Як правильно обрати засіб для дезінфекції
Білизняний режим — це збирання, зберігання, транспортування, дезінфекція, прання, сушіння, прасування, ремонтування, утилізація текстильних виробів у закладах охорони здоров’я.
NB! У відділеннях закладів охорони здоров’я проводять збирання, зберігання та транспортування білизни.
До білизни, яку використовують у закладах охорони здоров’я, належать:
- постільна білизна (простирадла, рушники, наволочки, підкладні пелюшки, підковдри)
- ковдри (байкові)
- рушники
- підкладні пелюшки пологового будинку, пелюшки новонароджених
- натільна білизна (сорочки, піжами, халати)
- санітарно-гігієнічний одяг і текстильні засоби індивідуального захисту обслуговуючого персоналу (халати, ковпаки, медичні костюми, маски)
- столова та кухонна білизна
- бавовняні мішки
- текстильні засоби для прибирання тощо
Білизну сортують за кольором, асортиментом, видом обробки, видом волокон, ступенем зношеності, ступенем забрудненості тощо.
NB! Білизняний режим має бути узгодженим з територіальною установою державного санітарного нагляду. Перевірку його дотримання проводять під час адміністративних обходів. Відповідальність за дотримання білизняного режиму у відділеннях несуть старші медичні сестри.
Білизняний режим у відділеннях передбачає ведення обліково-звітної документації.
Розглянемо порядок дотримання білизняного режиму у відділеннях закладів охорони здоров’я, укладений з урахуванням вимог наказу МОЗ «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах» від 10.05.2007 № 234 та Санітарних правил устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 29.06.1990.
Використання та заміна білизни у відділеннях
Відділення мають бути забезпеченими білизною відповідно до табеля оснащення у достатній кількості. В операційних підрозділах, відділеннях інтенсивної терапії та реанімації, родопомічних, післяопераційних палатах мають використовувати білизну одноразового використання.
В акушерських стаціонарах (пологовий блок та інші приміщення з асептичним режимом для новонароджених), операційних слід застосовувати стерильні одноразові білизну та пелюшки. Допускається використання сучасних засобів гігієни (памперси, серветки тощо).
Заміну білизни хворим мають проводити регулярно та не рідше одного разу на тиждень.
Білизна, що забруднена біологічними виділеннями хворого, підлягає негайній заміні.
У пологових відділеннях заміну постільної білизни проводять кожні три дні, натільної білизни та рушників — щодня, підкладних пелюшок (серветок) для породіль — за потребою, але не менше чотирьох разів на добу у перші три доби і не менше двох разів на добу у наступні дні. Пелюшки, що використовують при годуванні немовлят, замінюють перед кожним годуванням. При догляді за новонародженими використовують лише стерильну білизну.
У хірургічних відділеннях заміну постільної та натільної білизни проводять напередодні операції, а надалі — по мірі забруднення, але не рідше одного разу на тиждень. Заміна білизни хворим після операцій має проводитися до припинення виділень з післяопераційних ран.
У реанімаційних відділеннях білизну замінюють щоденно та по мірі забруднення.
У лікувально-діагностичних кабінетах використовують індивідуальну білизну для кожного пацієнта.
Після заміни білизни у палатах проводять вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів. З цією метою використовують дезінфікуючі засоби, що є дозволеними для застосування у присутності хворих.
Збирання, оброблення та транспортування брудної білизни
До збирання, оброблення та транспортування брудної білизни не допускається медичний персонал, що доглядає за хворими або бере участь у виконанні маніпуляцій і досліджень.
Персонал, що працює з брудною білизною, має бути забезпечений спеціальним одягом і текстильними засобами індивідуального захисту (халат, косинка, маска), спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (гумові рукавички або респіратор).
Брудну білизну збирають у палаті (боксі) у спеціальну марковану тару (баки з педальним пристроєм або відра з кришками з вкладеними всередину мішками зі щільної тканини, клейонками з поліпропілену тощо). У цих же мішках чи клейонках на білизняних візках білизну доставляють до санітарної кімнати відділення або центральної білизняної кімнати для брудної білизни.
При збиранні брудної білизни заборонено струшувати та жбурляти її на підлогу, розбирати у відділеннях.
