Основною ознакою кримінального злочину є негативний вплив на здоров’я чи життя людини, що спричинив:
- довготривале та болісне лікування
- розвиток важковиліковних (невиліковних) хвороб
- значне зниження працездатності чи розвиток стійкої інвалідності
- смерть пацієнта
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-III (ККУ) перераховує більшість злочинів у медичній сфері, за які настає кримінальна відповідальність для медпрацівників. Слід зазначити, що кримінальна відповідальність загрожує лише за ті правопорушення, які мають усі ознаки злочину.
Зразки планів на 2020-й: скачайте
Складові кримінальних злочинів у медицині
Головною складовою кримінального злочину є вина суб’єкта злочину, яким виступає медичний чи фармацевтичний працівник, проти об’єкта злочину (в нашому випадку – це життя та здоров’я людини).
Вид вини в кримінальному злочині | Характеристика | Стаття КК, якою передбачена відповідальність |
Умисел | Прямий умисел – ситуація, коли медпрацівник свідомо бажав настання негативного впливу на пацієнта від своїх неправомірних дій. | ст. 24 |
Непрямий умисел – ситуація, коли медпрацівник напряму не бажав спричинити негативний вплив на здоров’я чи життя пацієнта, однак свідомо передбачав можливість його настання. | ||
Необережність | Злочинна самовпевненість – ситуація, коли медпрацівник передбачав можливість настання негативних наслідків, але розраховував, що вони не виникнуть. | ст.25 |
Злочинна недбалість – ситуація, коли медпрацівник не передбачав ймовірності настання негативних наслідків для пацієнта, однак, міг би їх передбачити, якби віднісся до виконання своїх професійних обов’язків відповідально. | ||
Злочинне незнання – завдання шкоди пацієнту медпрацівником через низький рівень знань та практичних навичок, які передбачає його кваліфікація. |
Прикладом непрямого умислу, який тягне за собою настання кримінальної відповідальності для медпрацівників можна вважати ситуацію, коли лікар порушив стандарт обстеження хворого (дані лабораторного та додаткових методів обстеження), що призвело до помилки в діагностиці.
Прикладом злочинної недбалості може стати призначення лікарем медичного препарату (без докладного опитування хворого стосовно алергії на медикаменти), який спричинив розвиток анафілактичного шоку та смерті хворого.
За які злочини в медичній сфері передбачена кримінальна відповідальність
КК передбачає кримінальну відповідальність медпрацівника за ряд злочинів у медичній сфері.
Вид злочину | Стаття КК, якою передбачена кримінальна відповідальність медпрацівників |
Умисне вбивство (наприклад, у випадку проведення евтаназії). | ст. 115 |
Неналежне ставлення медичного працівника до виконання службових обов’язків, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини (іншої інфекційної хвороби). | ст. 131 |
Розголошення інформації про виявлення у особи вірусу імунодефіциту людини (іншої інфекційної хвороби). | ст. 132 |
Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти. | ст. 134 |
Залишення особи, яка перебуває в загрозливому для життя стані, без допомоги (в тому числі і в випадках, коли особа самостійно не може надати собі необхідну допомогу через малолітство, старість, важкий стан). | ст. 135 |
Заняття лікувальною діяльністю особи, яка не має на це спеціального дозволу та без спеціальної медичної освіти. | ст. 138 |
Ненадання допомоги пацієнту медичним працівником. | ст. 139 |
Неналежне виконання своїх обов’язків фармацевтичним чи медичним працівником. | ст. 140 |
Недотримання прав пацієнта. | ст. 141 |
Проведення дослідів над людиною, що не передбачені законом. | ст. 142 |
Порушення законодавства щодо трансплантації органів чи тканин. | ст. 143 |
Насильницьке донорство. | ст. 144 |
Розголошення лікарської таємниці. | ст. 145 |
Службова недбалість (неналежне виконання своїх службових обов’язків чи невиконання цих обов’язків), в результаті якої завдано шкоди інтересам громадян. | ст. 367 |
Підставою для настання кримінальної відповідальності медичних працівників є наявність об’єктивної та суб’єктивної сторін злочину. Під об’єктивною стороною розуміють:
- наявність дії чи бездіяльності медпрацівника
- наявність негативного впливу на здоров’я пацієнта
- наявність прямого зв’язку між вищевикладеними обставинами
Суб’єктивна сторона злочину включає вину, мотив та мету злочину. В ході судового засідання найскладнішим завданням є розслідування саме суб’єктивної сторони злочину та вини медиків.
Читайте: "Лицензия на медицинскую практику: документы, процедура получения, аннулирование"
Коли медичний працівник звільняється від кримінальної відповідальності
Кримінальним законодавством передбачені ситуації, за яких кримінальна відповідальність медичних працівників. Це можливо у випадку, якщо ризик, до якого вдався медичний працівник в процесі своєї професійної діяльності, був виправданий (так званий, виправданий ризик). Дію чи бездіяльність медичного працівника не класифікують як злочин за дотримання умов:
- мету, яка стояла перед медичним працівником за певних конкретних обставин, не можливо було досягти без певного ризику
- особа, яка вчинила певну дію (бездіяльність), вжила усіх заходів, щоб цей ризик мінімізувати та відвернути шкоду правоохоронним інтересам
Стаття 42 Основ законодавства про охорону здоров’я допускає здійснення медичного втручання, що пов’язане з ризиком для здоров’я пацієнта, у виняткових випадках і лише за крайньої потреби. Прогнозована шкода від проведення діагностичних та лікувальних процедур при цьому має бути нижчою, ніж можливі негативні наслідки для здоров’я пацієнта, що можуть виникнути в разі відмови від медичних маніпуляцій. Усунення ж небезпеки для здоров’я пацієнта від основного захворювання іншими методами неможливе.
Перед проведенням маніпуляцій медичний працівник повинен:
- розповісти про відповідність запропонованих методів діагностики (лікування) сучасним досягненням медичної науки
- повідомити про необхідність застосування саме цих методів в конкретній ситуації
- інформувати про вжиті заходи, які допоможуть мінімізувати можливі ризики
- інформувати пацієнта про всі можливі ризики від застосування запропонованих процедур
- отримати від нього належним чином завірену інформовану згоду.
Кримінальна відповідальність медичних працівників настає лише після встановлення факту злочину в судовому порядку. ККУ передбачає за подібні злочини застосування санкцій у вигляді штрафів, виправних робіт, обмеження (позбавлення) волі чи заборони займатись певними видами діяльності протягом встановленого судом терміну.
