Кровопускання (флеботомія) — це медична маніпуляція, під час якої з організму беруть певну кількість крові (200—500 мл) за допомогою проколу (венопункції) або розрізу вени (веносекції).
Венопункція — прокол вени для введення різних медикаментозних засобів струменево, крапельно, для забору крові для лабораторних досліджень, кровопускання, вимірювання венозного тиску.
Для венопункції найчастіше використовують підшкірні вени ліктьового згину, а якщо вони слабо контуруються, можна використати інші вени (тильної поверхні передпліччя, кистей, нижніх кінцівок).
Веносекція — розтин просвіту вени за допомогою надрізу. Веносекцію проводять, якщо поверхневі вени у хворого погано виражені, а йому показана тривала інфузійна терапія.
Для веносекції частіше використовують вени ліктьового згину, передпліччя, стопи і гомілки.
Під час проведення процедури медична сестра просить пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак. При цьому рука пацієнта має набути синюшного кольору, але пульс на променевій артерії має пальпуватися. Далі вона обирає найоб’ємнішу і найменш рухливу вену, двічі оброблює місце пункції знизу вверх стерильними ватними кульками, зволоженими 70%-вим розчином етилового спирту, та висушує сухою стерильною ватною кулькою.
Читайте: Як організувати консультування пацієнтів: правила
Медична сестра обкладає місце пункції стерильними серветками, виконує венопункцію та, отримавши необхідну кількість крові (300—500 мл), просить пацієнта розтиснути кулак і знімає джгут. Потім вона прикладає до місця венопункції стерильну ватну кульку і швидким рухом виймає голку з вени. Насамкінець медична сестра просить пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі на 3—5 хв.
Далі перегляньте алгоритм проведення процедури кровопускання.
Алгоритм кровопускання
