Вимоги до операційного блоку: планування, облаштування, оздоблення

Під час проектування, облаштування та оздоблення операційних блоків необхідно керуватися вимогами:

• РТМ 42­2­4­80 «Операційні блоки. Правила експлуатації, техніки безпеки і виробничої санітарії»;
• НПАОП 85.11­1.10­84 «Правила з техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги»;
• Правил улаштування електроустановок (ПУЕ);
• Чинними нормами і правилами для лікувально­-профілактичних закладів.

Читайте: "Проведення клінічних досліджень лікарських засобів: укладання договору"

Планування та внутрішнє оздоблення приміщень операційного блоку

Операційні та наркозні приміщення операційного блоку за ступенем пожежонебезпеки та небезпеки ураження електричним струмом належать до об’єктів із підвищеною небезпекою.
Операційні блоки розміщують ізольовано – в окремій будівлі або ізольованих секціях, які  з’єднуються, і якнайдалі від вертикальних комунікацій (технічних шахт, ліфтів, сміттєпроводів).Два непрохідні відділення, які обов’язково мають бути передбачені у операційному блоці, — септичне та асептичне не повинні бути суміжними і також ізолюватися один від одного. При розміщенні операційних одна над одною септичне відділення розміщують вище асептичного.

 Читайте: "Обов’язки закладу охорони здоров’я при проведенні клінічного випробування"

Операційні для швидкої хірургії розташовують у складі приймальних відділень.
Операційні, призначені для навчально­-демонстраційних занять, обладнують передавальними телевізійними камерами, що змонтовані разом із операційними світильниками або оглядовими вікнами, розташованими на стелі приміщення (п. 2.1.2 РТМ 42­2­4­80).
Розміщення дверних прорізів і конструкція дверей в операційних, передопераційних, наркозних та інших приміщеннях операційного блоку має забезпечувати вільне транспортування хворих на каталці. Ширина дверних прорізів цих приміщень має бути не менше 1,1 м. Рекомендується встановити автоматичні двері, що відділяють операційну від інших приміщень (п. 2.1.3 РТМ 42­2­4­80).
Внутрішнє оздоблення приміщень операційного блоку залежить від їхнього функціонального призначення. Поверхні стін та стелі мають бути матовими, гладкими, легкодоступними для вологого прибирання і дезінфекції. Для такого оздоблення використовують матеріали, дозволені органами санепідслужби.

Читайте: "Нюанси заповнення форми 025/о «Медична карта амбулаторного хворого»"

У приміщеннях (операційних, перев’язочних, передопераційних, наркозних, процедурних тощо), що підлягають вологому дезінфікуванню, стіни облицьовують глазурованою плиткою або іншими вологостійкими матеріалами на всю висоту, стелю фарбують водостійкою фарбою.
Підлогу операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного блоку покривають матеріалами, що не пропускають воду і витримують часте миття дезінфікуючими розчинами. Її виконують із антистатичного матеріалу, який не дає іскри при падінні на нього металевих предметів. Підлога має бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання. Покриття підлоги з лінолеуму у лікувальних закладах має бути гладким, щільно підігнаним до основи, без дефектів (щілин, тріщин, дір тощо); шви листів лінолеуму — ретельно запаяні; краї у стін — підведені під плінтуси та щільно закріплені без щілин між стіною і підлогою (п. 2.1.5, 2.1.6 РТМ 42­2­4­80).

Передопераційні, перев’язувальні, процедурні кабінети, у яких потрібно дотримуватися особливого режиму чистоти рук обслуговуючого персоналу, необхідно обладнати умивальниками із кранами, які відкривають ліктем.

В операційних блоках санітарні пропускники для персоналу (чоловічий і жіночий) необхідно проектувати кожний у складі двох суміжних приміщень — роздягальні і для одягання з душем. Душові (з розрахунку 1 кабіна у кожному санпропускнику на 2­4 операційні) мають бути розміщені так, щоб прохід через них був на виході.

 Читайте: "Положення про центр первинної медико-санітарної допомоги"

Вимоги до вентиляції та опалення приміщень операційного блоку

Будівлю лікувального стаціонару обладнують системами припливно­витяжної вентиляції з механічним спонуканням.

Кондиціювання повітря потрібне в таких приміщеннях: 

•  Операційні 
•  Наркозні 
•  Післяопераційні палати 
•  Палати інтенсивної терапії 
•  Реанімаційні.

Припливне повітря з системи кондиціювання має надходити у верхню зону приміщення операційної не нижче 2,5 м від підлоги. Видалення повітря з операційної здійснюють із двох зон — верхньої на  40% та нижньої 60% (0,4 м від підлоги). Надходження свіжого повітря здійснюють через верхню зону і воно не менш ніж на 20% має переважати над витяжкою.
Повітря в операційну і наркозну повинно надходити через жалюзійні решітки з горизонтальним і вертикальним регулюванням жалюзі. Необхідно передбачати ізольовані системи вентиляції для чистих та гнійних операційних, реанімаційних відділень, перев’язочних тощо.
Повітря, що подається в операційну і наркозну має проходити два ступені очищення – грубе і тонке. Для тонкого очищення повітря використовують електричні або бактеріальні фільтри. Застосування масляних фільтрів не допускається.

Читайте: "Методи стерилізації виробів медичного призначення"

Конструкція фільтрів та місця їх встановлення мають забезпечувати зручну чистку або заміну фільтруючих елементів залежно від забруднення. Повітроводи після фільтрів виконують із люками для їх очищення.
Підведення труб до бетонних опалювальних приладів в операційних, наркозних і передопераційних роблять прихованим.

Вимоги до електропостачання

Конструкція світильників в операційній має повністю запобігати потраплянню на операційне поле уламків лампи у разі її пошкодження. Установку світильників здійснюють так, щоб деталі світильників щільно прилягали до стіни (стелі) і не було щілин.
У кожному операційному блоці лінія електроживлення — самостійна. Електропроводку виконують згідно з вимогами для вибухо­ і пожежонебезпечних приміщень Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Уся апаратура і обладнання, що підключається до мережі за допомогою штепсельних з’єднань, має живитися від розподільчого трансформатора, захищеного від перевантаження та замикання.
У приміщеннях операційних на кожний операційний стіл встановлюють по два електрощитки, під’єднаних до вторинної обмотки розподільчого трансформатора, з комплектом розеток із заземлювальними контактами. Щитки встановлюють на висоті 1,8 м від підлоги до нижнього краю електрощитка.

Електричні стаціонарні апарати з потужністю понад 5 мВа та рентгенівські апарати під’єднують безпосередньо до мережі через швидкодійні схеми захисту від аварійного струмовитікання.
Загальне освітлення операційної під’єднують безпосередньо до мережі, якщо металеві частини світильників недоступні 
для дотику (висота підвісу понад 2,5 м від підлоги), якщо ж доступні — живлення здійснюють за допомогою «системи захисної проводки», а металеві частини світильників приєднують до шини для вирівнювання потенціалів.

Читайте: "Підбір персоналу у заклади охорони здоров’я: покрокова інструкція"

Захисне заземлення

Захисне заземлення в операційних виконують, керуючись пунктами 2.4.1­2.4.6 РТМ 42­2­4­80.
Операційні приміщення обладнують захисною заземлювальною шиною з міді перерізом не менше 80 мм2 або з іншого металу з еквівалентним за провідністю перерізом.
Операційний стіл, наркозний апарат і всю електромедичну апаратуру 0I та I класів електробезпеки з’єднують із захисною шиною заземлення провідниками.
Колір захисних заземлювальних шин — жовтий із зеленими смугами або навпаки.
Всі штепсельні розетки в операційній мають бути із заземлювальними контактами — від захисної заземлювальної шини до заземлювальних контактів штепсельних розеток прокладені мідні провідники перерізом не менше 2,5 мм2.
Опір між заземлювальною шиною і кожним заземлювальним контактом у штепсельних розетках не має перевищувати 0,2 Ом.
Операційний стіл і операційний світильник з’єднують мідними ізольованими провідниками перерізом не менше 2,5 мм2 із захисною шиною заземлення.

 Читайте: "Санітарна освіта: засоби пропаганди у медичному закладі"

Система вирівнювання потенціалів

Систему вирівнювання потенціалів облаштовують відповідно до вимог РТМ 42­2­4­80 (п. 2.5.1­2.5.6). Так, в операційній має бути встановлена система вирівнювання потенціалів, призначена для створення однакового потенціалу всіх металевих частин 
і конструкцій, що доступні для дотику. Особливу увагу приділяють рівності потенціалів біля пацієнта. Крім захисної шини, додатково необхідно встановити мідну шину вирівнювання потенціалів перерізом не менше 80 мм2 або з іншого металу з еквівалентним за провідністю перерізом.
Шина вирівнювання потенціалів має бути найкоротшим шляхом з’єднана з захисною заземлювальною шиною провідником перерізом не менше 16 мм2. Шину вирівнювання потенціалів встановлюють у тій частині приміщення, яка не охоплена шиною захисного заземлення. Якщо шина захисного заземлення проходить по всьому периметру операційної, окрему шину вирівнювання потенціалів передбачати не потрібно.
До системи вирівнювання потенціалів необхідно включити всі металеві (провідні) конструкції, доступні до дотику, які можуть бути  під напругою або вводити напругу до медичних приміщень, наприклад, металеві двері, металеві віконні рами та інші провідні конструкції будівлі, а також водопровідні труби, радіатори опалення, металеві труби каналізації, трубопроводи для медичних газів, операційні столи, операційні світильники, корпуси та штативи електромедичних апаратів тощо.

Читайте: "Заробітна плата медичних працівників 2017"

Провідники вирівнювання потенціалів між стаціонарно встановленими металевими конструкціями (водопровідні, опалювальні труби, трубопроводи медичних газів, операційний стіл тощо) і шиною вирівнювання потенціалів мають бути виготовлені з міді перерізом не менше 4 мм2. Усі провідники вирівнювання потенціалів ізолюють і позначають зеленим (жовтим) кольором.

Затискач для під’єднання рухомих (не стаціонарно) прокладених провідників вирівнювання потенціалів, що доступні для дотику, металевих частин електромедичної апаратури, розташовують поряд зі штепсельними мережевими розетками, призначеними для живлення цієї апаратури.