Зокрема, якщо вона розміщується у спеціалізованих виданнях для медичних установ та лікарів, а також розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики (частина 15 статті 21 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР).
Читайте: "Особливості заповнення форми рецептурного бланка"
Це положення потрібно розглядати із огляду на зміст поняття «інформація про лікарські засоби» (у тому числі препарати, що не зареєстровані або перебувають на стадії розроблення чи впровадження у виробництво). Так, у частині третій статті 26 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (далі — Закон про лікарські засоби) зазначено, що інформація про лікарські засоби включає назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію і публікується у виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики. Фактично, у цьому випадку інформація про лікарський засіб є рекламою. Така позиція викладена у листі Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 10.02.2012 № 64738/7.
Читайте: Медична документація поліклініки та стаціонару: коротка характеристика
Отже, поширювати інформацію про лікарські засоби, включаючи ті, реклама яких заборонена за загальним правилом, дозволено за таких умов:
- інформація про лікарський засіб має містити виключно назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію;
- така інформація публікується лише у виданнях для медичних та фармацевтичних працівників та/або у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики.
Варто наголосити на особливостях рекламування рецептурних лікарських засобів (Rxпрепаратів). Законом про лікарські засоби забороняється рекламувати препарати, які відпускаються тільки за рецептом лікаря. Цим же законом інформацію про них дозволено поширювати лише у двох випадках.
Читайте: "Фармаконагляд у ЛПЗ за новими правилами"
Перший випадок, коли реалізується право споживача на інформацію про товар, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023XII. В такому разі інформацію щодо назви, основних властивостей, наявності шкідливих для здоров’я речовин і застережень щодо застосування, ціни (тарифів), умов і правил придбання, дати виготовлення, умов зберігання, гарантійних зобов’язань виробника, правил та умов ефективного і безпечного використання, строку придатності, найменування та розташування виробника (продавця) для прийняття претензій від споживачі дозволено розміщувати безпосередньо на товарі чи його упаковці, у місці реалізації та дистанційно — за згодою споживача.
У другому випадку передбачено поширення інформації про Rxпрепарати як про лікарські засоби. Це відомості про назву, характеристику, лікувальні властивості, можливі побічні дії препарату, тобто інформація, що відрізняється від реклами конкретністю. Адже реклама, у широкому розумінні, — це будьяка інформація, поширена у певний спосіб і спрямована на невизначене коло осіб.
Читайте: Стандарти сестринського догляду у стоматології: зразки
Якщо в інформації про лікарський засіб буде відсутня одна зі складових або наявні додаткові відомості, то фактично такий матеріал можна вважати рекламою. фактично перетворює інформаційний матеріал на рекламу.
В законодавстві чимало неоднозначностей щодо інформації про лікарські засоби, проте варто пам’ятати основне: поширювати таку інформацію можна в друкованих або електронних виданнях для медиків і фармацевтів, а також у матеріалах , які поширюються на медичних семінарах, конференціях, симпозіумах.
