Відповідь
Паліативна допомога — вид медичної допомоги, спрямований на поліпшення якості життя пацієнтів і членів їхніх родин (сімей), які стикаються з проблемами невиліковної хвороби.
Відповідно до наказу МОЗ «Про організацію паліативної допомоги в Україні» від 21.01.2013 № 41 паліативну допомогу можуть надавати заклади охорони здоров’я за умови наявності сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я, ліцензій МОЗ на право провадження господарської діяльності з медичної практики; з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Зауважте:
З 2014 року Кабінет Міністрів України припинив розробляти нові державні цільові програми та вносити зміни до чинних держаних цільових програм, якщо такі зміни потребують додаткового бюджетного фінансування (відповідно до постанови КМУ «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710).
Читайте: "Юридична відповідальність медичних працівників: види, принципи відшкодування шкоди"
Як наслідок, втратили чинність програми, які хоча б за окремими нозологічними напрямками, такими як онкозахворювання, СНІД і туберкульоз, передбачали заходи з надання паліативної допомоги. Діє лише Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, затверджена Законом України від 20.10.2014 № 1708-VII. Нові програми не розроблено та не затверджено.
Читайте про етичні проблеми в медицині та шляхи їх розв’язання, що передбачає етика медичного працівника, як організувати та проводити навчання медиків щодо засад медичної етики
Завантажте та використовуйте в роботі наказ про проведення аудиту документації у вашому КНП
Якщо медзаклад фінансується з державного або місцевого бюджету, будьте готові отримувати запити на оприлюднення інформації. Яку інформацію вважати публічною і як реагувати на запити, читайте в статті
Колективний договір «по‑новому»: які зміни очікують на роботодавців. Читайте детально про це у статті
Читайте, що є лікарською таємницею та яка відповідальність за її розголошення в Україні
