Через високу конкуренцію в медичній сфері доволі поширені й несправжні (фейкові) відгуки. Їх цілеспрямовано запускають у мережу конкуренти, аби знизити рейтинг спеціаліста чи клініки. Часто в погоні за сенсацією ЗМІ публікують також новини за неперевіреними даними. Серед найпопулярніших тем — хабарництво, лікарські помилки та незадовільне обслуговування в конкретному закладі.
Якщо виявите публікації, які зачіпають вашу честь, гідність чи ділову репутацію, маєте право попросити власника ресурсу видалити їх чи спростувати. Однак для початку з’ясуємо, щодо якої інформації це буде правомірно.
Зразки планів на 2020-й: скачайте
Оббрехали: яку інформацію можна оскаржити
Недостовірна інформація — це інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво. Вона містить відомості про події та явища, яких не було взагалі або які відбулися, але дані про них неповні або перекручені. Негативною називають інформацію, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу гідності, честі чи ділової репутації. У ній може йтися про те, що людина нібито порушила норми чинного законодавства, принципи моралі, загальновизнані правила співжиття тощо.
Оскаржувати можна ту недостовірну інформацію, яку, до прикладу:
- публікують у пресі, передають по радіо, телебаченню чи з використанням інших ЗМІ;
- поширюють в інтернеті чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку;
- викладають у характеристиках, заявах, листах тощо, адресованих іншим особам;
- повідомляють у публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі;
- демонструють у громадських місцях у вигляді плакатів, гасел, інших творів;
- поширюють на листівках тощо.
Якщо оспорювану інформацію повідомили лише особі, якої вона стосується, і не поширили третім особам, це не можна вважати поширенням негативної інформації.
Як поліпшити рівень обслуговування в закладі
Наступний крок: як спростовують недостовірну інформацію
Позивачі у справах щодо захисту честі, гідності й ділової репутації найчастіше вимагають:
- спростувати недостовірну інформацію;
- надати право на відповідь щодо поширеної інформації;
- заборонити поширювати інформацію, яка порушує особисті немайнові права.
Спростовувати неправдиву інформацію слід у такий самий спосіб, у який її поширили (пп. 25, 27 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1 (далі — Постанова № 1). Якщо це неможливо чи недоцільно, варто обрати спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення. Якщо ж оприлюднити відповідь і спростувати інформацію в тому самому ЗМІ неможливо через припинення його випуску, то можна зробити це в іншому. Витрати покриває особа, яка поширила недостовірну інформацію.
Способи спростування залежно від виду ЗМІ та особи, що поширила недостовірну інформацію, дещо відрізняються.
Друковані ЗМІ
Якщо недостовірну інформацію поширили друковані ЗМІ, суд може зобов’язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальтій тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення. Строки на спростування залежать від типу видання:
- у газеті — не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили;
- в інших періодичних виданнях — у найближчому запланованому випуску.
Винна особа, яка поширювала недостовірну інформацію, що ганьбить честь і гідність особи, несе цивільно-правову відповідальність. При цьому до відповідальності притягують і особу, яка надала таку інформацію. Довести, що поширена інформація достовірна, зобов’язаний відповідач.
Радіо й телебачення
Під час спростування відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивну частину судового рішення диктор зачитав у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час. Зробити це потрібно не пізніше місяця з дня, відколи судове рішення набере законної сили.
У такому ж порядку оприлюднюють відповіді особи, права якої порушили.
Інтернет
За поширення оскаржуваної інформації в мережі відповідає автор матеріалу. Якщо він невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація анонімна, а доступ до сайту — вільний, належним відповідачем стає власник веб-сайту.
Якщо ж недостовірну інформацію розмістили на інтернет-ресурсі, зареєстрованому як ЗМІ, то під час розгляду відповідних позовів слід керуватися нормами, що регулюють діяльність ЗМІ.
Отже, судовий захист гідності, честі та ділової репутації не виключають і в тому разі, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома (абз. 3 ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України; ЦК). У такому разі суд за заявою заінтересованої особи може також установити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.
