Медичні інформаційні технології в Україні

З кожним роком інформаційні технології все активніше впроваджуються у всі сфери діяльності людини, зокрема й у галузь охорони здоров’я. У Європейському Союзі, до прикладу, протягом останніх 15 років близько 500 мільйонів євро було спрямовано на наукові дослідження у сфері медичної інформатики.

Медичні інформаційні технології — це сукупність методів та засобів, що дають змогу обробляти медичні дані у цілісних технологічних системах для створення, використання, зберігання, передавання і захисту інформаційного продукту. Застосування медичних інформаційних технологій відбувається при розв’язанні поставлених завдань у полі медичних інформаційних систем.

Медична інформаційна система — це інструмент, який дає змогу визначати і планувати всі ресурси закладу охорони здоров’я шляхом застосування спеціалізованого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки, необхідного медичного обладнання, засобів зв’язку, і підтримує лікувально­діагностичну, фінансову, адміністративно­господарську, облікову та сервісну діяльність установи для надання якісних медичних послуг пацієнтам. Медична інформаційна система може бути універсальною або спеціалізованою.

Спеціалізовані медичні інформаційні системи враховують усі особливості діяльності в конкретному закладі охорони здоров’я, і тому є ефективнішими. Універсальні ж використовують загальні компоненти показників, характерні для більшості закладів охорони здоров’я та їхніх підрозділів. Використання медичної інформаційної системи дає змогу здійснювати контроль за ефективністю та результативністю лікувального процесу і реабілітації пацієнтів.

Читайте: "Центральное стерилизационное отделение: оснащение и требования к обустройству"

Значення медичних інформаційних технологій  для розвитку сучасної медицини

Медична інформатика істотно удосконалює роботу системи охорони здоров’я, робить медицину доступною для населення, а процес надання медичних послуг — ефективнішим. Це можливо завдяки змінам в організаційних питаннях системи, які підвищують якість надання медичних послуг з одночасним зменшенням фінансових видатків на їх проведення. При цьому інформаційні технології сприяють удосконаленню роботи усіх складових галузі охорони здоров’я: дають змогу спростити облік пацієнтів, організувати та скоротити робочий час спеціалістів, вести автоматичний облік ліжкофонду, контролювати призначення препаратів, спростити ведення та отримання статистичних даних.

Світовий досвід розробки та застосування інформаційних технологій свідчить про необмежений потенціал цієї галузі щодо розв’язання соціальних завдань суспільства.

Досвід впровадження інформаційних технологій у світовій медичній практиці

У директиві А58/21 Всесвітньої організації охорони здоров’я йдеться про те, що електронна охорона здоров’я «…відкриває унікальну можливість для розвитку суспільної охорони здоров’я. Зміцнення охорони здоров’я за допомогою системи електронної охорони здоров’я може сприяти здійсненню основних прав людини в результаті підвищення рівня справедливості, солідарності, якості життя і якості медико­санітарної допомоги».

Електронна охорона здоров’я (eHealth) дає змогу ефективно розв’язувати завдання у галузі охорони здоров’я за допомогою інформаційно­комунікаційних технологій незалежно від географічного перебування лікаря і пацієнта.

Так, США вже здійснює масштабну реформу системи охорони здоров’я, спрямовану на застосування електронних медичних карт і впровадження телемедицини. На сьогодні США є країною, де телемедицина найуспішніше інтегрована до національної системи охорони здоров’я.

Європейський Союз у 2005 році виступив з ініціативою впровадження інформаційних технологій в медичну галузь країн­учасниць. Кожній країні було запропоновано самостійно розробити національну стратегію щодо застосування інформаційних технологій в медичній галузі. В подальшому ці стратегії мають стати базою для формування загальноєвропейської програми. Тому у більшості європейських країн приділяють велику увагу розробці та впровадженню національних програм інформатизації галузі охорони здоров’я. Вони мають на меті об’єднати заклади охорони здоров’я країни в одну мережу і забезпечити формування і зберігання в електронному вигляді протягом усього життя пацієнта його медичних даних.

Наприклад, Великобританія з 2004 року реалізує національний проект «Об’єднання для здоров’я» (Connecting for Health) і є лідером серед європейських країн. Вона зосереджує зусилля на впровадженні паспортів здоров’я із застосуванням систем автоматизованого введення даних та підготовки рецептів.

Читайте: "Медицинские отходы: классификация и правила уничтожения"

Вітчизняні реалії застосування медичних інформаційних технологій

Активно приєднується до цих процесів і Україна. Ми є свідками того, як інформаційні системи допомагають оптимізувати роботу багатьох галузей народного господарства та організації суспільства. Але аналіз поточного стану розробки та застосування інформаційних систем і технологій в Україні свідчить про те, що ці процеси істотно відстають від потреб сучасності та запроваджуються в державі стихійно і без планового фінансування.

Державна програма інформатизації охорони здоров’я України зосереджена на розвитку інформаційного середовища медичної галузі, забезпеченні умов економічно виправданої експлуатації інформаційних технологій у інформаційній, експертній та системно­аналітичній підтримці формування рішень в усіх сферах медичної діяльності.

На сьогодні майже кожен заклад охорони здоров’я так чи інакше долучається до комп’ютеризації та інформатизації. Україна має досвід розробки та застосування Національного Реєстру осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, обласних відділів автоматичних систем управління, які оперативно забезпечують Міністерство охорони здоров’я України інформацією про санітарно­епідеміологічний стан.

Читайте: "Передстерилізаційна обробка: проводимо згідно з рекомендаціями МОЗ"

Ще навіть п’ять років тому вважалося, що національне відставання у сфері інформаційних технологій порівняно з передовими країнами світу таке, що Україні буде неможливо наздогнати їх. Таку думку підкріплювали наявні проблеми створення інформаційних систем:

• відсутність у посадовців вищого рівня та регіональних розуміння важливої ролі інформаційних технологій для розвитку різних галузей країни;
• відсутність фінансування сфери інформаційних технологій;
• специфічне ведення бізнесу в Україні;
• значна конкуренція на ІТ­-ринку праці;
• зацікавленість висококваліфікованих ІТ-­спеціалістів у працевлаштуванні за кордоном та ігнорування малооплачуваної праці при розробці українських інформаційних продуктів;
• незацікавленість державних структур у створенні національних ІТ-­продуктів і підтриманні на світовому рівні іміджу високотехнологічної держави.

Окрім того, існують проблеми, які перешкоджають впровадженню вже створених медичних інформаційних систем у національну систему охорони здоров’я. До них належать:

• недостатнє фінансування галузі;
• скептичне ставлення багатьох керівників різних рівнів в установах медичної галузі до інформаційних технологій;
• недосконалий рівень розробки програмних продуктів, наявність несумісних інформаційних систем;
  • незабезпеченість зв’язків між рівнями галузі охорони здоров’я і впровадженими медичними інформаційними системами;
  • низький обсяг впровадження прогностичних інформаційних систем.

Попри всі згадані проблеми, парадоксальним фактом є те, що хоч нині країна і відстає від світового рівня за обсягами впровадження інформаційних систем на один чи два роки, та водночас вже створені та впроваджені у нас інформаційні системи різних галузей господарства України повністю відповідають міжнародним стандартам.

Читайте: "Манипуляционный кабинет: организация работы и оснащение"

Медицина є однією з найбільш прогресивних галузей щодо впровадження інформаційних технологій. Лікарська практика супроводжується обслуговуванням великої кількості пацієнтів, проведенням багатьох складних діагностичних обстежень, обробкою значного обсягу інформації. Тому без використання комп’ютерних систем складно надати якісну медичну допомогу. Повсюдне використання інформаційних технологій у процесі діагностики і лікування та інтенсивна інтеграція до світового інформаційного простору є важливими завданнями при реформуванні вітчизняної медицини.

На українському ринку медичних інформаційних систем нині є вдосталь учасників, що пропонують свої найсучасніші рішення та розробки. Тому заклади охорони здоров’я почали частіше впроваджувати у свою діяльність інформаційні системи, оскільки це дає їм змогу ефективніше управляти ресурсами, запобігає виникненню черг, лікарським помилкам та сприяє наданню якісної медичної допомоги населенню віддалених районів.

Український ринок уже налічує до 15 медичних інформаційних систем. Всі вони спроможні працювати зі стандартними формами Міністерства охорони здоров’я України, та лише деякі з них можуть формувати і вести електронну історію хвороби пацієнтів та інтегруватися до наявного медико­діагностичного обладнання.

Найшвидше нині розвиваються комплексні системи, спроможні забезпечувати досягнення значного економічного ефекту і які в цілому поліпшують процес надання медичних послуг населенню. Електронна медицина використовує численні можливості інформаційних технологій та сприяє розвитку цілісного інтелектуального середовища. З’являється можливість повсюдно забезпечувати керування наданням медичної допомоги населенню, впроваджувати у діяльність лікарів і середнього медичного персоналу новітні методи діагностики та лікування, організовувати консиліуми лікарів, що перебувають на відстані один від одного.

Наведена авторами інформація є лише часткою великих та перспективних можливостей застосування медичних інформаційних систем і має спонукати керівні органи у сфері охорони здоров’я до аналізу проблем у національній медичній галузі і швидкого впровадження сучасних медичних інформаційних систем у діяльність закладів охорони здоров’я.