Інфекційний контроль: як працювати за новими вимогами
Щоразу під час проведення інвазивних процедур медичні працівники ризикують своїм здоров’ям. Випадковий поріз чи укол забрудненим інструментарієм може мати трагічні наслідки, адже достеменно невідомо, хто з пацієнтів є носієм небезпечної інфекції. Саме тому важливо навчити медичних сестер дбати про свою безпеку, не забуваючи про засоби індивідуального засобу та техніку проведення маніпуляцій.
✅✅✅ Внутрішньолікарняні інфекції: катетер-асоційовані зараження кровотоку
Причини інфікування медиків
Найчастішою проблемою для медичних працівників під час виконання посадових обов’язків є випадкові порізи та уколи шкіри. Так, по всій Європі щорічно нараховують понад мільйон таких випадків. Найбільшу загрозу становить той факт, що через кров та забруднений нею інструментарій можуть передаватися більше 50 патогенів, у тому числі віруси гепатитів В та С, ВІЛ.
Для передавання вірусу гепатиту В достатньо всього 0,0001 мл інфікованої плазми крові. Вірус гепатиту В життєздатний у засохлій краплі крові до 7 днів. У 85% випадків гепатит С перебігає без симптомів. Попри це на сьогодні не існує вакцини або постконтактної профілактики вірусу гепатиту С.
За статистикою найбільше випадків інфікування трапляються у палатах лікарень, операційних відділеннях та у відділеннях невідкладної допомоги. Також аварії мають місце у відділеннях інтенсивної терапії, у маніпуляційних кабінетах тощо.
Багато поранень відбувається під час утилізації виробів медичного призначення з біологічними забрудненнями, а жертвою стає працівник, який безпосередньо не проводив маніпуляцію, наприклад прибиральниця.
Програма «Профілактика ВІЛ-інфікування у медичному закладі»: ⭐ захист від професійного зараження ⭐ дії у випадку аварійних ситуацій
Навіть у дуже розвинених країнах з високим рівнем освіти медичних працівників, повною забезпеченістю засобами індивідуального захисту та новітнім оснащенням проблема контакту медичного працівника з потенційно інфікованим біоматеріалом чи інфікованим інструментарієм стоїть дуже гостро. Так, у лікарнях США щорічно фіксують понад 800 000 випадкових уколів медичних працівників, а це становить 30 уколів на кожні 100 лікарняних ліжок. При цьому 44% постраждалих становлять медсестри. Вражає той факт, що близько 60—80% уколів взагалі не фіксують та не реєструють.
Медичні працівники, інфіковані внаслідок уколів та порізів
Проаналізувавши випадки травмування медичних працівників під час виконання посадових обов’язків, помічаємо таку закономірність. Найчастіше причиною уколів стають шприц з голкою. У більшості випадків йдеться про голки без крові. Але голки з катетерів та голки-метелики, які стають причиною випадкового уколу, зазвичай забруднені кров’ю.
В Україні статистичні дослідження щодо випадків уколів та порізів медичних працівників під час виконання інвазивних процедур не проводили. Проте за інформацією Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Академії медичних наук України за останні роки спостерігається стрімке підвищення захворюваності на гепатити.
Розповсюдженість гепатиту С серед медпрацівників становить 3,3%, серед вагітних — 3,1%, донорів — 1,3%. Цей показник серед груп поведінкового ризику варіюється у межах 13—83%. Навіть серед пацієнтів неінфекційних лікарень антитіла до гепатиту С знаходять у 5,0%.
Серологічні маркери гепатиту С позитивні у третини пацієнтів наркодиспансерів, у 4,1% медпрацівників, 6,2% дітей у дитячих будинках та спецінтернатах, у 3,6% вагітних, у 11,5% пацієнтів, які тривалий час перебували у лікарнях.
Найчастіше, пацієнти не інформують медперсонал про наявність таких інфекцій, як гепатити, ВІЛ, сифіліс, туберкульоз. Щоб хоч якось вплинути на цю нерадісну статистику, в Європі було прийнято директиву 2010/32/EU. Основна мета директиви — запровадити у закладах охорони здоров’я безпечні технології виконання інвазивних процедур та роботи з використаним інструментарієм, щоб запобігти випадкам уколів та порізів медичних працівників під час виконання посадових обов’язків.
Виконання вимог директиви ЄС має відбуватися у декілька етапів ⏩⏩⏩ ПАМ'ЯТКА.
Безпека медичної сестри та пацієнта під час проведення інвазивних процедур
Розглянемо основні ризики для медичної сестри та пацієнта під час проведення інвазивних процедур на прикладі інфузійної терапії. Так, проведення інфузійної терапії можна поділити на декілька етапів:
- Розведення та забір лікарських засобів із флакона
- Забезпечення доступу до місця ін’єкції
- Уведення ліків
На що варто звертати особливу увагу на кожному з етапів?
Розведення та забір лікарських засобів із флакона
Найчастіше медсестри неправильно проводять розведення та забір медикаментів:
Тако одна з небезпек на цьому етапі — випари від розведення антибіотиків, хіміотерапевтичних препаратів тощо навіть при використанні спеціалізованих витяжних систем вентиляції.
Це питання особливо гостро стало після великих страхових виплат, які лікарні змушені були оплачувати у зв’язку зі збільшенням професійних хвороб медичного персоналу. Так, у маніпуляційних та постових медичних сестер виникала резистентність флори до антибактеріальних препаратів та сенсибілізація до груп препаратів, з якими доводилося працювати. А у відділеннях хіміотерапії після розведення та введення пацієнтам таких препаратів у крові медперсоналу були виявлені хіміотерапевтичні препарати.
Для мінімізації як крапельного, так і аерозольного контакту з препаратами завжди використовуйте спеціально відведені місця з «витяжками» для розведення та забору із флакона.
Замість голок використовуйте аспіраційні канюлі міні-спайки — спеціальні медичні вироби, які містять фільтри для очищування розчину та фільтри повітря, яке заходить та виходить із флакону через спеціальну голку-повітровід.
Безпека медсестер в умовах пандемії
Забезпечення доступу до місця ін’єкції
На цьому етапі важливо суворо дотримуватися всіх санітарно-гігієнічних норм, методів асептики та антисептики та догляду за доступами для введення препаратів (центральний та периферичний венозний катетер).
Периферичні венозні катетери: встановлення та догляд за місцем введення № 09/2015.
Введення ліків
Для безпечного введення препаратів важливо правильно обрати інфузійну систему. Необхідно проконтролювати сумісність препаратів з матеріалами, з яких виготовлені системи для введення. Наприклад, препарат Паклітаксел несумісний з полівінілхлоридом (ПВХ). Усі дані щодо сумісності лікарського засобу та матеріалу інфузійної системи вказані в інструкції до препарату. У свою чергу матеріал, з якого виготовлена інфузійна система, має бути зазначений на упаковці та в інструкції до використання виробу.
Ще одним критерієм вибору систем є відповідність тому, який вид інфузії планується проводити: чи це буде інфузія розчинів, чи переливання крові та її компонентів. Одразу зазначимо, що не існує універсальної системи для переливання крові та переливання розчинів. З чим це пов’язано? Відповідь можна знайти у Схемі.
Схема
Класифікація систем для внутрішньовенної інфузії
У Схемі зазначено, які величини пор мають бути в системах для інфузії та трансфузії. Так, у системах для трансфузії величина пори має відповідати величині елементів крові.
У випадку розведення суспензій у флаконі можуть лишатися нерозчинні частинки, потрапляння яких в серцево-судинне русло вкрай небажане. Тому інфузійні системи для розчинів згідно з європейськими стандартами мають містити фільтр з діаметром пор 15 мкм для затримування нерозчинних частинок препарату (тверда суспензія).
Також бажано використовувати системи зі з’єднанням Луер-Лок (різьбове з’єднання) для надійної фіксації до катетера.
Останнім часом збільшилась кількість випадків виявлення алергії на латекс — каучуковий білок. Тому варто обирати системи, які не містять латексу. Відсутність латексу у складі медичного виробу маркується «Latex-free». При наявності латексу у складі виробів, виробник має зазначити це на упаковці та застерегти користувачів щодо можливих алергічних реакцій.
Варто використовувати інфузійні системи без фталатів у ролі пластифікаторів, оскільки їх зараховують до канцерогенів та мутагенів. Фталати токсичні для репродуктивної функції організму. Особливо важливо не використовувати фталати у дитячих відділеннях, оскільки їх негативна дія на репродуктивну функцію може проявитися у більш зрілому віці.
Насамкінець хочемо зазначити, що нехтування засобами індивідуального захисту, нормами утилізації, дезінфекції та стерилізації використаних виробів медичного призначення, неуважне ознайомлення з інструкціями до ліків та медвиробів можуть призвести до інфікування медичних працівників, алергічних реакцій і ускладнень у хворих. Тож будьте обережними та дбайте про своє здоров’я і здоров’я довірених вам пацієнтів.
