Рівень госпіталізації — кількість госпіталізованих до лікувальних закладів на 10 000 населення. При аналізі показників госпіталізації пацієнтів вивчають такі показники:
- кількість та частку госпіталізованих обгрунтовано;
- кількість та частку госпіталізованих частково обгрунтовано (пацієнти, які за станом здоров’я могли отримати медичну допомогу у денних та домашніх стаціонарах);
- кількість та частку госпіталізованих до непрофільних структурних підрозділів закладу охорони здоров’я;
- кількість та частку госпіталізованих для отримання соціальної (медикосоціальної) допомоги;
- кількість та частку госпіталізованих до спеціалізованих відділень для отримання паліативної допомоги.
Читайте: "Законні представники пацієнта: повноваження"
Використання ліжкового фонду — співвідношення кількості проведених у лікарні ліжкоднів до середньорічної кількості фактично розгорнутих ліжок. Добуток цієї величини на кількість днів роботи закладу характеризує його пропускну спроможність.
Оборот лікарняного ліжка — середня кількість хворих, які пройшли курс лікування на одному ліжку за рік. Обчислюється як співвідношення кількості вибулих зі стаціонару хворих до середньорічної кількості ліжок у лікарні.
Зайнятість лікарняного ліжка — середня кількість днів зайнятості ліжка на рік. Обчислюють у цілому по стаціонарах та окремих відділеннях як співвідношення ліжкоднів, проведених хворими у стаціонарі протягом року, до середньої кількості ліжок.
Середня тривалість перебування хворого на ліжку — обчислюють як співвідношення кількості проведених пацієнтами ліжкоднів до кількості вибулих пацієнтів (виписаних та померлих). При вивченні середніх строків перебування пацієнтів у стаціонарах аналізують показники необгрунтованого перебування пацієнтів у стаціонарі. До них належать строки перебування у стаціонарі планово госпіталізованих пацієнтів до початку комплексного лікування чи проведення оперативного втручання (обстеження та встановлення клінічного діагнозу), а також строки після стабілізації стану, коли пацієнти можуть продовжувати прийом лікарських засобів у стаціонарозамінних формах надання медичної допомоги. Середня тривалість лікування пацієнта — співвідношення середньої кількості ліжкоднів, що проведені виписаними пацієнтами з конкретною нозологією.
Читайте: "Документація стоматологічного кабінету"
Перелічені показники вивчають у цілому по стаціонару, спеціалізованих відділеннях та у розрізі захворювань, із якими найчастіше госпіталізують пацієнтів.
Розподіл пацієнтів за частотою тривалості перебування у стаціонарі — це відношення кількості хворих із конкретною нозологічною формою, що лікувалися у стаціонарі протягом визначеного періоду t, до кількості хворих із тією ж нозологією, що були виписані зі стаціонару. На практиці t має такі значення: 13, 47, 814, 1530 днів або понад 30 днів.
Частота побічної дії лікарських препаратів — співвідношення кількості випадків побічної дії до кількості хворих, що вибули зі стаціонару.
Хірургічна активність стаціонару — співвідношення кількості пацієнтів, що були прооперовані у стаціонарі (відділенні), до кількості пацієнтів, що вибули зі стаціонару (відділення).
Читайте: "Карта профілактичних щеплень: бланк та правила оформлення"
Крім того, визначають питому частку планових операцій у загальному обсязі хірургічних втручань. Частоту патологоанатомічних розтинів обчислюють як співвідношення кількості проведених за період патологоанатомічних розтинів до кількості пацієнтів, що померли у стаціонарі.
Принципово новими індикаторами оцінювання процесу забезпечення якості стаціонарної медичної допомоги є:
- відповідність наданої медичної допомоги за строками проведення діагностичних обстежень та проведення лікувальних заходів галузевим медичним стандартам, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України у вигляді клінічних протоколів;
- відповідність наданої медичної допомоги за обсягами проведення діагностичних обстежень та проведення лікувальних заходів галузевим медичним стандартам, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України у вигляді клінічних протоколів.
Читайте: "Введення інсуліну: алгоритм для медсестер"
Такий аналіз проводять відповідно до нозологічних одиниць, за класами хвороб згідно із Міжнародним класифікатором хвороб Десятого перегляду (МКХ10) у структурних підрозділах та закладі охорони здоров’я у цілому.
