Оплата праці медичних працівників під час воєнного стану

Автор
Експертна редакція порталу
Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік, і медики працюють у складних умовах. Як же здійснюється оплата роботи медпрацівників в умовах воєнного стану? Читайте про це у статті

Як спланувати штат та оплатити роботу медпрацівників

Розглянемо, які діють гарантії в оплаті праці медичних працівників за різних умов. Нормативні акти, на які потрібно спиратися під час дії воєнного стану:

  • Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136);
  • Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці); 
  • Кодекс законів про працю України; (далі — КЗпП);
  • Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV;
  • Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ (далі — Закон про Держбюджет — 2024);
  • постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 13.01.2023 №28 (даліПостанова № 28);
  • постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану» від 25.08.2023 № 928 (далі — Постанова № 928).

Мінімальний розмір заробітної плати в Україні

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників за будь-якою системою оплати праці (ст. 3 Закону про оплату праці).

Закон про Держбюджет — 2024 встановлює з 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 гривень, з 1 квітня — 8000 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,6 гривні, з 1 квітня — 48 гривень.

Закон про Держбюджет — 2024 передбачає, що посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки зросте:

  • з 1 квітня до 3195 грн,
  • з 1 липня 2024 року до 3600 грн.

Якщо працівникові нарахували зарплату за місяць у розмірі, нижчому за розмір мінімальної, встановлюйте доплату (ч. 3 ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Водночас вилучайте з розрахунку доплати до рівня мінімальної за шкідливі умови праці, роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника можливий нижче за рівень мінімальної зарплати. Його розмір має бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці). У 2024 році — 3028 грн.

Зарплата медиків під час війни у державних та комунальних медичних закладах

Уряд встановив мінімально гарантований рівень заробітних плат визначеним категоріям медичних працівників. Цей гарантований рівень залишився незмінним і у 2024 році.

Мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану в повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:

  • 20 000 гривень для осіб, які займають лікарські посади в закладах охорони здоров’я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров’я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я;
  • 13 500 гривень для осіб, які займають посади в закладах охорони здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів).

Підстава: підпункт1 пункту 1 Постанови №28.

На територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, мінімальний розмір оплати праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:

  • 28000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров'я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров'я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров'я;
  • 18000 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров'я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів);
  • 9000 гривень для осіб, які займають посади молодшого медичного персоналу в закладах охорони здоров'я.

На територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, мінімальний розмір оплати праці встановлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:

  • 23000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров'я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров'я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров'я;
  • 15500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров'я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів);
  • 8000 гривень для осіб, які займають посади молодшого медичного персоналу в закладах охорони здоров'я.

Підстава: підпункт1-1 пункту 1 Постанови № 28.

Постановою № 928 КМУ запровадив із 1 вересня 2023 року на час воєнного стану виплату щомісячної надбавки за роботу з особливими умовами праці працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету, які безпосередньо виконують обов’язки та завдання в зоні можливих та активних бойових дій.

Граничний розмір надбавки становить:

  • 50% посадового окладу — на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Мінреінтеграції, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій;
  • 100% посадового окладу — на територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (п. 1 Постанови № 928).

До того ж працівникам, які виконують роботу під час інтенсивних обстрілів на територіях активних бойових дій, розмір надбавки можна збільшити до 200% посадового окладу в розрахунку на місяць пропорційно робочим дням, коли відбувалися обстріли (пп. 3 п. 1 Постанови № 928).

Постанова № 928 стосується бюджетників, зокрема й медичних працівників, які працюють у ЗОЗ, що фінансуються з держбюджету, а не отримують кошти від НСЗУ за договорами про медичне обслуговування населення.

Щомісячні надбавки за роботу з особливими умовами праці за Постановою № 928 є складовою додаткової заробітної плати в її структурі.

Відтак надбавки за Постановою № 928 будуть входити до мінімального розміру оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, визначеного Постановою № 28. А для всіх інших категорій працівників — до складу мінімальної заробітної плати, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як оплатити простій медичним працівникам під час дії воєнного стану

Якщо у зв’язку з воєнними діями підприємство не може функціонувати, воно оголошує простій (ст. 34, 113 КЗпП). Для цього слід оформити:

  • акт простою, в якому фіксує обставини, через які виник простій, дату виникнення простою тощо;
  • наказ про оголошення простою, у якому зазначає:
    • перелік структурних підрозділів/працівників, на які поширюється простій (якщо простій не поширюється на все підприємство);
    • дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки розряду/окладу працівника.

Додаткове фінансування ЗОЗ: де віднайти кошти

Призупинення трудових відносин з медичним працівником під час війни

Під час війни роботодавець має право призупинити трудовий договір із працівником, якщо не може забезпечити його роботою і працівник не може виконувати роботу.

Можливість призупинити дію трудових договорів з працівниками під час воєнного стану передбачає Закон № 2136.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше, ніж період дії воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України (пункт 4 ст. 13 Закону № 2136).

Чи ознайомлювати працівників із наказами про зміну посадового окладу

Індексація заробітної плати медиків у 2024

У 2023 році індексацію зарплат у бюджетній сфері повністю припинили.

Із 2024 року відновлюється дія індексації за Законом  України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ

Відновлюється обов’язок обчислювати індекс споживчих цін (ІСЦ) для індексації зарплат наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2024 року (ст. 39 Закону про Держбюджет-2024). Січень 2024 року — базовий місяць для індексації зарплат працівників.

Чи можна не виплатити зарплату медпрацівнику через війну

Мінекономіки надало роз’яснення:

Роботодавець повинен дотримувати вимог законодавства щодо оплати праці та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

У випадку порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Якщо вищезгадані обставини не доведено — роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.

Звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідокведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Відповідальність за невиплату заробітної плати

На сьогодні законодавством передбачено п'ять видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.

Однією з головних умов притягнення до кожного із вищезазначених видів відповідальності є наявність вини особи в діях, що носять протиправний характер.

У період дії воєнного стану роботодавець виплачує зарплату працівнику на умовах, визначених трудовим договором (ч. 1 ст. 10 Закону № 2136).

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів, щоб працівники своєчасно отримували зарплату (ч. 2 ст. 10 Закону № 2136). Роботодавець не нестиме відповідальності, якщо порушив строки оплати праці внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (ч. 3 ст. 10 Закону № 2136).

Роботодавець, який не дотримує строків виплати зарплати або взагалі не виплачує її працівникам, порушує законодавство про працю. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачає штраф — трикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (ст. 265 КЗпП).

Якщо працівник не отримав зарплати у визначені терміни, має право звернутися зі скаргою до Держпраці. Навіть у період дії воєнного стану Держпраці за заявою працівника або профспілки перевірить, чи дотримують законодавства про працю юрособи незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізособи, які мають працівників (ч. 1 ст. 16 Закону № 2136).

Торгово-промислова палата України (ТПП) офіційно підтвердила рівність: війна з 24 лютого = форс-мажор. Тож, якщо у суб’єкта підприємницької діяльності через війну зупинився бізнес, це свідчить про обставини непереборної сили. Але форс-мажор в силі тільки коли він впливає на виконання конкретного зобов’язання. У контексті відносин з працівниками, у роботодавця не зникає обов’язок виплатити працівникам зарплату, проте обставити непереборної сили дають можливість зробити це пізніше і без ризику накладання штрафу на посадових осіб та/або фінштрафу на підприємство.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді