Перш за все, телемедицина передбачає включення всіх медичних працівників будь-якої спеціальності в процес надання медичної допомоги через інформаційно-комунікаційні технології. Саме тому впровадження телемедицини вимагає не лише професіоналізму спеціалістів, а й відповідного технічного оснащення.
Читайте: "Телемедицина в Україні: як надавати послуги віддалено"
Телемедицина в Україні наразі впроваджується через надання телемедичних консультацій. Основний нормативний акт, який визначає роботу медичних закладів і телемедицини – Примірні положення про взаємодію телемедичних центрів та закладів охорони здоров’я, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я» від 26.03.2010 № 261 (далі — Положення № 261; Наказ № 261)
Основні завдання телемедицини в Україні:
- Клінічне консультування пацієнтів
- Проведення діагностики
- Формулювання діагнозу
- Складання плану лікування
- Визначення схеми реабілітації
- Розробка профілактичних заходів
- Дистанційне навчання медиків
- Обмін досвідом та медичною інформацією
- Комунікація між працівниками різних медичних закладів
Інформаційно-телекомунікаційні технології забезпечують оперативність діагностики, динамічне спілкування та нагляд за пацієнтом, розв’язують проблему відсутності змоги у пацієнта приїхати до спеціаліста.
Читайте: "Медична карта дитини: як заповнювати форму № 026/о"
Навіщо телемедицина в Україні
Впровадження телемедицини в українській медичній сфері дасть змогу суттєво розширити можливості та підвищити ефективність лікувально-діагностичного процесу. В Україні планується, що телемедицина буде працювати на розширення консультативних медичних послуг і на удосконалення організаційної та наукової діяльності медичних працівників та медзакладів. Також вона сприятиму залученню новітніх методик роботи, розробці та удосконаленню галузевих стандартів, роботі за міжнародними стандартами лікарів та середнього медичного персоналу. Ще один важливий аспект роботи, який допоможе удосконалити впровадження телемедицини, – розробка та поліпшення заходів щодо збереження і захисту персональних даних пацієнтів.
Як взаємодіятимуть між собою телемедичні центри та медичні заклади?
Насамперед, телемедичні центри можуть бути створені в межах медичного закладу. Для цього у закладі повинно бути відповідне технічне оснащення. Адже лише за умови його наявності фактично кожен медичний заклад, у якому працюють потрібні спеціалісти, може надавати консультації дистанційно.
Науково обгрунтований методичний супровід розробив Український інститут стратегічних досліджень МОЗ. Взаємодія медичних закладів з телемедичними центрами дозволяє підвищити рівень якості медичної допомоги, спрощення та підвищення ефективності організаційних та адміністративних заходів і найважливіше - зробить медицину в Україні доступнішою. Взаємодія буде відбуватися на основі договорів.
Читайте: "Профілактичні медогляди школярів у дитячій поліклініці"
Організація телемедичних консультацій
Організація телемедичних консультацій визначена Наказом МОЗ № 262. Проте реальний процес впровадження відрізняється від передбаченого законодавством.
Організація телемедичних консультацій нараховує 7 етапів.
1-й Етап: Попередня домовленість про те, як буде проходити консультація: по телефону, через скайп тощо
2-й Етап: Подаємо заявку. Наприклад, заявку подає лікар, який хоче отримати консультацію іншого спеціаліста. Йому потрібно оформити клінічний випадок в електронному вигляді та подати його координатору. Координатор готує електронну заявку, куди вносить дані з клінічного випадку. Потім заповнену форму він надсилає електронною поштою через спеціалізований інтернет-портал координатору лікаря, який буде проводити консультацію
3-й Етап: Отриману заявку розглядає координатор замовника. Він перевіряє якість та повноту наданої інформації, реєструє дані. Після цього замовнику надсилають підтвердження про прийняття заявки.
Читайте: "Заступник головного лікаря з медсестринства: завдання та обов’язки"
4-й Етап: Матеріали, отримані з заявкою, передають лікареві-консультанту. А координатор повинен простежити за своєчасністю та якістю проведення консультації.
!Важливо: Якщо замовник хотів отримати консультацію у конкретного спеціаліста, а це неможливо з якихось причин, то координатор має подбати про надання консультації іншим спеціалістом з цього питання.
Якщо ж замовник просто окреслив питання, але не вказав конкретного спеціаліста, то координатор сам шукає фахівця з визначеної проблеми.
5-й Етап: Консультація має відбуватися у визначений час і початися без затримок. Час, витрачений на проведення телеконсультації, зараховується як час, відведений на консультування пацієнтів. Консультування можна провести і заочно. Для цього лікар, отримавши всі потрібні дані про клінічний випадок, готує висновок, який потім передають лікареві замовнику.
Ще один варіант – провести відеоконференцію, якщо це потрібно для обох фахівців. Її організація лягає на плечі координатора.
6-й Етап: Заповнення документації про проведення консультації. Якщо був підготовлений висновок в електронному варіанті, то його підписує лікар-консультант. На паперовому носії висновок додатково підписує координатор. Дані про онлайн-конференцію записують в Журнал реєстрації телемедичних консультацій.
7-й Етап: Електронну форму висновку передають замовнику, який повинен надіслати підтвердження про отримання консультації.
Читайте: "Передстерилізаційна обробка: проводимо згідно з рекомендаціями МОЗ"
Організаційні аспекти проведення телемедичних консультацій
Після подання заявки її аналізує координатор замовника. Він оцінює якість переданих матеріалів, реєструє прийняті дані та надсилає замовникові підтвердження про прийом клінічного випадку на консультацію. Запит вважається прийнятим до виконання з моменту відправлення підтвердження про прийняття запиту.
За неможливості організувати консультацію через погану якість переданих матеріалів координатор надсилає замовникові мотивоване повідомлення про відмову із зазначенням необхідних доопрацювань, завіряючи його у керівника.
Коли заявку прийнято, координатор виконавця передає матеріали виконавцю, що здійснює консультування. Координатор забезпечує контроль за своєчасністю і якістю проведення консультації. За неможливості проведення консультації конкретним консультантом (іменної консультації) координатор погоджує із замовником консультування у іншого спеціаліста або за погодженням із замовником припиняє виконання запиту.
За погодженням із замовником запит може бути направлений кільком виконавцям. У такому разі кожна з консультацій, проведених з декількома консультантами, вважається самостійною.
Електронна форма висновку завіряється (за наявності технічних можливостей) електронним цифровим підписом консультанта, а традиційна форма — підписами консультанта, що проводив консультування, та координатором від виконавця.
Після одержання висновку від виконавця координатор передає електронну форму висновку замовникові.
Замовник після одержання висновку повинен підтвердити виконання запиту, надіславши координатору відповідне повідомлення. За відсутності повідомлення понад два робочих дні запит вважається виконаним і претензії по ньому не приймаються.
Читайте: "Листок лікарських призначень: заповнюємо форму № 003-4/о"
За потреби координатор за згодою сторін організовує телеконсультацію в режимі реального часу з запрошенням консультанта на телеконференцію.
Консультант-виконавець заздалегідь розглядає матеріали клінічного випадку, готує свій висновок (відповіді на поставлені запитання) на паперових носіях та в електронній формі, передає висновок координатору.
Електронна форма висновку завіряється (за наявності технічних можливостей) електронним цифровим підписом консультанта, а паперовий варіант — підписами консультанта, що проводив консультацію, та координатора від виконавця.
Після проведення телеконсультації заповнюється Журнал реєстрації телемедичних консультацій.
Читайте: "Збір мокротиння в лікувально-профілактичних закладах: основні правила"
Додаток 2
Перелік показань для організації
та проведення телемедичного консультування
1. Визначення (підтвердження) діагнозу
2. Визначення (підтвердження) тактики лікування
3. Необхідність діагностики й визначення тактики лікування рідкісних, важких або з атиповим перебігом захворювань
4. Визначення методів профілактики ускладнень
5. Необхідність виконання нового та/або рідкісного виду оперативного (лікувального або діагностичного) втручання, процедури тощо
6. Відсутність безпосереднього фахівця в даній або суміжній медичній галузі або відсутність достатнього клінічного досвіду для діагностики або лікування даного захворювання
7. Сумніви у пацієнта щодо поставленого або ще не поставленого діагнозу, рекомендованого або не рекомендованого лікування і його результатів
8. Можливість зниження економікофінансових витрат на діагностику й лікування пацієнта та забезпечення їхньої якості й ефективності
9. Пошук і визначення найвідповіднішої медичної установи для невідкладного чи планового лікування даного пацієнта, узгодження умов і термінів госпіталізації
10. Надання медичної допомоги при протипоказаннях до транспортування пацієнта при значному віддаленні пацієнта від медичних центрів (авіапереліт, мореплавання, гірські райони, бойові умови тощо), неможливості подолання географічної відстані між медичним працівником і пацієнтом
11. Географічна віддаленість окремих фахівців, до яких необхідно приїхати пацієнтові для обстеження
12. Пошук альтернативних шляхів діагностики чи лікування даної патології
13. Одержання додаткових знань та умінь з даної клінічної проблеми
