Правове регулювання проведення атестації робочих місць працівників здійснюється на підставі Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, з додержанням норм законодавства про охорону праці.
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як нині, так і в майбутньому.
Основною метою такої атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41, правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці. Пунктом 1.3 цих методичних рекомендацій визначено, що атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних чинників, а для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у списках № 1 і № 2, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 26.01.1991 № 10 (далі — Списки № 1 і № 2), передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсії за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.
Необхідно зазначити, що Списками № 1 і № 2 посади лікарів-дерматовенерологів не передбачені, однак в галузі охорони здоров’я не існує окремого нормативного документа, яким би визначалась необхідність проведення атестації робочих місць для певних посад, адже сам процес атестації націлений на визначення тих чи тих посад зі шкідливими умовами праці у кожному окремо взятому закладі з огляду на специфіку діяльності закладу та умови роботи працівників.
Загалом визначення переліку робочих місць, що підлягають атестації, віднесено до компетенції атестаційних комісій, які створюються наказом керівника кожного окремо взятого закладу. Сама ж атестація проводиться з урахуванням Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528. Отже, кожен працівник має право звернутись до комісії з проханням про вивчення необхідності та можливість проведення атестації його робочого місця з огляду на негативні чи шкідливі чинники.
Щодо зарахування стажу роботи на посаді лікаря-дерматовенеролога у подвійному розмірі, то відповідно до норм статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, таке обчислення стажу застосовується лише при роботі в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я.
Центри первинної медико-санітарної допомоги не відносяться до інфекційних закладів охорони здоров’я, тож таке право лікар-дерматовенеролог зможе мати лише у тому разі, якщо він працюватиме у кабінеті інфекційних захворювань такого центру первинної медико-санітарної допомоги з відображенням цього у всіх документах з персоналу.
Також необхідно звернути увагу на те, що при визначенні права на призначення пенсії і зарахуванні періодів роботи, тобто трудового стажу, в подвійному розмірі норма вказаного закону діє, однак для обчислення розміру пенсії при визначенні страхового стажу періоди роботи визначені наведеною нормою зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.
Переглянути зміст журналу «Управління закладом охорони здоров’я»
