Як організувати роботу КНП після переходу в управління нової ОТГ
Учасники заходу — керівники та власники медзакладів, національні та міжнародні експерти в сфері охорони здоров’я — обговорили:
- як відбувається передача об'єктів медицини громадам
- фінансувати об'єкти, якщо ресурсів не вистачає
В'ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України, зазначив, що 88% об'єктів передано у власність громад. Це об'єкти різних сфер, зокрема первинного та вторинного рівня медицини. Усі об'єкти, що раніше належали району, мають бути повністю передані громадам, адже на районному рівні коштів на фінансування медицини не передбачено і утримувати лікарні район не зможе. Передача об'єктів громадам виходить на фінішну пряму, проте проблеми залишаються із тими територіями, де питання отримує політичний контекст. Однак прийнятий довгоочікуваний законопроєкт № 3651 зобов’язує районні ради передати ці об'єкти, а громади — їх прийняти.
Деякі громади говорять про те, що не мають ресурсу фінансувати лікарню, тому не хочуть приймати її у свою власність. Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я, зауважила, що основна частина витрат лікарень, зокрема зарплати, фінансуються із держбюджету через НСЗУ відповідно до укладених договорів. Тож утримання місцевих лікарень великих видатків не потребує. Ті ж лікарні, до яких звертаються мешканці кількох територій, Ірина Микичак рекомендує фінансувати спільно.
«Надзвичайно важливо, щоби громади мали діалог і могли між собою домовитися. Тому що одна районна лікарня, яка перейшла в громаду, не має забезпечувати стаціонарною допомогою тільки цю громаду. Загалом чи не найголовнішим принципом реформи є екстериторіальність надання медичної допомоги. І мені би хотілося, щоб керівники громад зрозуміли: якщо вони ефективно спрацюють і підтримають зі свого бюджету лікарню, до них прийдуть пацієнти не тільки з їхнього села, району, а з сусідніх територій, і за ними прийде додаткове фінансування».
Богдан Келічавий, голова Копичинецької громади Тернопільської області, поділився своїм досвідом. Його громада почала співпрацювати із сусідніми, щоб розвивати лікарню та надавати якісні послуги людям. Із сусідами члени громади підписали меморандуми, у яких зафіксували укладені домовленості:
«Ми розробили проєкт меморандуму. Ми переконували, зустрічалися з іншими громадами для того, щоб вони утримували разом з нами лікарні в тій частині, яка не передбачена договором з НСЗУ. Ми обрали найбільш об’єктивний варіант — спочатку громада вирішує, які лікарні вона хоче співфінансувати і в якій пропорції до свого населення, і далі ми вже порахували відсоткове співвідношення. Із Хоростківською громадою ми підписали меморандум на 100% їхнього населення порівняно з нашим — ми приблизно однакові громади. А з Васильковецькою — 50 на 50».
В'ячеслав Негода пояснив, що окрім меморандуму громади можуть укласти договір чи створити спільну систему управління закладами. Так кожна громада відчуватиме свою відповідальність за розвиток муніципального госпітального округу або мікроокругу, де надаватимуть медичні послуги:
«Тут все буде залежати від того, наскільки якісні будуть послуги. На це впливає наявність обладнання, умов і персоналу. Якщо одна громада чи група громад матимуть відповідний рівень медицини, то до них будуть приїжджати люди з інших територій, і це лише піде на користь. Там почне вже працювати економіка. Видатки на комунальні послуги, зокрема, можуть покриватися навіть надходженнями від ПДФО або від інших, наприклад, платних послуг».
За матеріалами decentralization.gov.ua
