Такі сучасні форми навчання, як тренінги, дають змогу новачкам адаптуватися, познайомитися зі специфікою роботи та основними вимогами керівництва, а досвідченим медичним сестрам — поділитися набутим досвідом, переосмислити та інтегрувати його в групову роботу.
Читайте: "Медичні ризики у закладі охорони здоров'я — правове вивчення"
При організації медичного тренінгу для молодшого та середнього медичного персоналу основу становить мета, відповідно до якої в подальшому будуть підібрані матеріальні та інтелектуальні ресурси, прописана програма та визначені критерії для відбору учасників.
Глобально тренінг може бути націлений на навчання середнього та молодшого медичного персоналу нормам санітарно-протиепідемічного режиму. Надалі ця мета має конкретизуватися, наприклад, «Навчання медичних сестер профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій» тощо.
Усвідомлення ключової мети дає можливість головній медичній сестрі перейти до наступного етапу у розробленні концепції тренінгу — до створення робочої моделі.
Читайте: "Накривання стерильного стола — алгоритм"
Робоча модель медичного тренінгу: алгоритм створення
Модель медичного тренінгу — це ключові аспекти проведення заходу, своєрідний кістяк, на який будуть нашаровуватися різноманітні деталі, зокрема час та місце проведення, кількість учасників, навчальні методи, які будуть використовуватися, реквізит до них тощо.
Алгоритм створення робочої моделі тренінгу
№ | Етап | Завдання |
1 | Розширення ключової мети, конкретизація завдання тренінгу | Визначити ідеальний результат від проведення тренінгу. У цьому можуть допомогти такі запитання: що мають отримати (чого навчитися) медичні сестри? чого вони зможуть реально досягти? що для цього зможе зробити тренер? |
2 | Визначення складу тренінгової групи | Спланувати передтренінгове інтерв’ю. Визначити: хто ввійде до складу групи? який рівень мотивації (зацікавленості) майбутніх учасників? наскільки однорідна група за віком, досвідом, мотивацією? |
3 | Визначення тимчасових рамок | Зробити припущення про ефективність роботи групи і часу, який знадобиться для освоєння навички. Для орієнтовних строків можна керуватися запитаннями: скільки планується занять? яка частота зустрічей? скільки триватиме одне заняття? (Можливий варіант коротких зустрічей протягом тривалого часу і довгих, що охоплюють весь матеріал за 2–3 повноцінних робочих дні); чи будуть проводитися заняття в робочий або вільний час медичного персоналу? |
4 | Формулювання імовірних проблем | Визначити складні або конфліктні зони, імовірні стереотипи, що заважають реалізації ефективної моделі поведінки. Орієнтовні запитання на цьому етапі: як зробити колектив медичних працівників більш згуртованим? як підвищити рівень комунікативної компетентності середнього та молодшого медичного персоналу? які шляхи конструктивного розв’язання ймовірних конфліктів? |
5 | Визначення варіантів розв’язання ймовірних проблем | Знайти найоптимальніші варіанти розв’язання будь-яких проблем, що можуть стати на заваді проведення тренінгу, зокрема, шляхів подолання конфліктних ситуацій, заміни несправної техніки тощо |
6 | Вибір методів роботи, психологічних прийомів впливу відповідно до поставлених завдань; розподіл їх за етапами заняття | Написати сценарій, що міститиме 2-3 додаткових пункти на випадок, якщо якась рольова гра або дискусія з різних причин не буде проводитися або пройде занадто швидко. На цьому етапі дуже важливо пам’ятати, що не кількість вправ дає ефективні результати, а хороша їх організація. Тому не варто захоплюватися швидкою зміною діяльності, ліпше дати учасникам достатньо часу заглибитися в процес |
Коли особа, відповідальна за проведення медичного тренінгу, підготує робочу модель заходу і, зокрема, поетапно розпише його у вигляді сценарію, розпочинається наступний етап — передтренінгове інтерв’ю.
Читайте більше:
Проведення передтренінгового інтерв’ю
Для того щоб адаптувати план-схему до конкретної групи, насамперед потрібно поспілкуватися з потенційними учасниками заходу. Формат такої бесіди називають передтренінговим інтерв’ю.
Хоча деякі тренери вважають передтренінгове інтерв’ю необов’язковим і недоцільно тривалим у часі, проте у процесі його проведення учасник має змогу не тільки детально дізнатися про формат роботи в групі та озвучити побажання, пов’язані з основною темою тренінгу, а й поставити запитання щодо технічного боку процесу, алгоритму дій під час заходу. У свою чергу тренер отримує уявлення про ступінь вмотивованості учасників, приблизно оцінює рівень їхнього досвіду і знань, визначає, наскільки актуальною є заявлена у тренінгу проблема.
Бажано, щоб запитання були стандартизовані та однакові для всіх учасників. Зокрема, передтренінгове інтерв’ю можна провести і у вигляді письмового анкетування, якщо у когось з учасників немає можливості бути присутнім особисто або графік роботи не дає змоги запрошувати колег на індивідуальну бесіду.
Читайте: "Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення"
Структура медичного тренінгу як основа його ефективності
Ефективність тренінгу безпосередньо залежить від його структури та тривалості. Інтенсивне та інформативне навчання дає змогу команді швидко досягти необхідних навичок у виконанні певної роботи на самому початку. Проте через деякий час показники успішності починають стрімко погіршуватися. Це пов’язано з тим, що нові стратегії поведінки вимагають постійного повторення і закріплення.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Значно ліпший результат дає не один тривалий тренінг, а проведення його у декілька етапів з великими перервами. Такий графік дасть змогу середньому та молодшому медичному персоналу відчувати стабільну підтримку і можливість особистісного зростання в колективі.
Отже, коли основні напрями роботи визначені і заплановано певну кількість зустрічей, настає час для наповнення кожного окремого заняття змістом. Найбільш ефективно робота проходитиме, якщо структура всіх занять буде залишатися незмінною. Учасники групи, звикаючи до ритму і послідовності навчальних вправ, заспокоюються і ліпше налаштовуються на участь у заході.
На цьому етапі, коли вже відомі і кількість учасників, і орієнтовні навчальні прийоми, розписано необхідний реквізит, перед тренером постає завдання вибору оптимального приміщення.
Читайте: "Розробляємо статут медичного закладу"
Вимоги до приміщення для проведення медичного тренінгу
Перед організатором тренінгу завжди стоїть запитання: які умови необхідні для ефективної і комфортної роботи групи? Сюди зазвичай відносяться такі компоненти, як визначення достатньо кваліфікованого ведучого та вибір оптимального приміщення (обладнаного відповідно до вимог заходу).
Зокрема, приміщення для проведення тренінгу має бути звукоізольованим та добре освітленим. Стільці учасників за можливості обираються м’які, ергономічні, що полегшить проведення заняття за його довгої тривалості.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо організатор тренінгу хоче допомогти учасникам позбавитись певних стереотипів, дати можливість спробувати нові стратегії поведінки, слід уникати чинників, які можуть автоматично запустити стандартні реакції. Зокрема, заняття не мають проводитися в тих самих приміщеннях, в яких молодший та середній медичний персонал постійно перебуває у робочі години.
Отже, організатор медичного тренінгу повинен простежити, щоб у відведеному приміщенні були:
- стілець для кожного учасника;
- стіл або планшет для зручності занотовування;
- дошка (крейдяна або для спеціальних маркерів, стенд, фліпчарт);
- кольорові олівці, маркери, воскові крейди, фарби, пензлики, ножиці, кольоровий папір (за потреби);
- папір (ватмани, А3 і А4);
- м’яч або яскрава велика м’яка іграшка для психогімнастичних вправ.
Лише після вибору приміщення, повного забезпечення реквізиту та отримання згоди від ведучого на проведення ним тренінгу визначається офіційна дата заходу та повідомляється молодшому та середньому медичному персоналу. Проте на цьому роль організатора не завершується, попереду — детальний аналіз проведеного заняття та оцінка його ефективності.
Читайте: "Заробітна плата медичних працівників 2017"
Аналізуємо результати медичного тренінгу
Після завершення заняття тренеру слід проаналізувати виконану роботу, детальніше зупинитися на всіх позитивних та негативних моментах заходу, розібратися в причинах тих чи тих проблем у організації.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При аналізі проведення тренінгу не варто зосереджуватися на невдачах. Спробуйте зібрати власну «Скарбничку успіхів», тобто зафіксувати весь позитивний досвід від певних вправ, рольових ігор тощо.
Для полегшення проведення аналізу тренер після кожного заняття має самостійно заповнити маленький бланк. Зокрема, картка може містити такі пункти:
- тема заняття;
- кількість учасників;
- заплановані вправи;
- реально проведені вправи;
- найбільш вдалі вправи;
- невдалі вправи, помилки, які слід врахувати;
- цікаві, казусні випадки на занятті;
- особливості поведінки учасників;
- важливі досягнення і методичні знахідки.
Також загальна оцінка ефективності заходу допоможе зрозуміти, чи досягнуто головні цілі роботи, розрахувати економічну доцільність такого виду навчання, вивчити практичну реалізацію засвоєних знань у діяльності середнього та молодшого медичного персоналу. Детальний аналіз надалі сприятиме удосконаленню програми конкретного тренінгу, створенню більш ефективних умов навчання.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На етапі аналізу проведеного тренінгу обов’язково потрібно переглянути результати передтренінгового інтерв’ю та виявити, чи було реалізовано очікування учасників.