Усі процеси, пов’язані з транспортуванням, вантаженням, розвантаженням білизни мають бути максимально механізованими.
У санітарній кімнаті білизну, одяг і текстильні засоби індивідуального захисту звільняють від сторонніх предметів і пакують у мішки зі щільної тканини чи клейонки з поліпропілену, масою не більше 10 кг.
У разі забруднення білизни інфікованими біологічними виділеннями зовнішню поверхню мішків дезінфікують.
Санітарна кімната має бути обладнана окремим входом, витяжною вентиляцією, бактерицидними опромінювачами, раковиною для миття рук, закритими баками, скринями, стелажами. Тут також мають бути мило, халати, маски, фартухи, гумові рукавички, мішки, інвентар для прибирання, ганчірки, дезінфікуючі розчини.
Білизну, забруднену інфікованими біологічними виділеннями, дезінфікують безпосередньо у санітарній кімнаті, використовуючи дозволені до застосування дезінфікуючі засоби. Продезінфіковану вологу білизну у водонепроникних мішках відправляють до пральні.
Упаковану брудну білизну з відділень доставляють на маркованих візках (для брудної білизни) або за допомогою спеціального автотранспорту у приміщення для збору брудної білизни в пральні.
Прання білизни з відділень має здійснюватися централізовано у спеціальних пральнях при закладах охорони здоров’я.
Допускається прання білизни з відділень закладів охорони здоров’я у міських комунальних пральнях за умови виділення в них спеціальних технологічних ліній, що не допускають контакт лікарняної білизни з іншою білизною.
Допускається тимчасове зберігання (не більше 12 годин) брудної білизни у санітарних кімнатах відділень або в інших спеціально відведених для цього приміщеннях, у закритій тарі (металевих, пластмасових бачках, щільних ящиках та інших ємностях, що піддаються дезінфекції), подалі від нагрівальних пристроїв.
Транспортні засоби після вивантаження брудної білизни піддають дезінфекції. Для проведення дезінфекції транспорту необхідно мати гідропульти, ганчірки, ємності для приготування дезінфікуючих розчинів, дезінфікуючі засоби. Дезінфекцію автотранспорту здійснюють в окремих приміщеннях (на санітарних майданчиках) спеціально призначені особи.
Здавати білизну, санітарно-гігієнічний одяг і текстильні засоби індивідуального захисту слід у суворо встановлені дні відповідно до затвердженого графіка. Графік здавання білизни, санітарно-гігієнічного одягу та текстильних засобів індивідуального захисту затверджує адміністрація закладу охорони здоров’я. Графік також узгоджують з територіальною установою державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Після завершення роботи з брудною білизною одяг і текстильні засоби індивідуального захисту знімають та направляють до пральні, рукавички, респіратори, взуття дезінфікують, а руки миють водою з милом і потім обробляють гігієнічним антисептиком для рук.
За збирання, оброблення та транспортування брудної білизни у відділенні несуть відповідальність сестра-господиня і старша медична сестра відділення.
Режими прання білизни в лікувальних закладах
Прання білизни зі звичайними забрудненнями
Прання кольорової білизни зі звичайними забрудненнями
Програма «Профілактика ВІЛ-інфікування у медичному закладі»: ⭐ захист від професійного зараження ⭐ дії у випадку аварійних ситуацій
Прання білизни зі специфічними забрудненнями
Видача та транспортування чистої білизни
Видачу білизни для відділення проводять в установленому порядку за затвердженим у закладі охорони здоров’я графіком.
Чисту білизну видають на підставі накладної, отриманої при здачі білизни до прання.
Білизну видає сестра-господиня за потребою. Перед розбиранням, перераховуванням і видаванням чистої білизни вона ретельно миє руки й одягає спеціальний халат і маску.
Для запобігання можливому забрудненню чисту білизну транспортують до відділень запакованою у чисті полотняні мішки по 10 кг.
Автотранспорт, спеціальні візки та інше обладнання, призначені для транспортування чистої білизни до відділень, піддають попередній дезінфекції.
У відділеннях, приміщеннях для зберігання чистої білизни, мішки знімають, білизну розміщують на продезінфікованих стелажах, полицях або у шафах.
Чисту білизну відділень закладів охорони здоров’я зберігають загорнутою у наволочки або простирадла комплектами по 30—50 штук.
