Профілактика ВІЛ-інфікування у медзакладі ►►► ТЕСТ
Управлінська функція — основа роботи головної медичної сестри. Керування вимагає від медичного працівника знань з менеджменту, економіки і, найголовніше, юриспруденції. Потрібно орієнтуватись у функціях державних органів влади, видах та етапах затвердження нормативно-правових документів. Це особливо важливо, якщо мова йде про санепідрежим у медзакладі.
Так, наприклад, діючі накази МОЗ по санепідрежиму містять пункти, що суперечать один одному.
Так, заклади мають здавати пластик згідно з наказом МОЗ від 22.10.1993 № 223 (Інструкція про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас).
Однак згідно з наказом МОЗ від 08.06.2015 № 325 вироби медичного призначення (системи) не ріжуть, а голки зі шприців не знімають, але фірми, що займаються утилізацією, не беруть на списання та утилізацію системи та шприци з голками.
Як визначити нормативний документ, яким слід керуватися
Якщо головна медична сестра опинилася у ситуації, коли чинні нормативно-правові акти не узгоджені між собою, вона має ознайомитися з таким юридичним терміном, як «колізія норм права».
У визначенні цього терміна проголошується, що подібна проблема розв’язується шляхом вибору того наказу, який має бути застосований до конкретного випадку. Існує кілька способів, за якими можлина визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися.
Насамперед, якщо суперечать одна одній норми, видані одним нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт досі чинний. Таке може трапитися, коли з одного питання було прийнято нові норми, але не скасовано попередні, «застарілі». Накази МОЗ по санепідрежиму в ЛПЗ № 223 та № 325 було видано неодночасно, отже, наказ № 325 має пріоритет.
Якщо один одному суперечать акти, прийняті різними органами за місцем у ієрархічній структурі (вищими та нижчими за рангом), застосовується акт, прийнятий вищим за рангом органом, як такий, що має більшу юридичну силу. Так, наказ по санепідрежиму № 325 не мав би пріоритету, якби про здачу шприців та систем у розібраному вигляді йшлося у постанові КМУ.
Ранжування суб’єктів нормотворчості (від вищого до нижчого рангу) виглядає так:
- Верховна Рада України
- Кабінет Міністрів України
- керівники міністерств і відомств
- голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій
- місцеві ради народних депутатів, їхні виконавчі комітети
- керівники управлінь і відділень місцевих рад народних депутатів, їхніх виконавчих комітетів
Види нормативно-правових актів йдуть у такій послідовності:
- закони
- розпорядження і постанови КМУ
- нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, видані міністерствами
- розпорядження департаментів та управлінь охорони здоров’я
У разі існування неузгодженості між актами з різною юридичною силою, виданими одним і тим самим органом, застосовується акт вищої юридичної сили.
При розбіжності між загальним і спеціальним актом перевага надається спеціальному, якщо його не скасовано загальним актом, виданим пізніше. Проте варто звернути увагу, що дія загальних актів поширюється на все населення держави, тоді як спеціальних — на певне коло осіб. Щодо останніх, то вони можуть поширюватися як на всіх суб’єктів, так і на конкретну категорію осіб.
Ефективне прибирання в стоматологічному кабінеті
Що робити, якщо документ скасували, а новий не затвердили
Якщо було скасовано певний акт, яким головна медична сестра керувалась у роботі, а інших затверджених на державному рівні документів з цього питання немає, значить ця сфера діяльності тимчасово не врегульована. Варто організовувати роботу у будь-який спосіб, що не суперечить загальним засадам Конституції та інших нормативно-правових актів.
Якщо говорити про санепідрежим, накази МОЗ СРСР істотно прорідили наприкінці 2016 року і продовжують скасовувати. Як наслідок, чимало сфер залишилися без нормативного врегулювання. У цьому разі радимо головним лікарям затверджувати локальні положення, інструкції тощо, які врегульовуватимуть питання на рівні вашого ЛПЗ.
Санепідрежим в умовах пандемії: план профілактичних заходів
Чи має чинність документ, який опубліковано, але не зареєстровано Мін’юстом
Головна медична сестра має пам’ятати, що всі нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Цей етап вкрай важливий, щоб:
- впорядкувати видання міністерствами та іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів
- забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій
Державна реєстрація відбувається відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 № 493 та постанови КМУ від 28.12.1992 № 731.
Накази МОЗ по санепідрежиму в ЛПЗ мають пройти таку реєстрацію. Окрім випадків, якщо вони містять рекомендаційні норми (методичні рекомендації, типові штати, примірний табель оснащення.
Відповідно до Положення № 731 державна реєстрація нормативно-правового акта, зокрема й наказів по санепідрежиму, полягає у:
- проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України
- прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта
- присвоєнні йому реєстраційного номера
- занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів
Отже, лише після правової експертизи і державної реєстрації нормативно-правовий акт визнається таким, що відповідає Конституції України, актам чинного законодавства та новим умовам економічного розвитку.
Головна медична сестра має звернути увагу, що акти, які видаються міністерствами, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, набирають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо у них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності (відповідно до статті 3 Указу № 493).
Державна реєстрація нормативно-правового акта має підтверджуватися відповідним штампом із написом встановленого зразка про державну реєстрацію. Відсутність на акті напису встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром свідчить, що цей акт не набрав чинності в установленому законодавством порядку.
