Відповідно до Інструкції щодо організації контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів» від 04.04.2012 № 236 (далі — Інструкція № 236):
1. Планові санітарно-мікробіологічні дослідження епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища (обладнання та виробів медичного призначення) в операційній та інших приміщеннях відділень хірургічного профілю проводяться лабораторією закладу охорони здоров’я не менше ніж один раз на три місяці. Контроль мікробної контамінації повітря здійснюється лише за епідемічної необхідності.
2. В амбулаторно-поліклінічних закладах, медичних центрах обсяг санітарно-мікробіологічних досліджень епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища відділень хірургічного профілю визначається адміністрацією закладу охорони здоров’я. Частота внутрішнього санітарно-мікробіологічного контролю якості дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення не може становити менше ніж два рази на рік.
Читайте: "Маніпуляційний кабінет: правильне зонування приміщення"
3. Санітарно-мікробіологічні дослідження епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища у відділеннях хірургічного профілю закладу охорони здоров’я із санітарним обстеженням об’єкта фахівцями територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України із залученням фахівців (тільки для відбору проб на дослідження) Державної установи «Лабораторний центр ДСЕС» проводяться планово один раз на два роки та за епідемічним показанням після отримання екстреного повідомлення про виявлення післяопераційної інфекції.
4. Перелік епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища відділень хірургічного профілю та обсяг планових санітарно-мікробіологічних досліджень визначаються залежно від особливостей лікувально-діагностичного процесу на підставі результатів аналізу епідемічної ситуації в закладі та включають:
- змиви з частин апаратів штучного дихання (дихальні маски, насадки, шланги кисневої підводки, маска та шланг наркозного апарата, крім одноразового використання);
- воду зі зволожувачів;
- конденсат дихальних контурів;
- змиви з рук та медичних халатів членів хірургічної бригади та іншого медичного персоналу перед початком виконання операції або лікувально-діагностичних процедур;
- операційне поле (область хірургічного розрізу) на шкірі пацієнта;
- медичні інструменти та обладнання;
- предмети догляду за хворими.
У випадку ускладнення епідемічної ситуації у хірургічному відділенні перелік об’єктів, які підлягають санітарно-мікробіологічному дослідженню, може бути розширений.
Лабораторіями закладу охорони здоров’я, у складі яких є відділення хірургічного профілю, мікробіологічний контроль стерильності виробів медичного призначення проводиться один раз на місяць, територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України один раз на два роки планово та за епідемічної необхідності.
Читайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"
!Важливо: У разі виявлення випадку післяопераційної гнійно-запальної інфекції або спалаху захворювання, етіологічним чинником якого є S. aureus, медичний персонал (у разі необхідності також пацієнти) обстежується на бактеріоносійство збудника цієї інфекції.
