На тимчасово окупованих територіях — антисанітарія, фіксують порушення всіх можливих протиепідемічних норм, обмежений доступ до води та меддопомоги. Саме тому одразу після деокупації на таких територіях починають працювати фахівці Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) і Держпродспоживслужби.
Гігієна рук медичних працівників за наказом МОЗ № 1614: вебінар
У чому полягає робота фахівців ЦКХП і Держпродспоживслужби
Фахівці беруть зразки води, яку подають населенню, досліджують її на відповідність основним бактеріологічним і санітарно-хімічним показникам. Якщо якісь із них порушені, то джерела отримання води маркують як такі, воду з яких використовувати заборонено.
Окрім того, експерти досліджують ґрунт біля місць аварій на хімічних об’єктах, сховищах пального і хімікатів, промислових підприємствах. Водночас на деокупованих територіях відбувається перепоховання останків загиблих. Усі ці заходи мають запобігти спалахам інфекційних хвороб.
До прикладу, робота на території Київської області тривала з 12 до 21 квітня 2022 року. За цей час фахівці відвідали 159 населених пунктів у 14 ОТГ. Таку роботу вже провели:
- у Чернігівській області — на 48%
- Сумській області — 70% (але територія розширюється через обстріли)
- Житомирській та Київській — 100%
За результатами проведених досліджень небезпечних інфекційних хвороб не виявлено.
✅✅✅ Інфекційний контроль: як працювати за новими вимогами
Які загрози поширення інфекцій на тимчасово окупованих територіях
Масові поховання у неналежних для цього місцях дуже часто призводять до забруднення поверхневих вод. Тому людям, які проживають на таких територіях, вкрай важливо приділяти особливу увагу використанню води із колодязів, водогонів тощо. Воду треба обов’язково прокипʼятити, оскільки вона потенційно може містити збудники інфекційних хвороб. Ризик поширення холери дуже високий, тож увага всієї медичної системи зосереджена на тому, щоб не допустити цього.
Які процедури епіднагляду
Повідомлення про підозру на дифтерію, правець чи холеру, як і на решту інфекційних хвороб, медпрацівники зобов’язані передавати протягом 18 годин за паперовою формою № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» до ЦКПХ. Працівники ЦКПХ проводять епідемічне розслідування цих випадків, встановлюють усі обставини, можливі джерела інфекції.
За поліомієлітом нагляд ведуть за допомогою відстеження випадків гострих в’ялих паралічів серед дітей віком до 15 років і відстеження ентеровірусів на об’єктах довкілля (стічні води, поверхневі водойми) для виявлення циркуляції серед здорового населення.
Посилений нагляд за всіма випадками, які потенційно можуть свідчити про холеру, та навколишнім середовищем ЦКПХ розпочали 1 червня, як і щороку.
Фіксація хоча б одного випадку запустить систему реагування, що дасть змогу його швидко локалізувати. Ідеться і про дифтерію, правець, поліомієліт.
Завдяки партнерам в Україну доставили та запустили в роботу тест-системи для діагностики щонайменше 22 нозологій. Це і лептоспіроз, сибірка, бруцельоз, чума, ботулізм, холера, дифтерія, кір, паротит, краснуха, кліщові енцефаліти тощо. Тест-системи потрібні:
- щоб пришвидшити підтвердження діагнозу особливо-небезпечної інфекції та, відповідно, призначення лікування й ізоляцію носія з кількох днів до 8 годин
- моніторити навколишнє середовище на ширшу лінійку інфекційних хвороб
- проводити дослідження методом ПЛР без використання класичних методів мікробіологічної діагностики, адже це швидше і безпечніше
Раніше Ігор Кузін зазначив, що в Україні не зафіксовано випадків холери.
За матеріалами ЦГЗ
