Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведення

UA RU
Як зробити диспансеризацію більш ефективною та як розробити план заходів для кожної категорії населення? Який порядок проведення диспансеризації та яка роль сімейного лікаря у її організації? Дізнайтеся зі статті!
Зміст статті:
Головні напрями диспансеризації Передумови ефективної диспансеризації Головні засади диспансеризації та відповідальність посадових осіб Порядок проведення диспансеризації Розробка плану диспансеризації

УВАГА! У зв’язку із затвердженням Порядку надання первинної медичної допомоги (наказ МОЗ від 19.03.2018 № 504) наказ МОЗ «Про диспансеризацію населення» від 27.08.2010 № 728 втратив чинність. Отже, диспансеризацію скасовано, натомість для груп ризику проводитимуть регулярні скринінгові огляди.

✅✅✅ Що передбачає контроль інфекційних захворювань на вторинному рівні — диспансеризацію чи спостереження

Обов’язкове державне медичне страхування сьогодні розглядається як один з основних напрямків реформування медичної галузі. Саме диспансеризація населення має стати тим базисом, який дозволить впровадити медичне страхування. Профілактичний напрям в охороні здоров’я передбачає проведення організаційних, санітарно-протиепідемічних заходів та широку просвітницьку роботу з приводу формування навичок здорового способу життя та залучення до занять фізичною культурою та спортом.

Головні напрями диспансеризації

Диспансеризація, як система роботи медичної галузі, має на меті активне спостереження за станом здоров’я певних груп населення, вивчення способу їхнього життя та умов праці, впровадження заходів для правильного фізичного розвитку та запобігання захворювань. Основними її напрямами є нагляд:

  • за здоровими людьми, що з огляду на вік та особливості трудової діяльності потребують постійного нагляду медичних працівників
  • людьми з захворюваннями

Нагляд за здоровими людьми має на меті збереження та зміцнення їхнього здоров’я, забезпечення передумов для гармонійного фізичного та психічного розвитку, нормалізацію умов праці та побуту, запобігання розвитку хвороб, виявлення захворювань на початкових стадіях, запобігання прогресуванню хвороб, усунення факторів, що знижують працездатність.

Диспансеризація хворих передбачає проведення медичного спостереження за людьми, що знаходяться на ранніх стадіях захворювання в динаміці. Медпрацівники повинні запланувати та організувати проведення заходів щодо запобігання прогресуванню хвороб та виникненню ускладнень, зменшенню кількості випадків тимчасової втрати працездатності та інвалідизації населення, поліпшення якості життя хворих та подовження його тривалості, збільшення періоду активної працездатності хворих.

Передумови ефективної диспансеризації

Прогнозовані позитивні результати діяльності стануть помітними лише при дотриманні певних умов:

  • системний підхід, який ґрунтується на нормативних документах з чіткими правилами та принципами диспансерного нагляду, а також на даних наукових досліджень. Підхід повинен корегуватися залежно від результатів новітніх досліджень в цьому напрямку
  • безперебійне функціонування єдиної уніфікованої інформаційної системи обліку диспансеризації населення
  • створення засад для ефективного використання кадрового потенціалу та матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів

Виконання цих умов можливе лише за наявності тісної співпраці між медичними установами, органами виконавчої влади, громадськими організаціями та науково-дослідними центрами.

Зразок оформлення графіка диспансеризації 2020 р.

Орієнтовний календарний план-графік проходження диспансеризації населення на 2020 р.

Місяць, робочі дні, на які заплановано диспансерний огляд

Прізвище, ім’я, по батькові

Стать

Вік

Дата фактичного проходження диспансерного огляду

Результат диспансеризації, контингент
(Д-І, Д ІІ, Д-ІІІ)

Орієнтовна дата проходження наступного диспансерного огляду

Червень

4 червня

Пилипишин К. Ю.

ч

43

15 червня

Д ІІ

10 червня

9 червня

Засідько Н. Я.

ж

54

27 червня

Д ІІ

15 червня

12 червня

Козянець Ю. Л.

ч

49

15 червня

Д ІІІ

15 червня

Липень

1 липня

Ященко В. І.

ж

47

26 липня

Д ІІ

26 липня

Головні засади диспансеризації та відповідальність посадових осіб

Диспансеризація проводиться на базі закладів охорони здоров’я. До цього процесу долучаються навчальні заклади медичного профілю, заклади післядипломного навчання, наукові заклади, органи центральної та місцевої виконавчої влади та інші установи та організації.

Ефективність роботи в цьому напрямку залежить від відповідальності та ефективної праці посадових осіб:

  • керівників лікувальних закладів
  • дільничих лікарів та спеціалістів загальної практики — сімейної медицини

Керівник медзакладу

Керівник лікувального закладу несе персональну відповідальність за організацію та проведення власне диспансеризації населення, що знаходиться на обслуговуванні ввіреного йому медичного закладу. Саме керівник визначає посадових осіб, на яких покладається відповідальність за якість проведення цієї діяльності. Ним же визначаються підрозділи медичного закладу, що залучаються до процесу. Керівник лікувального закладу повинен повідомити кожного з учасників про завдання та відпрацювати схему взаємодії.

Дільничий лікар

Дільничий лікар відповідає за організацію та проведення диспансеризації. Проте лікар кожної медичної спеціальності в своїй повсякденній роботі проводить відбір контингенту населення, що підлягає диспансерному нагляду, ставить його на облік та провадить надалі весь перелік заходів, передбачених планом на поточний рік за його напрямком діяльності.

Дільничий лікар та лікар загальної практики-сімейної медицини відповідає:

  • за організацію персоніфікованого обліку населення, що проживає на території дільниці
  • планування послідовності проведення профілактичних медичних оглядів населення та безпосередня участь в них
  • координацію роботи між усіма учасниками процесу
  • проведення лікувально-профілактичних заходів серед зареєстрованого на дільниці населення
  • динамічний нагляд за хворими, що перебувають на диспансерному обліку

    Також дільничі лікарі мають проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Правильно вибудувана програма інформування дозволить лікарю донести необхідність диспансеризації, що в результаті дасть можливість досягнути її основної мети.

Територіальні органи охорони здоров’я

Територіальні органи охорони здоров’я (визначені ними заклади) відповідають за організацію бригад спеціалістів зі штату лікарів обласних ЛПЗ, вищих навчальних закладів медичного профілю, закладів післядипломної освіти, силами яких будуть проводитись огляди населення на певній адміністративній території. Перевага віддається сільським населеним пунктам, де недостатнє забезпечення медичними спеціалістами і обладнанням. Для налагодження ефективної роботи ці бригади забезпечуються необхідним устаткуванням та транспортом.

На підрозділи управління охорони здоров’я при місцевих органах влади покладається завдання якісного планування диспансерного нагляду, організаційного супроводу та обліку отриманої інформації.

Порядок проведення диспансеризації

Диспансеризація населення проходить відповідно до пункту 2 розділу 1 Наказу № 728.

Цим документом визначений наступний порядок проведення диспансерного спостереження:

  1. Медичний огляд з обов’язковими лабораторними та інструментальними методами дослідження;
  2. Залучення додаткових методів обстеження особам, які цього потребують;
  3. Встановлення осіб з чинниками ризику до розвитку захворювань;
  4. Діагностування захворювань на ранніх стадіях.

Наказ №728 передбачає, крім іншого, й розробку та проведення постійного спостереження за станом здоров’я населення в динаміці.

Етапи проведення диспансеризації

Етапи проведення диспансеризації

Групу населення, що підлягає диспансерному спостереженню, встановлює сам лікар під час проведення амбулаторного прийому пацієнтів, під час профілактичних оглядів, відвідуванні хворих вдома чи лікуванні в умовах стаціонару. Якщо лікар виявив змін в стані здоров’я, лікар приймає рішення про віднесення таких пацієнтів до певної диспансерної групи та проводить надалі спостереження за ними згідно з планами.

Групи диспансеризації

Групи диспансеризації

Диспансеризація: організація заходів, відповідальність та порядок проведенняЧитайте: "Медична етика: складні ситуації та поради на щодень"

Розробка плану диспансеризації

Наказ МОЗ з диспансеризації передбачає створення загального плану основних заходів з цього напрямку на рік. План вступає в дію після підписання його головним лікарем закладу охорони здоров’я чи заступником з лікувальної роботи. Відповідальним за контроль виконання розробленого плану є завідувач структурного підрозділу медичного закладу. Вдумливе планування та дотримання надалі цього плану заходів дозволить досягти позитивних результатів роботи.

Наказ по диспансеризації вимагає персоніфікованого обліку усього населення, яке зареєстроване в зоні обслуговування дільничого лікаря чи лікаря сімейної медицини -загальної практики. Все відібране населення розподіляють на наступні групи:

  • діти перших двох років життя
  • діти, з вікової групи від 3 до 6-7 років, що не відвідують дитячих садочків
  • діти шкільного віку до 15 років
  • від 15 до 18 років
  • дорослі пацієнти

Обидва документи, за якими буде проводитись диспансеризація (форми для внесення даних про хворих та форма плану) не мають чіткого, затвердженого відповідними наказами вигляду. Заклади охорони здоров’я мають право вносити свої корективи в ці документи з урахуванням місцевих особливостей.



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді