Професія медичної сестри передбачає постійне спілкування з пацієнтами. Середній медичний персонал часто підтримує хворого психологічно, налаштовує на позитивний результат лікування, може вислухати та дати пораду. Отже, медичні сестри, окрім проведення лікувальних процедур, додатково виконують функцію психологів.
Читайте: "Психосоціальна робота у медичному закладі – роль медичної сестри"
Для головної медичної сестри важливо пояснити медичним сестрам специфіку взаємодії «медична сестра — пацієнт». Адже всі люди володіють різними темпераментами: з одними спілкуватися легко, інші постійно демонструють власний важкий характер. Крім того, хвороба негативно впливає на настрій та самопочуття, створюючи додаткові перешкоди у комунікації з оточуючими. Особливо яскраво така трансформація помітна у людей з важкою чи невиліковною формою хвороби. Страх перед болем, втратою колишньої активності, смертю, неможливість контролювати своє тіло — все це психологічно виснажує навіть дуже сильних людей.
Специфіка спілкування медсестри з пацієнтом залежить насамперед від емоційного стану хворого (активний, позитивно налаштований чи пригнічений, з явними ознаками депресії). Розрізняють спілкування-співпереживання, спілкування-підтримку та спілкування-допомогу. На перший погляд, ці поняття доволі схожі, проте медичні сестри мають знати, за яких умов ліпше застосовувати той чи той вид.
Читайте: "Медична карта студента: форма № 025/3"
Співпереживання як основа спілкування медсестри з важкохворими
У роботі медичної сестри дуже важливою є така риса характеру, як емпатія, тобто усвідомлене співпереживання поточного емоційного стану іншої людини, здатність розуміти, що відчуває хворий.
Дізнавшись про невиліковний діагноз, деякі пацієнти стають агресивними. Вони намагаються боротися зі страхом, підвищуючи інтенсивність переживання злості чи роздратування. Якщо замість зворотної агресії медична сестра буде реагувати на справжню причину такої поведінки, тобто на страх, хворий може відчути полегшення, позбутися тривоги.
Проте існує й інший тип пацієнтів, які замикаються в собі та пасивно реагують на будь-які події, що відбуваються навколо. У цьому разі медична сестра не повинна намагатися достукатися до хворого за допомогою провокативних коментарів. Навпаки, вона має жваво розповідати про якісь новини, цікаві плани тощо, аби пацієнт відчув, що життя триває, воно не закінчується за межами палати. Навіть якщо хворий не стане активним співрозмовником, він може зацікавлено слухати і поступово почне радіти візитам медичних працівників.
Читайте: "Електронний реєстр пацієнтів: основні положення"
Особливість спілкування-підтримки
Багато людей вважають, що співчуття, зокрема з боку медичних працівників, принижує їх. Адже хвороба і так перетворює дорослого на безпорадну дитину, робить заручником важкого фізичного стану. Не менш болісно може сприйматися і мовчання, ігнорування пацієнта при виконанні щоденних процедур. Тому медична сестра має частіше використовувати слова підтримки, помічати найменші спроби пацієнта йти на контакт, заохочувати його інтерес до життя за межами закладу охорони здоров’я тощо.
Іноді буває корисно в доброзичливій або навіть жартівливій формі «погримати» на хворого. Такий стиль спілкування може підійти інфантильним пацієнтам.
Медична сестра повинна постійно хвалити хворого. Проте це має звучати щиро, бути заслуженим, адже фальшиві завчені фрази можуть призвести до того, що пацієнт замкнеться в собі, наодинці зі страхом та переживанням.
Якщо в якийсь момент медична сестра не відчуває в собі сил розмовляти, вона може обмежитися доброзичливим привітанням і сказати про свою втому або інші причини небагатослівності. Пацієнти будуть вдячні за щирість.
Читайте: "Огляд новонародженого: алгоритми для медсестер"
Головна медична сестра має наголосити медичним сестрам, що головне — вислухати пацієнта. Навіть не давши хворому поради, на прощання можна почути від нього: «Спасибі, мені стало набагато легше!». Річ у тім, що при озвученні власних проблем, людина психологічно розслаблюється, заспокоюється.
Для підтримки бесіди можна використовувати фрази: «Я тут, я слухаю»; «Я з вами»; «Як ви з цим справляєтеся?» тощо. Не варто використовувати вислів «Я вас розумію». Він може бути сприйнятий дуже агресивно, оскільки медичний працівник не перебуває в тому самому стані (фізичному, психологічному, соціальному), що і пацієнт, а значить, не може до кінця осягнути його відчуття.
Читайте: "Медичні інформаційні системи – впроваджуємо у вашому медичному закладі"
Спілкування медсестри з пацієнтами під час виконання медичних маніпуляцій
Головна медична сестра повинна пояснити середньому медичному персоналу, що при виконанні медичних маніпуляцій варто описувати хворому свої дії. Потрібно попереджати його про можливі дискомфортні або больові відчуття, але не перебільшувати. Так медична сестра допоможе пацієнту подолати тривогу. Також варто повідомити хворому, якщо від нього потрібні якісь допоміжні дії, та повторювати прохання щоразу, навіть за умови постійного проведення процедури. Не треба забувати хвалити пацієнта і дякувати за допомогу, зосереджувати увагу на позитивній динаміці стану при спільних зусиллях: «Ми — команда, тому у нас разом все виходить чудово».
Медична сестра має знайти якісь дрібниці, які можна запропонувати вибрати пацієнтові. Наприклад, колір пластиру, яким буде заклеєно місце для крапельниці, або стиль бинтування. Це допоможе хворому відчути свій вплив, нехай і зовсім незначний.
Потрібно бути дуже обережним з будь-якими обіцянками або запевненнями. Якщо медична сестра обіцяє допомогти, при цьому не знаючи, як це зробити, вона починає боятися зустрічі з цим пацієнтом (або його родичем).
Отже, при виконанні процедур пацієнт має відчути, по-перше, що він також бере участь у виконанні маніпуляцій, його думку враховують, по-друге, що медична сестра зацікавлена в його одужанні, а не механічно виконує посадові обов’язки. Все це вимагає від середнього медичного персоналу неабиякої самовіддачі та може призвести до психологічного виснаження.
Читайте: "Вимоги до операційного блоку: планування, облаштування, оздоблення"
Як уникнути психологічної втоми від спілкування з пацієнтами?
Надавати допомогу протягом усього чергування, двадцять чотири години поспіль, складно не тільки фізично, а й морально. Тому, щоб уникнути перенавантаження нервової системи і швидкого психологічного виснаження, дуже важливо дотримуватися кількох простих правил:
1) пам’ятайте про різницю між емпатією та залученістю (якщо ви будете впускати всередину все, з чим стикаєтеся на роботі, рано чи пізно залишиться лише відчуття байдужості та порожнечі);
2) будьте природними у спілкуванні, прислухайтеся до свого стану (якщо в якийсь момент ви не відчуваєте в собі сил розмовляти, обмежтеся доброзичливим привітанням, а спілкування відкладіть на потім);
Читайте: "Підбір персоналу у заклади охорони здоров’я: покрокова інструкція"
3) знайдіть місце, в якому ви зможете усамітнюватися під час роботи хоча б на нетривалий час або принесіть якусь «домашню» річ (наприклад, чашку, плед або фотографію) здатну переключити увагу та нагадати про щось поза роботою;
4) відвідуйте балінтовські групи або організовуйте релаксаційні зустрічі у своєму закладі охорони здоров’я;
5) не давайте обіцянок, у виконанні яких сумніваєтеся.
Головна медична сестра має ознайомити середній медичний персонал з наведеними вище правилами, щоб запобігти психологічному виснаженню під час спілкування медсестер з пацієнтами. Адже втома та роздратованість медичних працівників позначаються на якості надання медичної допомоги та перешкоджають результативній роботі персоналу закладу охорони здоров’я.
