Вимоги з охорони праці для рентгенодіагностичних кабінетів

Антикризовий онлайн-марафон ➤ ВЗЯТИ УЧАСТЬ

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 № 294 затверджено Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур», які встановлюють основні принципи, вимоги та норми із забезпечення захисту медичного персоналу, віднесеного до категорій А та Б, пацієнтів і населення при проведенні медичних рентгенологічних процедур із діагностичною, профілактичною, терапевтичною та дослідницькою метою незалежно від методу їх проведення.

Категорія А (персонал) — особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромі­нювань.

Категорія Б (персонал) — особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’яз­ку з розташуванням робочих місць можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В — усе населення. За певних обставин окремі особи (крім хворих) можуть брати участь у рентгенівському дослідженні або бути присутніми у рентгенодіагностичному кабінеті під час досліджень.

Читайте: "Фельдшер з медицини невідкладних станів: морально-етичні вимоги до фаху"

При рентгенологічних процедурах на персонал, віднесений до категорії А, можуть діяти такі небезпечні та шкідливі чинники:

• рентгенівське випромінювання (робочий пучок і розсіяне випромінювання);

• пил свинцю у повітрі, на поверхні устаткування, підлозі, стінах, вікнах тощо;

• продукти іонізації повітря (озон, окиси азоту);

• хімічно активні речовини (відновники типу метолу, гідрохінону тощо);

• небезпечний рівень напруги в електричних ланцюгах, замикання яких може відбуватися через тіло людини;

• підвищена температура елементів технічного оснащення;

• фізичні зусилля при експлуатації рентгенівського устаткування;

• підвищений рівень шуму, що створюється технічним оснащенням;

• повітряне і контактне передавання інфекції.

Безпека роботи у рентгенодіагностичних кабінетах має забезпечуватися такими чинниками:

• обгрунтований набір приміщень, їх розташування та оснащення;

• застосування рентгенодіагностичної апаратури, яка відповідає вимогам безпеки;

• правильний вибір, розміщення і експлуатування технічного оснащення;

• правильний вибір і виконання рентгенологічних досліджень;

• використання оптимальних фізико­технічних параметрів роботи рентгенівських апаратів;

• використання стаціонарних, пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту;

• навчання персоналу безпечним методам та прийомам проведення досліджень, а також методам і способам забезпечення радіаційної безпеки;

• дотримання правил експлуатування комунікацій та устаткування згідно з інструкціями з експлуатування виробника;

• використання апаратури та устаткування, що відповідають вимогам радіаційної безпеки;

• проведення профілактичного технічного обслуговування рентгенівського устаткування;

• здійснення постійного радіаційного контролю.

Читайте: "Низкотемпературная плазменная стерилизация"

Система забезпечення радіаційної безпеки

Система забезпечення радіаційної безпеки медичного персоналу та пацієнтів при проведенні рентгенологічних процедур має передбачати три основні принципи радіаційного захисту.

Перший — принцип виправданості — полягає у тому, що опромінення медичного персоналу, віднесеного до категорій А та Б, при проведенні рентгенологічних процедур має приносити більшу користь суспільству порівняно із можливою шкодою.

Другий — принцип неперевищення — для персоналу категорій А та Б реалізовується шляхом неперевищення лімітів доз, встановлених нормами радіаційної безпеки (табл. 1).

Таблиця 1

Ліміт доз рентгенівського опромінення в рентгенкабінеті

Для жінок репродуктивного віку (до 45 років) середня еквівалентна доза зовнішнього локального опромінення шкіри у ділянці нижньої частини живота за будь­які два послідовні місяці не має перевищувати 2 мЗв.

Для персоналу, віднесеного до категорій А та Б, і пацієнтів третій принцип — принцип оптимізації — забезпечується шляхом підтримання доз опромінення на таких низьких рівнях, яких можливо досягти за умови забезпечення необхідного обсягу та якості діагностичної інформації або терапевтичного ефекту, з урахуванням економічної та соціальної доцільності.

Профілактичні заходи при рентгенологічних дослідженнях мають ураховувати всі види радіаційного і нерадіаційного впливу на медичний персонал та населення: передбачати зниження сумарної дози опромінення до рівня, що не перевищує ліміт дози для всіх категорій осіб, і унеможливлювати несприятливу дію професійних чинників нерадіаційної природи.

Читайте: "Профілактика ВІЛ-інфікування в лікарні"

Засоби радіаційного захисту в рентгенодіагностичному кабінеті

Засоби радіаційного захисту бувають трьох видів: індивідуальні, пересувні та стаціонарні.

До засобів індивідуального захисту належать технічні засоби для захисту частин тіла пацієнта та персоналу при проведенні рентгенологічних процедур.

Засоби захисту пересувні — це ширми та екрани, призначені для захисту від випромінювання всього тіла чи окремих його частин при здійсненні рентгенологічних досліджень.

Під стаціонарними засобами захисту розуміють будівельні конструкції та пристрої, що забезпечують захист від випромінювання та є частинами приміщень рентгенівського кабінету, а також захисні двері, віконниці, жалюзі тощо.

Зупинимося докладніше на вимогах до різних засобів за­хисту.

Читайте: "Використання антидотів: основні принципи"

Для забезпечення безпеки персоналу і пацієнтів використовують пересувні та індивідуальні засоби радіаційного захисту, перелік яких наведено у Таблиці

Обов’язкові засоби радіаційного захисту

Залежно від прийнятої медичної технології допускається коригування номенклатури. При рентгенологічному дослідженні дітей використовують захисні засоби менших розмірів і розширений їх асортимент.

Зазначеними у Додатку засобами захисту мають бути оснащені всі рентгенівські кабінети відповідно до видів рентгенологічних процедур, які у них проводять.

До пересувних засобів радіаційного захисту належать:

• велика захисна ширма персоналу з оглядовим вікном (одно­, дво­, тристулкова), призначена для захисту всього тіла людини у положенні стоячи;

• мала захисна ширма персоналу, призначена для захисту нижньої частини тіла людини у положенні сидячи;

• мала захисна ширма пацієнта, призначена для захисту нижньої частини його тіла;

• екран захисний поворотний, призначений для захисту окремих органів пацієнта у положенні стоячи, сидячи і лежачи.

Читайте: "Сестра медична стаціонару: посадова інструкція"

До індивідуальних засобів радіаційного захисту належать:

• шапочка захисна для захисту голови;

• окуляри захисні для захисту очей;

• комір захисний для захисту щитоподібної залози та ділянки шиї;

• накидка захисна (пелерина) для захисту плечового пояса і верхньої частини грудної клітки;

• фартух захисний однобічний — важкий і легкий для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін);

• фартух захисний двобічний для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін), включно з плечами та ключицями, а ззаду — від лопаток, включно із кістками таза, сідницями, та збоку до стегон (не менше ніж на 10 см нижче поперека);

• фартух захисний стоматологічний для захисту передньої частини тіла, включно із гонадами, тазовими кістками і щитоподібною залозою при дентальних дослідженнях чи дослідженні черепа;

• жилет захисний для захисту спереду і ззаду органів грудної клітки від плечей до поперека;

• фартух для захисту гонад і кісток таза з боку пучка випромінювання;

• спідниця захисна (важка і легка) для захисту з усіх боків ділянки гонад і кісток таза (для дорослих довжина не менше 35 см);

• рукавички захисні для захисту кистей рук і зап’ясть, нижньої половини передпліччя;

• захисні пластини (у вигляді наборів різної форми) для захисту окремих ділянок тіла;

• засоби захисту чоловічих і жіночих гонад.

При дослідженні дітей використовують перелічені вище набори захисного одягу відповідного розміру для різних за віком груп, у тому числі спеціальні засоби: підгузник (трусики), пелюшка, пелюшка з отвором для захисту всього тіла, крім частини, яку опромінюють.

Контроль ефективності індивідуальних і пересувних засобів захисту має проводитися не рідше разу на 2 роки територіальним рентгенорадіологічним відділом. Керівник закладу охорони здоров’я повинен забезпечити та контролювати своєчасність проведення перевірок засобів захисту та строків їх використання.

На усіх засобах захисту мають бути штампи чи позначки, де вказано їх свинцевий еквівалент і дату перевірки. Користуватися засобами захисту без такого маркування заборонено.

Усі індивідуальні засоби захисту, які вміщують свинець, мають бути зачохлені, а пересувні — покриті фарбою для запобігання потраплянню свинцю у навколишнє середовище та організм
людини.

Читайте: "Посадова інструкція медичної сестри операційної"

Стаціонарні засоби радіаційного захисту в рентгенівському кабінеті

Стаціонарні засоби радіаційного захисту процедурної рентгенівського кабінету (стіни, підлога, стеля, захисні двері, оглядові вікна, віконниці тощо) мають забезпечувати ослаблення ікс­проміння до рівня, за якого не буде перевищений річний ліміт дози для відповідних категорій осіб, що опромінюються. У процедурних рентгенівського кабінету, у яких підлога розташована безпосередньо над грунтом чи стеля розміщена безпосередньо під дахом, захист від випромінювання у цих напрямках не передбачається.

У випадках, коли можливий вплив на людей випромінювання через вікна, наприклад, при розташуванні кабінетів на першому поверсі або якщо відстань до житлових приміщень менша
ніж 30 м, вікна процедурної мають екрануватися захисними ставнями на висоту 2 м від рівня підлоги.

Прокладання труб водопроводу, каналізації та інших комунікацій у стінах і перекриттях, які слугують захистом від рентгенівського випромінювання, має виконуватися так, щоб не допускати ослаблення захисту. Металеві комунікації (труби) у процедурній мають покриватися негорючими матеріалами низької щільності.

Вимоги безпеки під час роботи

Рентгенолаборант не має права обслуговувати одночасно два чи більше рентгенівських апарати, що працюють, навіть у разі розташування їхніх пультів управління в одній кімнаті.

Під час проведення рентгенографії та рентгенотерапії персонал із кімнати управління через оглядове вікно чи іншу систему спостереження повинен стежити за станом пацієнта, подаючи йому необхідні команди через переговорний пристрій. За відсутності пультової дозволене перебування персоналу у процедурній при роботі:

• флюорографічного апарата із захисною кабіною;

• кісткового денситометра;

• мамографа;

• рентгеностоматологічного апарата.

При цьому застосування індивідуальних засобів захисту персоналу обов’язкове відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53 (далі — Положення № 53).

Під час рентгенологічного дослідження лікар-­рентгенолог повинен дотримуватися тривалості перерв між включеннями високої напруги відповідно до технічної документації виробника, стежити за вибором оптимальних фізико­технічних режимів (анодна напруга, анодний струм, експозиція, товщина фільтрів, розмір діафрагми, компресія, відстань «фокус — шкіра» тощо), здійснювати пальпацію дистанційними інструментами (дистинктори тощо). Заборонено перебування у процедурній осіб, які не мають стосунку до рентгенологічного дослідження.

Читайте: "Відпустки медичних працівників – складаємо графік"

При проведенні рентгенографії у палатах обов’язково застосовують індивідуальні засоби захисту персоналу та хворих. Персонал та хворі мають розташовуватися на максимально далекій відстані від палатного рентгенівського апарата.

До початку роботи персонал зобов’я­заний провести перевірку справності устаткування та якості реактивів. При виявленні несправностей необхідно припинити роботу, зафіксувати факт виявлення несправностей у контрольно­технічному журналі та викликати представників організації, що здійснює технічне обслуговування та ремонт.

Після закінчення робочого дня персонал повинен здійснити ретельний огляд усіх приміщень рентгенівського відділення (кабінету) та відімкнути рентгенівський апарат, електроприлади, настільні лампи; у кабінеті — провести вологе прибирання стін, підлоги та дезінфікування елементів рентгенівського апарата, до яких торкаються пацієнти і лікар при дослідженні. Не менше разу на місяць має проводитися вологе прибирання з використанням дезінфікувальних засобів. Не допускається проведення вологого прибирання процедурної та кімнати управління рентгенівського кабінету безпосередньо перед початком і під час рентгенологічних процедур.

Читайте: "Банк крові у лікарні: організаційні та правові аспекти створення"

Дії у разі виникнення аварійних ситуацій в рентгенодіагностичному кабінеті

У разі виникнення позаштатних (аварійних) ситуацій персонал повинен діяти відповідно до інструкції з радіаційної безпеки щодо ліквідації радіаційних аварій.

До позаштатних ситуацій у рентгенівському кабінеті належать:

• пошкодження радіаційного захисту апарата або кабінету;

• коротке замикання та обривання у системах електроживлення;

• замикання електричного ланцюга через тіло людини;

• механічне ламання елементів рентгенівського апарата;

• ламання систем водопостачання, каналізації, опалення і вентиляції;

• аварійний стан стін, підлоги та стелі;

• пожежа.

Персонал зобов’язаний володіти прийомами надання першої медичної допомоги, знати адреси і телефони організацій та осіб, яким повідомляють про виникнення аварій.

Читайте: "Ятрогенія: причини, наслідки, профілактика"

Вимоги до персоналу рентгенівського кабінету

До роботи з експлуатування рентгенівського апарата допускаються особи не молодше 18 років, які мають документ про спеціальну підготовку, пройшли інструктаж та перевірку знань із правил радіаційної безпеки, а також нормативних документів та інструкцій із охорони праці, що діють у закладі.

Керівник закладу зобов’язаний організувати проведення попереднього (до прийняття на роботу) і щорічних періодичних медичних оглядів осіб, які наказом по закладу охорони здоров’я віднесені до категорії А. До роботи допускають тільки тих осіб, які не мають медичних протипоказань.

Для вагітних працівниць керівник закладу зобов’язаний створити необхідні умови праці щодо професійного опромінення відповідно до наданого медичного висновку.

Працівники кабінету повинні пройти інструктаж і перевірку знань з охорони праці та радіаційної безпеки згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

У рентгенологічних дослідженнях, що супроводжуються маніпуляціями, проведення яких не входить до посадових обов’язків персоналу рентгенівського кабінету, можуть брати участь інші фахівці (стоматологи, хірурги, урологи, ортопеди­травматологи тощо), які пройшли інструктаж та навчені безпечним методам роботи, у тому числі забезпеченню радіаційної безпеки пацієнта.

Згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, персонал рентгенкабінетів повинен проходити попередні та періодичні медичні огляди (табл. 2).

Читайте: "Сертифікація ISO: як розробити Настанову з якості"

Таблиця 2

Проходження попередніх та періодичних медичних оглядів персоналом рентгенкабінетів

Забезпечення санітарним одягом та засобами індивідуального захисту для роботи в рентгенівському кабінеті

Працівників рентгенівських кабінетів безкоштовно забезпечують спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту для працівників закладів, підприємств та організацій системи охорони здоров’я, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 29.01.1988 № 65 (далі — Наказ № 65; табл. 3).

Таблиця 3

Типові галузеві норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам закладів охорони здоров’я

Читайте: "Медсестринська допомога: оцінюємо і поліпшуємо якість"

Працівників рентгенівських кабінетів також безкоштовно забезпечують санітарно­гігієнічним одягом, санітарним взуттям та санітарним приладдям згідно з Нормами безкоштовної видачі санітарно­гігієнічного одягу, санітарного взуття та санітарного приладдя працівникам установ, підприємств і організацій охорони здоров’я, затвердженими Наказом № 65 (табл. 4).

Таблиця 4

Норми безплатної видачі санітарно­гігієнічного одягу, санітарного взуття та санітарного приладдя працівникам закладів охорони здоров’я

Видачу, зберігання, ремонт, прання, дезінфекцію та використання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у закладі охорони здоров’я організовують відповідно до Положення № 53.