванням спроможності забезпечити медичне обслуговування населення за мінімальними (базовими) напрямами згідно з додатком до Порядку № 174

Усього кластерні ЗОЗ можуть працювати за 20-ма напрямами медичного обслуговування:

  • акушерство і гінекологія (ІІ рівень перинатальної допомоги)
  • алергологія
  • анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах)
  • дерматовенерологія
  • ендокринологія (крім хірургічних втручань)
  • інфекційні хвороби
  • кардіологія, зокрема інтервенційна кардіологія
  • неврологія
  • нейрохірургія
  • отоларингологія
  • педіатрія
  • реабілітація
  • терапія
  • ортопедія і травматологія
  • урологія
  • хірургія, зокрема судинна
  • офтальмологія
  • паліативна медична допомога
  • психіатрія
  • трансфузіологія

УВАГА! В обласних центрах і містах із населенням понад 300 тис. осіб та Києві кількість кластерних ЗОЗ визначають із розрахунку один такий заклад на 150 тис. осіб. При цьому так само, як і в інших госпітальних кластерах, беруть до уваги територіальну доступність до медобслуговування та спроможність таких закладів забезпечити надання медпослуг за мінімальними (базовими) напрямами (п. 13 Порядку № 174). 

Загальний ЗОЗ обслуговуватиме одну або кілька територіальних громад і розрахований на 40000 населення, що мешкає в радіусі 60 км.

Як і на вищих рівнях, важливе значення для доступності до медобслуговування тут має не лише обсяг і види медичних послуг, а й транспортне сполучення і якість дорожнього покриття. Необхідно забезпечити прибуття до загального ЗОЗ протягом не більше ніж 60 хв. Якщо це не вдається зробити через особливості рельєфу чи відсутність доріг, зона обслуговування може бути меншою, ніж 60 км (п. 14 Порядку № 174).

Загальні ЗОЗ працюють за шістьма напрямами медичного обслуговування:

  • анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах)
  • неврологія
  • інфекційні хвороби
  • ортопедія і травматологія
  • терапія
  • хірургія

Репроцесинг медичних виробів за рекомендаціями ВООЗ

Конкурс на посаду керівника ЗОЗ спроможної мережі

Із набранням чинності Постановою № 174 змінюються умови Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального ЗОЗ, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1094. А саме — у конкурсній комісії обов’язково має бути представник структурного підрозділу з питань охорони здоров’я області, Києва чи Севастополя:

  • У разі проведення конкурсу на зайняття посади керівника закладу охорони здоров’я комунальної форми власності, який включено або планується включити до спроможної мережі закладів охорони здоров’я відповідного госпітального округу, до складу конкурсної комісії обов’язково входить представник Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрацій відповідно до місцезнаходження закладу охорони здоров’я.

Отже, як бачимо, інфраструктурний етап медичної реформи вже стартував і спроможна мережа закладів охорони здоров’я у відносно спокійних регіонах України починає вже працювати влітку 2023 року. Вона передбачає злагоджену роботу ЗОЗ спеціалізованої, первинної та екстреної медичної допомоги, що обслуговують населення громад, районів та областей. У результаті спроможна мережа має забезпечити територіальну доступність до якісної та своєчасної медичної та реабілітаційної допомоги в межах регіону. 

Загалом до спроможної мережі вже увійшли 542 медзаклади спеціалізованої медичної допомоги (без урахування Волинської області та міста Києва). Із них:

  • 118 надкластерних лікарень;
  • 149 кластерних лікарень;
  • 275 загальних лікарень.

Наразі в реформі задіяні області, де немає активних бойових дій. Відтак поки що спроможної мережі не буде в Запорізькій, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській областях та на території АР Крим. Однак протягом шести місяців після припинення воєнного стану ці регіони мають подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я.

Відповідають за організацію спроможної мережі обласні та Київська міська держадміністрації. У планах розвитку госпітальних округів вони мають враховувати побажання територіальних громад. Водночас органи місцевого самоврядування повинні орієнтуватися на затверджені плани, коли вирішують створити, реорганізувати чи перепрофілювати ЗОЗ на території громади або району.

 



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді