Профілактика післяопераційних інфекцій, спричинених антибіотикорезистентними мікроорганізмами

Післяопераційні інфекції за частотою виникнення ускладнень під час хірургічного лікування хворих посідають перше місце. Ускладнює ситуацію поява та широке, подекуди неконтрольоване, використання антибіотиків. Яких заходів вжити, щоб запобігти післяопераційним ускладненням в хірургії?
Зміст статті:
Особливості післяопераційних інфекцій, викликаних штамами збудників, резистентних до антибактеріальних препаратів Фактори, які підвищують ризик виникнення післяопераційних інфекцій Заходи контролю за антибіотикорезистентністю Правила раціонального використання антибіотиків Мікробіологічний контроль за клінічними ізолятами Мікробіологічний контроль об’єктів внутрішнього середовища відділень Як запобігти інфікуванню резистентними штамами мікроорганізмів Профілактика зараження внутрішнього середовища закладів резистентними формами мікроорганізмів Аналіз випадків післяопераційної інфекції

Профілактика ВІЛ-інфікування у медзакладі ►►► ТЕСТ

Загальною проблемою медицини останніх років стало зростання випадків резистентності до антибактеріальних засобів. Така ситуація ускладнює перебіг багатьох захворювань та нівелює зусилля, спрямовані на досягнення контролю за поширенням збудників інфекцій.

МОЗ видало наказ від 04.04.2012 № 236, згідно з яким проводиться профілактика післяопераційних інфекцій, викликаних мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів. Дія наказу поширюється на всі лікувальні заклади, в складі яких є відділення хірургічного профілю.

Безпосередню відповідальність за виконання наказу несуть завідувачі структурних підрозділів та головний лікар.

Нормативне підґрунтя роботи комісії з інфекційного контролю: протидія післяопераційним інфекціям

Профілактика післяопераційних інфекцій

Скачати

✅✅✅ Протичумний костюм: одягання, знімання, дезінфекція

Особливості післяопераційних інфекцій, викликаних штамами збудників, резистентних до антибактеріальних препаратів

Цей розділ наказу містить інформацію про особливості інфекцій в післяопераційному періоді, а саме:

  • проникнення резистентних штамів збудників інфекцій під час проведення хірургічних маніпуляцій
  • проникнення збудників через хірургічний розріз

Тут же приведена інформація про фактори ризику, що призводять до розвитку інфекційного процесу, шляхи передачі інфекції та джерела інфікування. Встановлено, що основний шлях контамінації збудником — контактний. Повітряним шляхом проникають до рани Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes.

Фактори, які підвищують ризик виникнення післяопераційних інфекцій

Цей розділ містить відомості про фактори, які стають підґрунтям для розвитку післяопераційної інфекції та впливають на її перебіг. На їх основі розробляються заходи контролю за виникненням випадків внутрішньолікарняного інфікування та міри профілактики. Серед факторів, що впливають на розвиток гнійно-запальних процесів, виділяють:

  • стан основних параметрів життєдіяльності організму до операції
  • фактори, які впливають на організм пацієнта до, під час та після операції
  • вплив на організм хворого факторів лікарняного середовища

Частота та ступінь важкості проявів гнійно-запального процесу в післяопераційному періоді залежить від комплексного впливу вищеперерахованих факторів.

Цей же розділ містить визначення поняття мікробної контамінації післяопераційної рани та різновидності ран залежно від ступеня такої контамінації:

  • «чисті» рани
  • «умовно чисті»
  • «контаміновані»
  • «брудні чи інфіковані»

Всі маніпуляції, виконані в процесі проведення оперативного втручання, класифікують та вносять в історію хвороби. Один з членів операційної бригади проводить оцінку класу хірургічної рани за ступенем контамінації мікробними організмами.

Зразок СОП в журналі «Довідник головної медичної сестри»

Заходи контролю за антибіотикорезистентністю

Основний напрям боротьби з післяопераційними інфекціями — заходи щодо зменшення поширення в медичних закладах Methicillin­resistant Staphylococcus aureus (MRSA), Vancomycin­resistant Enterococcus (VRE), а також інших резистентних штамів збудників. Для впровадження якісної профілактики виникнення запальних процесів в післяопераційному періоді важливо проаналізувати випадки таких інфекцій та встановити чутливість до антибактеріальних препаратів їх збудників.

Для якісного вивчення випадків інфікування резистентними штамами збудників, Наказом передбачене ведення медичної документації:

  • Карти епідеміологічного спостереження (вносить інформацію лікар-хірург після операції)
  • Карти збору клінічних та лабораторних даних для виявлення у пацієнтів післяопераційних інфекцій (щоденно вноситься інформація про пацієнтів, у яких підозрюють на гнійні ускладнення)
  • Журналу обліку інфекційних захворювань (форми № 060/о, де реєструється кожний випадок виникнення гнійної інфекції в відділенні)

Карта збору клінічних та лабораторних даних після закінчення чергування передається завідувачу відділення для аналізу перебігу захворювання. Інформація з карти епідеміологічного спостереження аналізується лікарем епідеміологом лікувального закладу щомісяця для відпрацювання заходів профілактики післяопераційних інфекцій.

Правила раціонального використання антибіотиків

В лікувальних закладах варто переглянути ставлення до використання антибактеріальних препаратів під час виникнення післяопераційних гнійних ускладнень, зважаючи на можливу резистентність мікроорганізмів. Адміністрація лікарень контролє призначення антибактеріальних препаратів в післяопераційний період відповідно до клінічних протоколів. Ці заходи мають допомогти стримати поширення антибіотикорезистентності.

Вид антибіотика, який призначається в післяопераційному періоді, повинен базуватись на клінічному протоколі, залежно від ефективності препарату після конкретного виду оперативного втручання.

З метою профілактики післяопераційних інфекцій антибіотики застосовують, коли операція пов’язана з високим ризиком виникнення ускладнень, які можуть призвести до загрозливих для життя наслідків. З цією метою призначають антибіотики, до яких встановлена резистентність не більше 25% штамів мікроорганізмів. Профілактика вважається якісною, якщо концентрація препарату в тканинах висока вже на момент потрапляння туди мікроорганізмів.

✅✅✅ Приміщення лікарні: вимоги до архітектури й облаштування

Мікробіологічний контроль за клінічними ізолятами

Мікробіологічне спостереження в лікувальному закладі проводиться з метою:

  • встановлення підґрунтя для призначення антибіотиків при лікуванні конкретної інфекції
  • встановлення підґрунтя для лікування окремих нозологій в межах лікувального закладу
  • спостереження за поширенням резистентних до антибіотиків штамів мікроорганізмів в окремих відділеннях хірургічного профілю

З цією метою лабораторії лікарень повинні бути обладнаними всіма матеріалами для проведення необхідних досліджень:

  • засобами вимірювальної техніки
  • лабораторним склом
  • пробірками
  • тест-штамами
  • деззасобами
  • засобами зв’язку
  • комп’ютерною технікою

Лікарі-бактеріологи проводять всі необхідні дослідження, на основі яких один раз на три місяці готують аналітичну довідку щодо чутливості збудників післяопераційних інфекцій до антибактеріальних засобів. Один раз на рік, до 1 березня цю інформацію передають до Державної санепідслужби.

Мікробіологічний контроль об’єктів внутрішнього середовища відділень

Мікробіологічний контроль об’єктів внутрішнього середовища хірургічних відділень медичних закладів, через які можлива передача інфекції, здійснюється лабораторіями ЗОЗ кожні три місяці. Контроль за мікробним забрудненням повітря проводять за епідпоказами. Перелік об’єктів, які включають до дослідження, та обсяги цих досліджень визначають в кожному лікувальному закладі окремо, враховуючи ситуацію з післяопераційними інфекціями. Всі заходи спрямовані на виявлення патогенних мікроорганізмів. Якщо такі мікроорганізми виявлені, переходять до визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів.

Як запобігти інфікуванню резистентними штамами мікроорганізмів

Всі заходи, спрямовані на запобігання поширення резистентних штамів мікроорганізмів в умовах хірургічного відділення, розподіляють за шляхами передачі інфекції:

  • від інфікованого пацієнта до неінфікованого
  • через медичний персонал

Розмежування пацієнтів, інфікованих резистентними штамами, від тих, в яких не було виявлено подібного інфікування, допоможе в боротьбі з післяопераційною інфекцією. В період перебування хворих з цих груп в умовах стаціонару важливо недопускати контактування між ними.

Всі маніпуляції, які передбачають контакт з інфікованим матеріалом (виділеннями з ран, дренажів, пролежневих поверхонь, з мішечків, що використовуються при накладанні стоми), медичний персонал проводить з дотриманням заходів інфекційної безпеки:

  • працюють в захисному одязі (халаті)
  • маніпуляції здійснюють в одноразових гумових рукавичках
  • здійснюють санітарну обробку рук
  • використовують стерильний інструментарій

Пацієнтів, в яких діагностована післяопераційна інфекція, ізолюють в окремі (одномісні, за можливості) палати. Огляд, обробка ран та перев’язки здійснюються на місці.

Профілактика післяопераційних інфекцій
Олена Іщенкозаступник директора Комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради
Аби успішно пройти перевірку дотримання вимог санітарного законодавства і набрати достатню кількість балів під час акредитації, скористайтеся зразками документів

Профілактика зараження внутрішнього середовища закладів резистентними формами мікроорганізмів

У відділеннях хірургічного профілю з метою профілактики контамінації предметів внутрішнього середовища інфекційними агентами проводять дезінфекцію. Виконують дезінфекцію всіх об’єктів, через які можуть передаватись мікроорганізми:

  • вироби медичного призначення
  • предмети догляду за хворими
  • постільна білизна
  • поверхні предметів, які оточують хворого та до яких він часто торкається (бильця ліжок, ручки дверей)
  • руки медичних працівників
  • шкіра хворого
  • біологічні виділення хворих
Якість проведення заключної дезінфекції в приміщеннях відділень хірургічного профілю контролюється лабораторними дослідженнями.

Аналіз випадків післяопераційної інфекції

Кожний випадок післяопераційних гнійно-запальних ускладнень аналізується за його анатомічним розташуванням. Аналіз здійснює лікар-епідеміолог (чи інший спеціаліст, на якого покладені ці функції) медичної установи та фахівці, що здійснюють епіднагляд. На результатах аналізу базується оцінка загальної епідситуації в медичному закладі та профілактика післяопераційних інфекцій.

Атестація медичних працівників — 2025

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді