Медична допомога в надзвичайних ситуаціях

16 серпня 2017

Теми:

Лікувально-профілактична робота Алгоритми медсестринських маніпуляцій Медична допомога ... всі

Організація навчальної роботи з персоналом та населенням — одне з завдань медичних установ. Особливо відповідально потрібно поставитися до організації навчання щодо надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Читайте про засади реалізації екстреної допомоги населенню в небезпечних для життя умовах.

Зміст статті:

Головні засади надання медичної допомоги в надзвичайній ситуації Організація надання медичної допомоги в осередку ураження Зменшення санітарних втрат та відновлення здоров’я населення Запобігання масових випадків інфекційних захворювань Усунення наслідків надзвичайної ситуації

Надзвичайна ситуація сама по собі загрожує населенню не лише можливістю травмування. Руйнування підприємств, які в виробничому процесі використовують токсичні речовини, загрожує забрудненням водойм. Вилив паливно-мастильних матеріалів може спричинити пожежі. Не варто забувати й про те, що мережа медичних закладів може також бути зруйнованою, а ті, які залишились, вимушені працювати з перевантаженням. Всі ці чинники призводять до того, що медична допомога в надзвичайних ситуаціях не завжди надається вчасно та в повному обсязі.

На території України розташована ціла мережа підприємств, які через особливості виробничого процесу, становлять загрозу мешканцям розташованих поблизу населених пунктів. Перелік об’єктів, розташованих на цій території надають службам, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Медична допомога в надзвичайних ситуаціях надається згідно з розробленим попередньо комплексним планом.

Читайте: "Профілактика туберкульозу серед медпрацівників: пам’ятка від МОЗ"

Головні засади надання медичної допомоги в надзвичайній ситуації

Час — один з основних чинників, від якого залежить виживання постраждалих при НС. Багаторічні дослідження встановили, що існує три піки смертності, пов’язані з дією травмуючого агента:

перший – в момент дії ушкоджуючого фактора (чинник, на який медики вплинути не можуть);
другий – в перші хвилини та години з моменту НС;
третій – в перші дні та тижні після пошкодження (смерть настає внаслідок розвитку ускладнень).

Досвід надання екстреної медичної допомоги при масових ураженнях показує, що правильно організована допомога в перші години з моменту виникнення катастрофи дозволяє скоротити кількість смертельних випадків в рази. Це правило має назву – концепція «золотої години».

Надання медичної допомоги в подібних ситуаціях ускладнюється з об’єктивних причин:

одночасне ураження великої кількості осіб різними за важкістю та локалізацією пошкодженнями;

порушення режиму роботи медичних закладів;

мала кількість медичного персоналу в порівнянні з кількістю травмованих;

можливе зараження значних територій отруйними хімічними речовинами, зараження водойм;

неналежний рівень санітарно-протиепідемічних заходів в осередках, де розташовують евакуйоване населення;

недостатня кількість засобів індивідуального захисту.

Надання першої медичної допомоги ускладнює порушення чіткої структури взаємозв’язків між медичними закладами, відпрацьована в мирний час. Багато часу та зусиль медиків витрачається на те, щоб налагодити систему управління медичними підрозділами, які беруть участь в ліквідації надзвичайної ситуації.

Читайте: "Современные виды анестезии"

Організація надання медичної допомоги в осередку ураження

Організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях спрямована на усунення основних проблеми, з якими стикається населення в зоні ураження, а саме:

надання медичної допомоги постраждалому населенню та мінімізація санітарних втрат;

попередження виникнення спалахів інфекційних захворювань;

забезпечення належного санітарного стану в зоні ураження;

усунення негативних наслідків для здоров’я рятувальників, задіяних в ході проведення рятувальної операції.

В зоні дії пошкоджуючих чинників медичні формування проводять:

медичну розвідку, прийом та медичне сортування постраждалих відповідно до важкості їх стану та черговості надання медичної допомоги;

евакуацію постраждалих до найближчих медичних закладів, де їм може бути надана медична допомога з метою стабілізації основних життєвих параметрів;

ізоляція хворих з ознаками гострих інфекційних хвороб та розладами психіки;

госпіталізація постраждалих до медичних установ, де їм буде надана стаціонарна медична допомога.

Звичайно, такий обсяг роботи неможливо виконати силами лише тих медичних закладів, які розташовані в зоні надзвичайної ситуації. Тому додатково залучають сили медичних формувань, розташованих поза межами дії уражуючого чинника, підрозділи, підпорядковані іншим міністерствам. В допомогу залучаються також групи населення, стан здоров’я яких дозволяє брати участь у ліквідації наслідків НС.

Читайте: "Професійні захворювання медичних працівників і фактори, що їх спричиняють"

Зменшення санітарних втрат та відновлення здоров’я населення

Проводиться постійна та цілеспрямована робота з підготовки медичних формувань на випадок можливого надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях. Ця робота базується на вивченні досвіду роботи медичної служби в аналогічних ситуаціях та аналізі власних помилок в організації такої роботи.

На перший план виходить підготовка медичних кадрів та підтримання високого кваліфікаційного рівня. Враховуючи дефіцит лікарських кадрів, акцентувати увагу необхідно на підготовці середнього медичного персоналу для роботи в зоні надзвичайної ситуації. Підготовка фельдшерів та медичних сестер сучасним методам діагностики та алгоритмам складних медичних маніпуляцій допоможуть перекласти на них частину лікарських функцій в умовах екстрених ситуацій.

Крім того, безперервне тренування медичних формувань та напрацювання навичок роботи в осередку масових травм, дозволяє підвищити продуктивність роботи медиків. Відпрацювання сучасних алгоритмів роботи в осередку масових травм дозволить виконувати більший обсяг роботи силами медиків. Не варто ігнорувати і своєчасну організацію санітарно-просвітньої роботи, а саме тренування населення навичкам надання само- та взаємодопомоги, тактичної медицини.

Читайте: "Медична евакуація: основні етапи, часові межі, обладнання"

Запобігання масових випадків інфекційних захворювань

Захист населення під час надзвичайних ситуацій включає також налагодження інфекційного контролю на території ураження.

Контроль має провадитись одночасно в декількох напрямках:

Профілактика інфекційних хвороб розпочинається з проведення бактеріологічної розвідки. Якщо є підозра на використання бактеріологічної зброї, запроваджується карантин. Особи, що опинились в зоні ураження повинні якнайшвидше застосовувати засоби індивідуального захисту.

Мобілізація персоналу інфекційних стаціонарів за перших випадків інфекційного захворювання. За необхідності, перепрофільовують лікарні та розгортають додаткові інфекційні ліжка. Хворих відразу ізолюють.

Дезінфекція бактеріологічних вогнищ.

Всі заходи щодо запобігання виникнення спалахів інфекційних хвороб проводять за заздалегідь розробленими комплексними планами. Серед населення проводять роз’яснювальну роботу.

Читайте: "Персональні дані медичних працівників: як захистити?"

Усунення наслідків надзвичайної ситуації

На території надзвичайної ситуації налагоджують постійний лабораторний контроль джерел питної води, продуктів харчування, повітря, грунту. Силами місцевої влади, медичних та немедичних формувань налагоджується контроль за належними умовами перебування населення – періодична санітарна обробка місць проживання, забезпечення чистою водою, своєчасне захоронення трупів. Важливим є організація можливості прийому душу.

Якісна медична допомога в надзвичайних ситуаціях можлива лише при співпраці всіх медичних та немедичних формувань, розташованих на території виникнення надзвичайної ситуації. В разі, якщо таких сил не достатньо, залучаються медичні заклади, розташовані за межами зони дії чинників ураження.