Сучасні дезінфікуючі засоби та їх застосування в медицині

Для проведення дезінфекційних заходів у медичному закладі застосовують різні дезінфікуючі засоби. Основними вимогами до них є значна протимікробна активність, а також, через те що дезінфікуючі засоби — це небезпечні речовини, — нешкідливість для організму в цілому.

Класифікація дезінфікуючих засобів

За основною діючою речовиною сучасні дезінфікуючі засоби в медицині поділяються на такі групи: галогени (галоїдовмісні препарати); альдегідовмісні препарати; окисники; спиртовмісні препарати; поверхнево-активні речовини (ПАР); препарати на основі похідних гуанідину; феноли; кислоти; луги.

Медсестринство: три зміни в роботі

Правила дезінфекції

Скачати

Характеристика дезінфікуючих засобів медичного призначення

Галогени

Сучасні дезінфікуючі засоби, діючою речовиною яких є хлор, бром, йод, називаються галогенами або галоїдовмісними сполуками. Найбільш популярними серед них є хлоровмісні препарати завдяки своїй універсальності та економічній вигідності.

Характеристика дезінфекційних засобів — галогенів

Альдегіди

В основі сучасних альдегідовмісних дезінфікуючих засобів лежать глутаровий чи бурштиновий альдегід, формальдегід, гліоксаль, ортофталевий альдегід. Додатковими компонентами найчастіше є четвертинні амонієві сполуки, поверхнево-активні речовини (ПАР) та інші активуючі домішки.

Властивості альдегідів:

• добре розчиняються у воді
• знищують бактерії, зокрема збудник туберкульозу, віруси, грибки, спори
• не містять окисників (більш м’яко діють на конструкційні матеріали)

Зазвичай у складі сучасних альдегідовмісних дезінфікуючих засобів є миючі домішки. Більшість таких дезінфектантів є універсальними, оскільки їх можна застосовувати для дезінфекції виробів медичного призначення, поверхонь тощо. Окремі засоби цієї групи використовують для стерилізації медичного інструментарію.

Ця група дезінфектантів також вирізняється тривалістю зберігання активності робочих розчинів (до 14 діб) і можливістю неодноразового використання.

Альдегіди застосовують під час генеральних, поточних прибирань у хірургічних, процедурних кабінетах тощо.

Пероксиди, пероксисполуки, кисневмісні та інші окисники

В основі дезінфікуючих засобів цієї групи — активний кисень. Сучасні кисневмісні дезінфектанти мають високу бактерицидну, туберкулоцидну, віруліцидну і спороцидну активність. Вважається, що їх застосування не викликає утворення стійких штамів мікроорганізмів. Крім того, ці препарати екологічно безпечні, адже розпадаються на кисень, вуглекислий газ та воду.

Такі засоби зазвичай застосовують для дезінфекції гумових, пластмасових, скляних медичних виробів, а також поверхонь, білизни, посуду, предметів догляду за хворими, для хімічної стерилізації виробів медичного призначення.

Недоліки кисневмісних дезінфікуючих засобів:

• відносно низька стійкість, що обмежує строк придатності препаратів
• агресивність щодо корозійностійких матеріалів
• висока подразнювальна дія концентрованих розчинів на слизові оболонки органів дихання, що потребує використання засобів захисту

Спиртовмісні препарати

Діючою речовиною цих дезінфікуючих засобів є одно- і багатоатомні спирти. Для дезінфекції переважно використовують етиловий та ізопропіловий спирти, однак останній є неактивним проти неліпідних вірусів. Спирти належать до 3—4 класу небезпеки та мають відносно швидку дію. Вони активні проти бактерій туберкульозу, вірусів (зокрема, гепатиту В і ВІЛу), грибків.

Максимально активними проти мікробів є 70%-ві розчини. Застосовувати спирти більшої концентрації недоцільно, оскільки вони швидко згортають білок і не проникають у мікробну клітину.

Перевагою спиртів є те, що мікроорганізми не можуть утворювати стійкі форми при тривалому використанні препаратів цієї групи. Спирти є головною діючою речовиною в антисептиках, тобто препаратах для оброблення шкіри, входять до складу деяких комплексних дезінфікуючих засобів.

Епідемія грипу та ГРІ: особливості дезінфекції

Гуанідини

Це — органічні сполуки, похідні від гуанідину, які характеризуються малотоксичністю, проте мають низьку туберкулоцидну, віруліцидну, фунгіцидну активність та взагалі не діють на спори.

Найбільш розповсюдженим сучасним дезінфікуючим засобом цієї групи в медицині є сіль хлоргексидину (хлоргексидину біглюконат), що добре розчиняється у воді. Більш активними проти мікробів є солі полігексаметиленгуанідину (високомолекулярний аналог хлоргексидину).

Поверхнево-активні речовини (ПАР)

Ці речовини складаються з довгих вуглецевих ланцюгів, які містять від 8 до 20 вуглецевих атомів з полярними групами на одному кінці. Поділяються на катіонні, аніонні, амфолітні та неіоногенні. Зазвичай ПАР застосовують як домішки до сучасних композиційних дезінфікуючих засобів. Як самостійні засоби використовують лише катіонні і амфолітні ПАР.

За допомогою миючих дезінфікуючих засобів дезінфікують поверхні у приміщеннях медичних закладів, предмети догляду за хворими, санітарно-технічне та медичне обладнання. Миючі властивості цих дезінфектантів дозволяють об’єднати процес миття, очистки та дезінфекцї.

Надкислоти

Засоби на основі надмурашиної і надоцтової кислот мають сильні окисні властивості та ефективно знищують віруси, гриби, бактерії, мікобактерії, спори. Такі препарати добре змішуються з водою та спиртом.

Сучасні дезінфікуючі засоби із вмістом надкислот активно застосовують у медичних закладах, де необхідно хірургічно обробляти руки. Зокрема, надмурашину кислоту використовують для приготування первомуру.

Первомур — засіб, який застосовують для хірургічної (передопераційної) дезінфекції рук і операційного поля.

Луги

Луги активно діють на бактерії та віруси, а за високої температури — і на спори. У медицині найчастіше застосовують карбонат натрію (соду), гідроксид натрію та аміак.

Такий хімічний дезінфікуючий засіб, як сода, найчастіше використовують для знезараження методом кип’ятіння виробів медичного призначення, посуду, іграшок тощо. Аміак у вигляді нашатирного спирту (10%- та 20%-вий розчини) використовують для нейтралізації формальдегіду в дезінфекційних камерах, у газових стерилізаторах, а також як активатор хлоровмісних розчинів.

Феноли

Це — хімічні сполуки, молекули яких містять гідроксильну групу, приєднану до ароматичної групи. Найпростішим з цих сполук є власне фенол (карболова кислота). Розчини фенолу активно діють проти грибів, вірусів, бактерій, проте не знищують спори. Ці речовини погано розчиняються у воді, але добре — у спирту (етанолі). Насамперед їх застосовують як діючу речовину у багатокомпонентних сполуках.

Переваги та недоліки різних груп дезінфікуючих засобів

Які критерії оцінювання якості роботи медичних сестер

Олена Іщенкозаступник медичного директора Комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради

Навіть сумлінні працівники потребують, щоб їхню роботу постійно контролював вимогливий керівник. Щоб оцінювати об’єктивно, керуйтеся єдиними критеріями. У пригоді вам стануть оновлені критерії оцінювання якості роботи сестер медичних старших та молодших спеціалістів з медичною освітою

Скачати зразки Критеріїв