Проведення процедур за допомогою медичних апаратів при хронічному бронхіті

Лікування преформованими фізичними чинниками хвороб органів дихання, простого та слизово-гнійного хронічного бронхіту, хронічного бронхіту невизначеної етіології потребує від медсестринського персоналу знань різних медичних апаратів та алгоритмів проведення процедур за їхньою допомогою.

Читайте: "Дезінфекція: види та методи проведення"

Хронічний бронхіт — поширена хвороба органів дихання

Працівники з медичною освітою мають знати, що таке хронічний бронхіт, його етіологію та патогенез, щоб якісно надавати медичну допомогу. Отже, це дифузне прогресуюче ураження бронхіального дерева з перебудовою секреторного апарату слизової оболонки. Розвивається запальний процес, що супроводжується гіперсекрецією мокротиння, порушенням очисної та захисної функції бронхів.

Розвиток хронічного бронхіту зазвичай визначається зовнішніми впливами — екзогенними чинниками:

• вірусна інфекція;

• застуда;

• тютюновий дим (при активному і пасивному курінні);

• забруднення повітряного середовища;

• шкідливі умови праці.

У зв’язку з тим, що захворювання виникає не у всіх, хто піддається перерахованим вище несприятливим впливам, виділяють також внутрішні причини, що зумовлюють розвиток бронхіту, — ендогенні чинники:

• патологія носоглотки;

• повторні гострі респіраторні захворювання;

• спадкова схильність.

У людини, хворої на хронічний бронхіт, під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників розвиваються порушення в трахеї і бронхах, змінюються структурно-функціональні властивості слизової оболонки і підслизового шару. Надалі у неї розвивається запалення слизової оболонки, порушуються прохідність і дренажна функція бронхів.

Зміни структурно-функціональних властивостей слизової оболонки і підслизового шару виражаються в перерозвиненості бронхіальних залоз, підвищеному виробленню слизу і зміні його властивостей (слизовий секрет стає густим і в’язким), що призводить до різних порушень.

Як наслідок, знижується вироблення білків і ферментів імунною системою, розвивається набряк слизової оболонки, а потім — атрофія і переродження її внутрішнього шару.

Для лікування бронхіту досить ефективно застосовувати фізіотерапевтичні процедури.

Читайте: "Комісія з інфекційного контролю: положення та плани роботи"

Магнітолазерноультразвукова терапія у лікуванні хронічного бронхіту

Призначення магнітолазерноультразвукової терапії можливе як у період загострення у поєднанні з традиційними медикаментозними методами лікування, так і з метою профілактики можливого загострення хронічного бронхіту.

Протипоказаннями до проведення магнітолазерноультразвукової терапії є:

• малігнізація (утворення злоякісних пухлин);

• небезпека виникнення кровотечі, відхаркування крові;

• гіпертонічна хвороба II–III стадії;

• ішемічні хвороби серця зі стенокардією та аритмією;

• індивідуальна підвищена чутливість до дії фізичного чинника;

• гостре порушення мозкового кровообігу;

• різко виражена гіпотензія;

• наявність імплантованих кардіостимуляторів.

При проведенні процедур на апараті МІТ-11 необхідно на передній панелі апарата виставити такі параметри процедури:

• амплітуда ультразвуку — 2 мкм;

• магнітна індукція — 12−15 мТл;

• частота модуляціі — 9,4 Гц;

• час (сумарно) — до 8 хвилин для ультразвуку та до 30 хвилин магнітолазерної терапії.

Безпосередньо під час процедури хворий має перебувати в лежачому положенні, контактувати з опромінювачем. Дія апарата має бути лабільною, поширюватися на зони патології. Ультразвук має діяти безпосередньо на шкіру або через контактну речовину (спеціальний гель для ультразвуку, вазелін, інший лікарський засіб тощо).

Магнітолазерну та ультразвукову терапії проводять одночасно. Індуктори та УЗ-випромінювачі встановлюються у проекції патологічного осередку, у ділянці паравертебральних або рефлекторних зон та зони довгастого мозку.

Читайте: "План роботи головної медсестри на третій квартал"

Поверхню грудної клітки ділять на 3 ділянки: права та ліва спереду, права та ліва позаду та дві бокових (рис. 1). Зазвичай за один сеанс використовують 2 ділянки для дії ультразвуку (крім ділянки грудини і серця) та 2 — для магнітолазерної терапії.

Рис. 1. Зони дії магнітолазерноультразвукової терапії при хронічному бронхіті,
де 1 — права та ліва передні ділянки грудної клітки, 2 — задні права і ліва ділянки грудної клітки, 3 — бічні права та ліва ділянки грудної клітки, 4 — зона довгастого мозку, 5 — поверхня кисті долоні, 6 — проекція сегментів спинного мозку,
7 — проекція загрудинної залози, 8 — сегментарна ділянка іннервації бронхів.

Лікування потрібно проводити щоденно, проте кількість процедур не має перебільшувати 12 разів на курс лікування. За необхідності призначають 1−3 курси з перервами 1,5−2 місяці (табл. 1).

Таблиця 1

Схема лікування магнітолазерноультразвуковою терапією при хронічному бронхіті

Читайте: "Протичумний костюм: одягання, знімання, дезінфекція"

Проведення електрофорезу при хворобах органів дихання

Електропроцедури застосовуються як при загостренні, так і у фазі ремісії з метою профілактики. Інгаляції продігіозану (засіб, що підвищує імунологічну реактивність) добре поєднувати з проведенням електрофорезу кальцію на ділянці грудної клітки. Хворим з вираженим астматичним компонентом або гіпертензією в малому колі кровообігу проводять еуфілін-електрофорез (0,5%-вий розчин еуфіліну з катода «–», 2−5%-вий розчин кальцію гідрохлориду з анода «+»).

Під час проведення процедури хворий має лежати. Електрод зі знаком «+» (при введенні кальцію) або зі знаком «–» (при введенні еуфіліну) одного з каналів (апарат МІТ-ЕФ2) розміщують на грудній клітці.

Другий електрод зі знаком «–» (при введенні кальцію) або зі знаком «+» (при введенні еуфіліну) цього самого каналу розміщують навпроти першого електрода на ділянці спини.

При цьому електроди з електропровідної гуми вставляють у прокладки з гідрофільної тканини товщиною не менше 1 см (розмір прокладки 8 × 15 см), змочені водопровідною водою. Прокладка оберігає шкіру від опіків і подразнення кислими і лужними продуктами електролізу.

Між гідрофільною прокладкою і поверхнею тіла (шкірою) поміщають тонку прокладку з фільтрувального паперу або марлі (1-2 шари), просочену лікувальним розчином.

Електроди другого каналу (апарата МІТ-ЕФ2) за необхідності розташовують з іншого боку аналогічним чином. Сила струму має становити 10−12 мА, до появи відчуття легкого поколювання.

До натискання клавіші «Пуск» регулятори сили струму першого і другого каналів апарата мають бути переведені у крайнє ліве положення.

Частота слідування імпульсів може становити 9,4; 20; 72; 95 Гц, час впливу — 15−20 хвилин.

Курс лікування зазвичай становить 12−15 процедур, які мають проводитися щоденно.

Читайте: "Форма № 045/о: Карта звернення за антирабічною допомогою"

Проведення синглетно-кисневої терапії за допомогою медичного апарата МІТ-С

Процедура передбачає поєднання інгаляції синглетним киснем та коктейлю або пінки. Якщо пацієнт шкільного віку, то тривалість інгаляції для представника молодших класів становитиме 5 хвилин, старших класів — 7 хвилин.

За один прийом дитина молодшого шкільного віку має випити 100 мл синглетно-кисневого коктейлю або пінки з бронхолегеневим збором, а старшокласник — 150 мл.

При цьому час насичення коктейлю синглетним киснем становить 3 хвилини для 100 мл та 5 хвилин для 150 мл.

Щодо приготування пінки, то вона має бути на основі соку, а для фітопінки беруть 70%-вий сік та додають 30%-вий чай на основі фітозбору.

При хронічному бронхіті рекомендовано використовувати для приготування фітококтейлю або фітопінки такі трави, як евкаліпт, корінь алтея, фенхель, чебрець.

Читайте: "Низкотемпературная плазменная стерилизация"

Проведення магнітолазерної терапії за допомогою медичного апарата МІТ-МТ

Напруга магнітного поля має становити 8–12 мТл, а частота модуляції — 9,4 Гц. Процедура проводиться щоденно та займає 15 хвилин. Курс лікування становить 12−15 процедур.

При магніто-лазерній терапії зонами впливу преформованих фізичних чинників є грудна клітка пацієнта, плече-лопаткова ділянка, зона довгастого мозку, внутрішня поверхня передпліччя та долоні (табл. 2).

Таблиця 2

Зони дії магнітолазерної терапії при хронічному бронхіті

Проведення вакуумного масажу за допомогою медичного апарата МВТ-01

Інтенсивність дії фізичного чинника має бути невисокою. Курс лікування складається з 8−10 процедур по 15 хвилин, що проводяться через день. Щоб досягти максимального терапевтичного ефекту необхідно попередньо пройти курс магнітотерапії на проекцію бронхів за допомогою медичного апарата МІТ-МТ.

При застосуванні вакуумного масажу дія фізичного чинника спрямовується на задню поверхню шиї, лопатки, внутрішню поверхню плеча та передпліччя, долоні пацієнта (рис. 2; табл. 3).

Рис. 2. Зони дії вакуумного масажу при хронічному бронхіті,
де 1 — внутрішня поверхня плеча, 2 — внутрішня поверхня передпліччя,
3 — внутрішня поверхня долоні, 4 — задня поверхня шиї, 5 — лопатки.

Читайте: "Фельдшер з медицини невідкладних станів: морально-етичні вимоги до фаху"

Таблиця 3

Зони дії вакуумного масажу при хронічному бронхіті