Збір мокротиння в лікувально-профілактичних закладах: основні правила

Пункт збору мокротиння у лікувально-профілактичних закладах потребує надзвичайно суворого дотримання правил інфекційного контролю. Тож нагадаємо основні положення щодо організації роботи та вимоги до безпеки медичних працівників під час виконання своїх обов'язків.

Правила організації пунктів збору мокротиння регламентовані «Типовими положенням про пункти збору мокротиння лікувально-профілактичного закладу», що затверджені Наказом МОЗ від 6 лютого 2006 р. № 50.

6 змін у закупівлях лікзасобів

Отже, в пункті збору мокротиння відбувається збирання зразків мокротиння для подальшої передачі в лабораторію для діагностики туберкульозу. У зв’язку зі специфікою роботи цих відділень їх діяльність не можна організовувати у клініко-діагностичних та бактеріологічних лабораторіях, а також на території їхнього складу.
Зазвичай пункти збору мокротиння організовують на повітрі, на спеціально облаштованому для цього майданчику. Якщо ж збір мокротиння відбувається у приміщенні, воно має бути обладнаним для цього і мати хорошу систему вентиляції і великі вікна.

Збір мокротиння в закладі охорони здоров’я: основні правилаДіагностика туберкульозу: інструкція МОЗ

Хто відповідає за діяльність пунктів?

Відповідальну особу призначає головний лікар лікувально-профілактичного закладу. Прийняти повноваження працівник може тільки у випадку проходження додаткової підготовки. Пункт підпорядковується відділенню, в складі якого він перебуває.

Завдання пунктів збору мокротиння:

  • збір зразків мокротиння для діагностичного дослідження в лабораторії
  • ведення супровідної медичної документації
  • робота з витратними матеріалами: замовлення контейнерів, планування витрат
  • організація діяльності на основі вимог законодавства щодо охорони праці, санітарних норм тощо

Збір мокротиння в закладі охорони здоров’я: основні правилаКомісія з інфекційного контролю: положення та плани роботи

Співробітники пунктів збору мокротиння повинні проводити інструктаж для пацієнтів щодо регулярності та аспектів його проведення. Зважаючи на те, що транспортування якісних зразків мокротиння до лабораторії – обов’язок персоналу, персонал має подбати про належне маркування ємностей – контейнерів, перевірки якості зібраного матеріалу та документування відповідно до чинних вимог МОЗ.

Дотримання санітарно-епідеміологічних норм та забезпечення працівників належними засобами захисту – важлива умова забезпечення якісних умов роботи персоналу пункту збору мокротиння.

Правила збору мокротиння викладені в Додатку 5 «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дорослим "Туберкульоз"», що затверджені наказом МОЗ від 04 вересня 2014 року № 620.

Основні правила збору мокротиння:

  • Збір мокротиння повинен відбуватися в умовах суворого інфекційного контролю
  • Зразки мають збиратися у стерильні одноразові ємності, що дуже щільно закриваються або закручуються. Форма та матеріал контейнерів стандартизовані
  • Збір мокротиння проходить на повітрі рано вранці. Якщо ж це відбувається в приміщені, воно має бути добре обладнаним для такої процедури і забезпечувати вентиляцію 6 разів на годину
  • Першого разу збір мокротиння повинен проходити в лікарні під наглядом та після проведення інструктажу медичним персоналом, другого разу пацієнт може взяти контейнер додому і провести процедуру самостійно вранці
  • Щойно отримані зразки мокротиння повинні зберігатися в холодильнику.

!Важливо: Лабораторна діагностика мокротиння повинна здійснюватися не пізніше, ніж за 3-4 дні після його збирання.

Збір мокротиння в закладі охорони здоров’я: основні правилаЛокальний формуляр лікарських засобів: порядок розроблення

Форми, що заповнюються при зборі мокротиння:

  • Форма ТБ 05 «Направлення на бактеріоскопічне дослідження»
  • Форма ТБ 05а «Опис зразків мокротиння, які направляються в лабораторію»

Атестація медичних працівників — 2025

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді