Приватна медична практика — це підприємницька діяльність, ведення медичної практики (надання платних медичних послуг), яка дає дохід. А оскільки приватний медичний заклад (чи приватна медична практика) є бізнесом, то значна частина правил бізнесу застосовується і для учасників медичного ринку.
Читайте: "Тест для медичних працівників: протидія професійному зараженню ВІЛ"
Суб’єкт господарювання є ліцензіатом (тобто таким, що має ліцензію на медичну практику) з дати прийняття рішення про видачу ліцензії, а не з моменту, коли він подав документи для отримання ліцензії, як вважають деякі, навіть досвідчені ліцензіати, посилаючись на принцип мовчазної згоди. Цей принцип, що встановлений Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», діє тільки за умови, якщо суб’єкт господарювання подав заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не отримав.
Рішення про видачу ліцензії або відмову у видачі МОЗ розглядає та приймає щотижня. Відповідні рішення публікують на офіційному сайті МОЗ із зазначенням дати й номера наказу, згідно з яким було прийнято рішення про видачу ліцензії або відмову в цьому (документи залишили без розгляду). Саме ця дата (а не момент подання документів, навіть якщо суб’єкт господарювання має на руках опис з відміткою про прийняття документів) і є початком законної, ліцензованої діяльності.
Читайте: "Прибирання приміщень для готування і приймання їжі в медзакладі"
Серед основних чинників виникнення ідеї започаткування приватної медичної практики виділимо такі:
1. Лікар має бажання організувати власну приватну медичну практику.
2. В оточенні ініціатора створення медичного бізнесу (не лікаря) є відомий лікар, котрий може бути ключовою особою у майбутньому медичному закладі (директором або ж головним лікарем/медичним директором).
3. Стан ринку медичних послуг регіону вказує на конкурентоспроможну нішу, що дає змогу прогнозувати привабливість медичного бізнесу певного формату (приватний кабінет, багатопрофільний поліклінічний заклад, госпіталь, спеціалізований медичний центр тощо). Тут можуть бути різні варіанти. Наприклад, ідея створення медичного закладу виникає на підставі інтуїтивного відчуття потреби у приватному медичному закладі конкретного виду у конкретному регіоні. Наступним прикладом може бути прийняття рішення на підставі отриманої інформації (наприклад, із засобів масової інформації) про високу прибутковість медичного бізнесу. В іншому разі основною метою створення медичного закладу є не так потреби ринку, як майбутній соціальний ефект для інвестора. З іншого боку, медичні потреби населення регіону також можуть свідчити про необхідність створення медичного закладу певного напряму діяльності. Наприклад, це можуть бути медичні заклади, що спеціалізуються на лікуванні безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій, центри дієтології або ж центри відновної медицини.
4. Інвестор на підставі власних внутрішніх спонукань бажає створити саме приватний медичний заклад.
У будь-якому разі на етапі виникнення ідеї створення приватного медичного закладу варто замислитись про те, який саме чинник послужив причиною її виникнення. Оскільки кожний з чинників має свої переваги та ризики.
Читайте: "Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників"
Чинник № 1
Розглянемо перший чинник, коли приватну медичну практику створює окремий лікар. Явною перевагою у такому випадку є те, що одна особа є і власником справи і фактичним її виконавцем (працівником). У процесі діяльності не буде труднощів з відповідальністю працівника, оскільки діяльність працівника безпосередньо впливає на його ж фінансові результати як власника справи. Складністю ведення приватної медичної практики може бути те, що не кожен лікар внутрішньо готовий до ведення підприємницької діяльності, оскільки така діяльність пов’язана з певними вимогами до документообігу та звітності.
Чинник № 2
Якщо медичний заклад створюється «навколо» певного лікаря, то значною перевагою є наявність у медичному закладі конкретної ключової особи з медичної галузі. У такому разі для власника (чи інвестора) сам процес організації медичного закладу у частині налагодження медичних процесів чи дотримання законодавчих вимог щодо медичного закладу полегшується. Але якщо медичний заклад створюється з напрямом діяльності, завідомо обраним «під лікаря», виникає подвійний ризик: з одного боку, прийняти незважене рішення щодо напряму діяльності медичного закладу як учасника медичного ринку, а з іншого — виявитися «залежним» від лікаря, що ускладнює процес управління медичним закладом.
Чинник № 3
Якщо рішення про напрям діяльності медичного закладу приймається на підставі ринкових показників, незважаючи на універсальність, це також має певні переваги та ризики. Перевагою є звернення до ринку, що зазвичай дає змогу прийняти правильне рішення. З іншого боку, недостатній аналіз ринку певного регіону може викликати труднощі у діяльності майбутнього медичного закладу. Це пов’язано з тим, що діяльність на ринку зумовлена не лише попитом, а й пропозицією (у разі з медичним ринком — це щонайменше наявність конкурентів у регіоні та в ніші цільової аудиторії, особливості та поведінка конкурентів на ринку).
На особливу увагу заслуговує причина створення медичного закладу з метою отримання соціального ефекту у майбутньому. У такому випадку дуже важливо звернути увагу на вибір напряму діяльності, оскільки помилка на етапі формування концепції може зашкодити основній меті.
Читайте: "Законодавство з питань ВІЛ/СНІД: закони та постанови"
Чинник № 4
Інвесторам, які планують створити приватний медичний заклад на підставі виключно очікувань високих прибутків від діяльності, варто особливу увагу приділити фінансовим прогнозам, розглянувши також альтернативні шляхи інвестування для прийняття зваженого рішення.
Після того як майбутній власник (інвестор), оцінивши первинні переваги та складнощі, вирішить, що ідея має право на дальший розвиток, потрібно дослідити ринок. Дослідження ринку медичних послуг варто провести у будь-якому разі: як у разі відкриття приватної медичної практики одним лікарем, так і при створенні великого медичного закладу. Залежно від масштабу медичного бізнесу таке дослідження матиме різну структуру й даватиме відповіді на різні запитання.
Документи для отримання ліцензії на приватну медичну практику
Заява про отримання ліцензії — основний документ. У ній укажіть
- – для юридичної особи — повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код;
– для ФОП — прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та згода на обробку персональних даних; - вид господарської діяльності
Скачайте зразок заяви для отримання ліцензії на приватну медичну практику
До заяви потрібно додати:
- відомості про стан матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (додаток 2 до Ліцензійних умов);
- опис документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, — у двох примірниках (додаток 3 до Ліцензійних умов).
