При прийнятті працівників на роботу керівники лікувальних закладів та відповідальні працівники відділів кадрів мають керуватися не лише загальними нормами Кодексу законів про працю України, а й окремими підзаконними та галузевими нормативними актами. Один із них — галузевий Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП), затверджений і введений в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117.
Відповідно до ДКХП до працівника, який займає посаду фельдшера, висуваються такі кваліфікаційні вимоги:
- неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа»;
- спеціалізація за профілем роботи;
- без вимог до стажу роботи.
Згідно з нормами статті 6 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. № 298-7-III до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні, що співвідносяться між собою таким чином:
Освітні рівні | Освітньо-кваліфікаційні рівні |
неповна вища освіта | молодший спеціаліст |
базова вища освіта | бакалавр |
повна вища освіта | спеціаліст, магістр |
Загалом у вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності, а тому законодавчо не може бути визначено, який освітній чи освітньо-кваліфікаційний рівень відповідає певному курсові навчання у навчальному закладі. Як правило, після закінчення навчання на другому та третьому курсах навчання освітньо-кваліфікаційний рівень відповідає молодшому спеціалісту, четвертому — бакалавру, п’ятому та шостому — спеціалісту, магістру.
Отже, роботодавцеві необхідно звернутись із запитом до вищого навчального закладу, який би підтвердив освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень такого студента, що дасть змогу прийняти працівника на роботу або вмотивовано відмовити йому.
