Катетеризація периферичних вен: як уникнути ускладнень

Як встановити внутрішньовенний катетер

Насамперед підготуйтесь до маніпуляції: підготуйте спецодяг, засоби індивідуального захисту, катетери необхідного розміру, інфузійні системи та лікарські засоби для внутрішньовенного введення, спиртові серветки, диспенсер з деззасобом, лейкопластир, джгут, контейнер для використаних медичних виробів.

Медичні відходи: відеороз'яснення

Встановлюйте внутрішньовенний катетер за наступним алгоритмом:

1. Переконайтесь, що пацієнту дійсно потрібна постановка внутрішньовенного катетера.
2. Отримайте добровільну згоду пацієнта на запропоноване лікування.
3. Одягніть спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту.
4. Запропонуйте пацієнту лягти.
5. Обробіть свої руки деззасобом.
6. Визначте місце виконання пункції (не слід обирати місця згинів).
7. Накладіть джгут вище визначеного місця.
8. Обробіть шкіру в місці пункції спиртовою серветкою та зачекайте допоки оброблене місце не висохне.
9. Виконайте пункцію та введіть катетер у вену під кутом 15-30⁰С тримаючи голку зрізом догори.
10. Після появи крові в індикаторній камері припиніть введення голки та просуньте у просвіт вени тільки катетер на всю його довжину.
11. Підкладіть спиртову серветку під канюлю катетера та зніміть джгут.
12. Викрутіть запобіжник з катетера.
13. Притисніть вену та витягніть голку-провідник.
14. Закрийте катетер заглушкою
15. Прифіксуйте катетер за крильця до шкіри лейкопластирем.
16. Використаний катетер помістіть в контейнер для використаних медичних виробів.

Які можливі ускладнення при постановці внутрішньовенного катетера можливі

Пацієнти, яким встановили периферичний катетер, потребують особливої уваги медичних сестер, адже у таких пацієнтів можуть виникнути ускладнення, зокрема:

• гематома в ділянці введення;
• екстравазація інфузату;
• тромбоемболія;
• повітряна емболія;
• флебіт;
• пошкодження нервів;
• місцеві та генералізовані інфекційні ускладнення.

Зупинимось на найчастіших ускладненнях та визначимо, як можна їм запобігти.

Гематома

Гематома — скупчення крові в тканинах поза межами судини.

Передумова виникнення — однією з причин цього ускладнення може бути невдала пункція вени безпосередньо в момент встановлення чи в результаті видалення периферичного внутрішньовенного катетера.

При виникненні гематоми в місці її розвитку видно набряк тканин, почервоніння шкіри. Пацієнт скаржиться на болючість в ділянці пункції в спокої чи при рухах.

Задля уникнення гематом, що пов’язані з катетеризацією вен, дотримуйтеся простих правил:

• ретельно обирайте місце встановлення катетера;
• не робіть венепункцію слабоконтурованих судин;
• забезпечте наповнення вени, використавши джгут;
• видаливши катетер, притискайте місце венепункції протягом 3—4 хвилин;
• підніміть угору ту кінцівку пацієнта, на якій було встановлено катетер.

При виникненні гематоми:

• видаліть катетер;
• накладіть стерильну тиснучу пов’язку на місце венепункції;
• спостерігайте за загальним станом пацієнта та станом гематоми до її зникнення.

Як мотивувати медсестринську команду в умовах кадрового дефіциту

• Візьміть до уваги сучасні підходи до управління медсестринським персоналом вумовах кадрового дефіциту

Екстравазація лікарської речовини

Екстравазація лікарської речовини – витік лікарського засобу поза межі судини та просочування ним тканини. Діагностувати цей стан можна на основі виникнення локального набряку тканин, який виник в момент введення лікарської речовини, зниження температури тканини на дотик, виникнення неприємних відчуттів (розпирання, печії) в ділянці вени. Полегшити постановку діагнозу допоможе порівняння враженої кінцівки із протилежною (неушкодженою).

Якщо під час катетеризації периферичних вен було введено гіпертонічний, лужний розчин або розчин цитостатиків, є висока імовірність некрозу тканин.

Для уникнення інфільтрації:

• не встановлюйте катетер в ділянці згину (занадто близько до суглоба);
• використовуйте гнучкі капілярні катетери і надійно фіксуйте їх;
• постійно перевіряйте чи не знизилася температура тканин, чи не з’явився набряк навколо місця введення катетера.

