Завданнями санітарної освіти є:
- розповсюдження медичних та гігієнічних знань;
- виховання санітарногігієнічних навичок для збереження та зміцнення здоров’я;
- підвищення санітарногігієнічної культури.
Читайте: "Зберігання лікарських засобів та контроль якості: мікс нормативних правил"
В Україні широко використовують методи масового, групового та індивідуального санітарнопросвітнього інформування, яке може здійснюватися в усній, текстовій та образотворчій формах. Великими тиражами нині видають пам’ятки, буклети, листівки, брошури і плакати.
Відповідно до пункту 11.9 Стандартів акредитації закладів охорони здоров’я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення акредитації закладів охорони здоров’я» від 14.03.2011 № 142, заклади, що надають первинну медикосанітарну допомогу населенню під час акредитації, мають продемонструвати наявність інформації для санітарнопросвітньої роботи і пропаганди здорового способу життя. Тобто адміністрація має надати брошури, бюлетені, показати наочні засоби інформування (плакати, стенди), що є у вільному доступі для відвідувачів.
Читайте: "Обов’язки закладу охорони здоров’я при проведенні клінічного випробування"
Як найліпше донести до населення важливу інформацію, наприклад, про заходи профілактики від сезонного грипу? Як самостійно розробити макет стенда чи плаката? Як взаємодіяти з друкарнями та видавництвами і не переплатити за надані послуги? — Відовіді отримаєте у цій статті.
При організації санітарнопросвітньої роботи лікарі та медичні сестри проводять співбесіди, групові дискусії, лекції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, бесіди за круглим столом, усні журнали, школи здоров’я, публікації у пресі, конференції. Окрім того, випускають стінгазети, санітарні бюлетені, виставки і куточки здоров’я, книжкові виставки.
Щоби всі перелічені форми роботи з населенням, а також просвітницькі матеріали були ефективними та корисними для людей, наводимо приблизний опис деяких форм санітарнопросвітнього інформування, які ви зможете використовувати у своїй роботі.
Читайте: "Методи стерилізації виробів медичного призначення"
Образотворча пропаганда в рамках санітарної освіти
Метод образотворчої пропаганди (наочний метод) грунтується на створенні зорових наочних образів, дає уявлення у цілому і сприймається швидше, чіткіше і яскравіше, ніж опис.
Основними засобами цього методу є площинні: плакат; рисунок, схема, таблиці, план, креслення, діаграма, картограма, фотографія, фотовиставка, альбом, слайд, слайдсерія, діафільми. Розглянемо їх.
Плакат
Площинні образотворчі засоби різноманітні за своєю формою. Їх виконують на папері, картоні, плівці, склі, тканині, металі, пластмасі, фанері. Найпоширеніший із них — плакат. Він є твором графічного мистецтва з лаконічним, помітним кольоровим зображенням, із коротким текстом (найчастіше на великому аркуші паперу); має сприйматися здалеку, вирізнятися зпоміж інших засобів агітації та інформування. Тому найчастіше плакат виконують за одним малюнком в умовній манері без зайвих деталей.
Читайте: "Форма № 20 «Звіт лікувально-профілактичного закладу»: загальна характеристика документа"
Основні вимоги до змісту плаката:
- актуальність;
- розкриття теми через знайомі людині символи й образи;
- чітка вираженість основної ідеї, тобто наявність головної думки, що пов’язує всі елементи (виразність форми викладу і зображення);
- переконливість змісту;
- дохідлива форма викладу (текст має бути конкретним і з чіткою метою);
- сучасність і професіоналізм образного рішення;
- оригінальність;
- наочність знакових елементів (чіткість зображення, виділення основних смислових моментів);
- наявність провідного кольору, відповідно до якого підбирають інші (рекомендується використовувати не більше чотирьох кольорів).
Фотоплакат
Фотографії часто і з успіхом застосовують у медикоінформаційній роботі. Це дуже дієвий засіб пропаганди. Ідейність, змістовність фотографій, показ нових, актуальних явищ діють переконливіше, ніж це могло би бути досягнуто іншими засобами.
Фотоплакат роблять за типом звичайного плаката (заголовок, зображення, короткий текст). Сфотографована, наприклад, мати з дитиною, одягненою за погодою на тлі весняної природи. Напис угорі: «Мами, бабусі! Одягайте дитину за погодою!». Текст внизу: «Не перегрівайте дитину — це шкідливо для здоров’я!».
Для виготовлення фотоплакатів нині доцільно звертатися до професійних студій, майстерень. Техніка виготовлення фотоплакатів власними силами (за наявності можливостей для друку) така: фотографують об’єкт, друкують контрольне фото; якщо знімок вдалий, його кодують, виготовляють негатив, роблять фотографію розміром 18 ´ 24 сантиметрів; її монтують на шматок картону так, щоб можна було зверху і знизу написати текст пропорційно з фотографією. Потім вже з цього монтажу друкують плакати (приблизний розмір 20 ´ 50 см), які обов’язково ретушують.
Фотоальбоми, виставки, стенди
Дуже зручною і сучасною формою наочної агітації є фотоальбоми, фотовиставки та стенди.
Фотовиставки дають змогу використовувати конкретний матеріал на актуальну тему. Текст під фотографіями має бути коротким, але переконливим, чітко і красиво написаним. Фотовиставки та стенди, як і санітарні бюлетені, мають розміщуватися у добре освітлених і людних місцях на зручному для читання рівні. Фотоальбом і фотовиставка — це добрі засоби для цілей пропаганди охорони здоров’я, демонстрування її досягнень, наприклад, у масштабі району чи медичного закладу. У цьому випадку фотографії незамінні. Найпростіший вид виставки — портативна однотемна фотовиставка на щитку.
До самодіяльних засобів образотворчої пропаганди належать невеликі виставки з охорони здоров’я, найчастіше однотемні, з текстових та ілюстрованих гасел, фотографій. Все це для посилення інтересу до матеріалу зручно поєднувати з бюлетенем на ту ж тему, а також — із вітриною (або зі щитом із кишенями
із пластику або оргскла) для рекомендованої літератури.
Друкована пропаганда
Засоби друкованої пропаганди дуже різноманітні. Найбільш доступні і найчастіше використовуються для санітарної освіти листівка та пам’ятка.
Листівка — агітаційноінформаційний текст, що сповіщає про якийнебудь медичний захід (наприклад, про важливість профілактичних щеплень).
Пам’ятка — невеликий друкований засіб масової пропаганди, що містить конкретні поради щодо дій у разі виявлення симптомів певної хвороби чи для її профілактики. Випускають їх масовим тиражем. У пам’ятках, статтях і брошурах мають розміщуватися переважно відомості про заходи профілактики. Тема викладається лаконічно, доступною для широкого кола мовою, з використанням відповідних ілюстрацій.
Брошура — малоформатне текстове видання, у якому в популярній формі висвітлено різні питання охорони і зміцнення здоров’я, профілактики захворювань. У вигляді брошур видають і матеріали за методикою санітарної освіти.
Буклет — вид ілюстрованого видання: текст та ілюстрації розташовуються на одному аркуші, складеному за вертикальними або горизонтальними згинами; читати можна не розрізаючи, розкривши, як ширму. Використовують буклет для пропаганди окремих питань охорони та зміцнення здоров’я.
Читайте: "Докладно про вхідний контроль якості лікарських засобів"
Готуємо куточок здоров’я
Перед тим, як почати роботу над куточком здоров’япотрібно:
- визначення переліку робіт і необхідних будівельних матеріалів (стенди, планки, кріпильні «рейки», кнопки, клей, тканина);
- вибір місця розміщення, де постійно або часто буває скупчення людей;
- відбір відповідного ілюстрованого матеріалу: плакати, фотографії, пам’ятки, листівки, вирізки з газет і журналів, малюнки.
Стенди для куточка повинні бути правильно сконструйовані, містити рухомі елементи – полички тощо, розміщення і розмір яких можна змінювати. У епідемічно «спокійний» період на стендах вивішують плакати та інші матеріали щодо загальних аспектів дотримування здорового способу життя. А в період загострення якихось захворювань у регіоні потрібно відвести місце для інформаційних матеріалів щодо профілактики та боротьби з цими хворобами. Інформаційні матеріали можуть бути будь-якими, аби вони привертали увагу та виконували своє основне завдання – інформування та заклик до вживання заходів. Це можуть бути – санітарний бюлетень, листівка, пам’ятка.