При виникненні ускладнення:

• негайно зупиніть інфузію та видаліть катетер;
• вживіть заходів для полегшення неприємних відчуттів – підніміть та іммобілізуйте кінцівку, прикладіть холод місцево;
• застосуйте хірургічні методи лікування при розвитку некрозу тканин, виникненні виразки, постійного больового синдрому

Травма нерва

Травма нерва може виникнути як наслідок інфільтрації тканин лікарським засобом, який не потрапив до вени, так і механічною дією голки.

При пошкодженні нерва пацієнт може відмічати оніміння кінцівки чи поколювання в певній частині тіла. Пацієнт також може не відчувати болю під час постановки внутрішньовенного катетера.

Запобігти виникненню подібного ускладнення можна покращивши навички пункції вени та знання з анатомії медичного працівника, який виконує процедуру. До того ж медичний працівник повинен добре знати місця, які найкраще підходять для венепункції. Постановка катетера в неробочу руку може зменшити вплив на якість життя в разі, якщо ускладнення все ж виникло.

Повітряна емболія

Повітряна емболія – ненавмисне введення повітря до вени через місце пункції вени. Не зважаючи на те, що при периферичній катетеризації ризики виникнення повітряної емболії відносно невисокі і обмежуються позитивним периферичним венозним тиском, все ж дана маніпуляція потребує профілактики.

Запідозрити повітряну емболію можна за задишкою, яка раптово виникла, кашлем, тахіпное, раптовою появою неврологічних симптомів.

Ось кілька правил, як герметизувати систему та катетер, аби повітря не потрапляло до вен:

• роз’єднайте інфузійну систему і катетер до того, як флакон з розчином цілком спорожниться;
• опустіть вихідний отвір інфузійної системи нижче рівня флакона з розчином та злийте деяку кількість розчину; це допоможе припинити надходження повітря в систему;
• використовуйте фіксацію всіх з’єднань типу Луер-Лок, при якому голку вкручують в шприц

Флебіт

Флебіт - запалення вени спричинене хімічним чи механічним подразненням її стінки або ж інфекцією. Якщо під час запалення сформувався тромб, може розвинутися тромбофлебіт. На розвиток флебіту впливає розмір катетера, місце венепункції, тривалість перебування катетера у вені й тип рідини, що вводиться.

Підозру на виникнення флебіту повинне викликати почервоніння та біль у місці катетеризації. На наступних стадіях спостерігається набряклість та венозний тяж (болюче потовщення по ходу вени). Якщо температура шкіри у місці встановлення катетера підвищилася, це може свідчити про наявність локальної інфекції. При цьому відбувається виділення гною з місця встановлення катетера й під час його видалення. Це може призвести до одного з найважчих ускладнень внутрішньовенної терапії — гнійного флебіту та/або септицемії. Якщо гнійний флебіт чи септицемія таки виникли, необхідно дослідити культуру крові та розпочати відповідне лікування.

Запобігти виникненню флебіту можна, якщо дотримуватись правил гігієни рук та принципів знезараження місця встановлення венозного катетера.

Оклюзія катетера

Під оклюзією катетера слід вважати уповільнення інфузії рідини, що є наслідком механічної перешкоди всередині чи зовні катетера (наприклад, через відкладання ниток фібрину). Перешкоджати інфузії може набрякла стінка вени чи перегнутий катетер, якщо його встановили в місці згину.

Зменшити ризик виникнення оклюзії допоможуть наступні дії:

• встановлення катетера поза місцями згину;
• зменшення часу перебування катетера в вені;
• використання гепарину

Зміщення катетера в вені

Катетер може зміститись у випадку, якщо його погано закріпили після встановлення. Запідозрити зміщення катетера слід у випадках, коли катетер стає важко промивати рідиною чи швидкість інфузії різко сповільнюється.

Запобігти зміщенню катетера можна, якщо надійно його прифіксувати.

Катетеризація периферичних вен: що допоможе уникнути ускладнень

Щоб мінімізувати ризик ускладнень від постановки внутрішньовенного катетера слід запровадити в медичному закладі ряд заходів, зокрема тих, що зазначені в таблиці нижче.